Економічні кризи та їх причини.

Економічні кризи та кризові явища супроводжують людство чи не з перших років його існування. Розвиток економіки не може проходити гладко, без будь-яких коливань та відхилень. Отже, економічні кризи необхідні. В різних суспільствах причини економічних криз можуть бути різними. Наприклад, в країнах з розвинутою економікою може спостерігатись перевиробництво товарів, що звичайно веде до економічної кризи. У суспільствах, що розвиваються, та перехідних економіках, навпаки, до економічних криз призводять продовольчі, ресурсні та виробничі проблеми. Важливою причиною появи економічних криз стали різного роду суперечки та конфлікти всередині окремих країн, та між країнами. В країнах колишнього Радянського Союзу, наприклад, до економічної кризи спричинив розпад цього величезного державного утворення, а з них і господарських зв’язків між республіками, а також перехід від планової, адміністративно-командної системи господарювання до зовсім незвичних їм основ ринкової економіки. Отже, як видно, причин виникнення економічних криз може бути дуже багато, і нагальною потребою є створення ефективних механізмів та програм їх подолання.

Класифікація економічних циклів за тривалістю та їх характеристика. Середні цикли та їх фази

За тривалістю економічні цикли поділяють на короткі, середні та довгі.

Короткі цикли називають циклами Кітчина, на честь англій­ського економіста, статистика Джозефа Кітчина. Він пов'язував малі цикли з коливанням запасів золота і визначав їх повто­рюваність з періодичністю три роки і чотири місяці. Основоположник економетрики Веслі Мітчелл вбачав причину малих і циклів у сфері грошового обігу і визначив їх тривалість для США у 40 місяців, тобто теж три роки і чотири місяці.

Малі (короткі) цикли пов'язані із порушенням та встанов­ленням рівноваги на споживчому ринку.

Причиною коротких циклів є зміни, що відбуваються у сфері кредиту. Тому вони і проявляються як кризи кредитної сфери.

Середні цикли ще називають циклами Клемента Жугляра (за ім'ям французького вченого-економіста, який досліджував середні цикли у другій половині XIX ст.). Він вважав, що причина середніх циклів - теж у сфері кредиту, і виявив їх періодичність (8-10 років). Ця періодичність збігається з періодичністю середніх циклів, причину яких вчені вбачали в періодичності оновлення основного капіталу.

До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Саймона Кузнецк (за ім'ям американського вченого, лауреата Нобелівської премії). Він вважав, що циклічні коливання пов'язані з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд, і визначив їх тривалість (періодичність) в 15-20 років.

Існування довгих хвиль (великих циклів) пов'язане зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури. їх ще називають циклами Кондратьева на честь російського вче­ного Миколи Кондратьева. Його дослідження ґрунтувались на статистичних даних щодо динаміки виробництва чавуну, свинцю, вугілля, а також середнього рівня цін, заробітної плати ті ставки відсотка, зовнішньоторговельного обороту та інших показників в Англії, Франції, Німеччині і США за період із 80-х рр, XVIII ст. до 20-х pp. XX ст. На основі економетричного аналізу він визначив дві з половиною довгих хвилі тривалістю 54-55 років з висхідною та низхідною фазами.

Низхідна фаза великого циклу - це період зміни базових технологій та технологічних структур, котрий триває 20-25 років. Упродовж цієї фази відбуваються малі та середні цикли, що створює підґрунтя для найвагоміших внесків у технічне пе­реоснащення.

Висхідна фаза великого циклу - це період піднесення еко­номічного та науково-технічного розвитку суспільства, що три­ває 25-ЗО років, протягом яких можливі також циклічні коли­вання, пов'язані з оновленням основного капіталу, масовим по­ширенням нових технологій, зародженням і розвитком нових галузей економіки.

Розглянемо детальніше середні цикли, які ще називають промисловими.

Промисловий (економічний) цикл є найгострішою формою прояву властивих ринковій (капіталістичній) економіці супе­речностей і водночас досить жорстким, але дієвим способом ви­рішення їх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з маркси­стською теорією, є періодичне оновлення основного капіталу.

Періодичність циклів, таким чином, визначається періодом оновлення основного капіталу. Чим швидше відбувається це мовлення, тим частіше відбуваються кризи. У період, описа­ний К. Марксом, оновлення основного капіталу здійснювалося и періодичністю 10-11 років. Такою була й періодичність се­редніх (промислових) циклів.

Класична схема ділового циклу включає в себе чотири фази (рис. 16.1).

Рис. 16.1. Схема класичного ділового циклу

Коротко охарактеризуємо кожну з фаз ділового циклу. Ознаки економічної кризи:

- перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним

попитом на них;

- значне скорочення обсягів виробництва;

- падіння цін;

- дефіцит вільних грошових засобів, необхідних для пла­тежів;

- біржовий крах та банкрутство підприємств;

- зростання безробіття;

- падіння рівня заробітної плати;

- падіння рівня прибутку;

- масове знищення товарів, устаткування тощо;

- дезорганізація кредитної системи. Риси депресії:

- "застій" виробництва;

- низький рівень цін;

- "в'яла" торгівля;

- невисока ставка позичкового відсотка;

- ліквідація товарного надлишку. Риси пожвавлення:

- розширення виробництва до відновлення докризового рівня;

- зростання цін;

- підвищення норми прибутку;

- зростання зайнятості;

- пожвавлення торгівлі;

- посилення оптимістичних очікувань.

Риси піднесення:

- перевищення максимального обсягу виробництва докри­зового рівня;

- швидке зростання зайнятості;

- зростання заробітної плати та інших видів доходів;

-кредитна експансія;

- штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очі­куванням торговцями зростання цін та їх бажанням купити більше товарів за нижчими цінами;

- зростання пропозиції, яка з часом перевищує попит і ство­рює умови для нової кризи.

З прискоренням НТП та посиленням втручання держави в економічне життя суспільства економічний цикл модифікується (рис. 16.2).

Сучасна економічна теорія визначає дві фази економічного (промислового) циклу:

-рецесія, яка включає в себе кризу та депресію;

-піднесення, що включає в себе пожвавлення та бум.

Рецесія - це фаза економічного циклу, якій властиві падін­ня виробництва, що знаходиться між найвищою (бум) та най­нижчою його точками (дном), і спад виробництва.

Рис. 16.2. Схема сучасного ділового циклу

Піднесення (розширення) виробництва - фаза, що знахо­диться між найнижчою та найвищою точками циклу.

За визначенням Національного бюро економічних дослі­джень СІЛА (NBER), рецесія - це період зниження рівня су­купного випуску, доходу, зайнятості, торгівлі, який триває від шести місяців до одного року і характеризується значним падін­ням у багатьох секторах економіки.

Американські вчені Артур Берне та Веслі Клер Мітчелл, до­сліджуючи циклічні коливання сучасної економіки, дійшли ви­сновку, що динаміка рядів випуску і зайнятості зумовлює еконо­мічне зростання, яке називається зростаючим трендом, а ко­ливання ділової активності навколо тренда утворюють економічні цикли.

Таким чином, тренд можна розглядати як результат дії фак­торів, що зумовлюють довгострокове економічне зростання (рівень заощаджень, приріст трудових ресурсів, технічні зру­шення тощо), а цикл - як тимчасове відхилення від цієї тен­денції.

Економічний цикл (цикл ділової активності, або бізнес цикл) - це регулярні коливання рівня ділової активності (як правило, представленого коливаннями національного доходу), за яких після зростання активності настає її зниження, що знову змінюється зростанням.

Сучасні економічні цикли, як видно з рис. 16.2, істотно відрізняються від циклів кінця XIX - першої половини XX ст.

1. У них відсутня фаза депресії як обов'язкова, але якщо падін ня дуже глибоке і тривале, то фазу рецесії називають депресією.

2. Немає чіткого розмежування між пожвавленням та підне­сенням. Ці фази об'єднуються в одну, яку називають розширенням виробництва. Виділяються верхня (бум) та нижня (дно) точки ділового циклу.

3. Визначається рівнодіюча тривалого економічного зростан­ня - тренд, коливання навколо якого утворюють цикл.

4. Змінилися й економічні показники у фазах циклу.