6. Опишість будову лімфовузла.

Лімфатичний вузол утворений сполучнотканинною стромою, паренхімою і системою синусів.

Строма лімфовузла представлена капсулою і системою трабекул. Капсула, вкриваючи вузол зовні, утворює потовщення в ділянці воріт. Від внутрішньої поверхні капсули в глибину вузла відходять сполучнотканинні перегородки-трабекули. Трабекули розмежовують лімфовузол на окремі, з*єднані між собою відсіки, які заповнені паренхімою. Строма утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, в якій є пучки гладких м*язових клітин.

Основа паренхіми лімфовузла сформована ретикулярною тканиною, в якій є багато макрофагів, лімфоцитів, імунобластів та ефекторних клітин лімфоцитів. У паренхімі лімфатичного вузла виділяють кіркову і мозкову речовини та пара кортикальну зону.

Система синусів включає крайовий, проміжні, кіркові і мозкові та ворітний синуси. Крайовий синус- простір між капсулою і кірковою речовиною, який перетинають капсулярні трабекули. У цей синус вступають приносні лімфатичні судини. Проміжні кіркові синуси розташовані між трабекулами і лімфоїдними вузликами кіркової речовини, а проміжні мозкові синуси – між мозковими тяжами і трабекулами. Ворітний синус міститься у ділянці воріт лімфатичного вузлаЗ нього, за винятком свині, починаються виносні лімфатичні судини. Стінки синусів утворені відросчастиими ендотеліоцитами, береговими клітинами і типовими макрофагами, які містяться на сплетеннях ретикулярних волокон. Між ретикулоендотеліоцитами проміжних синусів є щілини, через які лімфоцити потрапляють у синуси.

7. Мікроструктура і функції проміжної частини аденогіпофіза.

Проміжна частина аденогіпофіза представлена декількома рядами слабобазофільних клітин, серед яких виділяють два різновиди клітин: меланотропоцити і ліпотропоцити. Меланотропоцити продукують гормон меланотропін, який регулює пігментний обмін. Ліпотропоцити синтезують ліпотропін, який регулює обмін ліпідів.

8. Типи вен. Будова стінки вени м*язового типу.

Критеріями класифікації вен є наявність м*язових елементів у їх стінці та калібр. Розрізняють вени безм*язового і м*язового типу, великого, середнього і малого калібрів.

Залежно від вмісту в їх стінці гладких м*язових клітин та їх розвитку ці вени поділяють на вени із слабким, середнім і сильним розвитком м*язових елементів. До вен із слабким розвитком м*язових елементів належать горизонтально розміщені вени передньої частини тулуба і ШКТ. Стінка таких вен тонка, у їх медії гладка м*язова тканина не утворює суцільного шару, а розміщується пучками, між якими містяться прошарки пухкої сполучної волокнистої тканини. До вен із середнім розвитком м*язових елементів належать переважно вени нутрощів. Стінка вен цього типу має подібну будову до такої вен із слабким розвитком м*язових елементів, але в них краще розвинена медіа. До вен із сильним розвитком м*язових елементів належать великі вени кінцівок, по яких кров тебе проти земної сили тяжіння. Для них характерне повздовжнє розміщення невеликих пучків гладких м*язових клітин у підендотеліальному шарі інтими і в адвентиції. В медії містяться циркулярно розміщені пучки кладких м*язових клітин, скорочення яких сприяє руху крові до серця.

9. Переферичні ендокринні органи(залози). Прищитоподібна залоза.

До складу входять: щитоподібна, прищитоподібна і надниркові залози.

Прищотоподібна залоза- це парний орган. Кожна залоза ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішнся лежить на частці щитоподібної залози або поряд з нею, а внутрішня – всередині частки або на її медіальній поверхні. Прищитоподібна залоза розвивається як потовщення етіпелію третьої та четвертої зябрових кишень. Паренхіма залози розвивається з ентодерми, а з мезенхіми – її сполучнотканинна строма. Прищитоподібна залоза утворена сполучнотканинною стромою і паренхімою. Зовні залоза вкрита капсулою, від якої в товщину органа відходять перегородки, які не ділять його на часточки. Основа паренхіми залоли представлена тяжами або скупченнями ендокриноцитів- паратироцитів, які розмежовані тонкими прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини з численними кровоносними капілярами.