- •Тема 1. Виробничі системи і науково-технічний прогрес
- •1.1. Поняття виробничої системи
- •1.2. Науково-технічний прогрес
- •1.3. Інноваційна діяльність
- •1.4. Прогнозування та планування нтп та інноваційна діяльність в Україні.
- •1.5. Формування нтп в сша і Японії
- •1.6. Комплексна оцінка ефективності заходів, направлених на прискорення нтп
- •Тема 2. Система розробки і освоєння виробництва нових виробів
- •2.2. Системи створення та освоєння нової продукції
- •2.3. Заходи по покращенню системи створення та освоєння нової продукції
- •Тема 3. Управління проектно-конструкторськими роботами
- •7.2. Функції підрозділів при виконанні дкр
- •7.3. Стандартизація та уніфікація в проектно-конструкторських роботах
- •7.4. Технологічність конструкції виробу
- •7.5. Функціонально-вартісний аналіз
- •Тема 8. Управління системами автоматизованого проектування
- •8.2. Управління процесом автоматизованого проектування
- •8.3. Інженерний документообіг в автоматизованому проектуванні
- •8.4. Автоматизоване проектування в електроніці
- •Тема 9. Організація технологічної підготовки виробництва
- •Варіантне проектування технологічних процесів.
- •9.2. Забезпечення технологічності конструкції виробу
- •9.3. Відпрацювання конструкції виробу на предмет виявлення необхідного обладнання, технологічного оснащення, ріжучого інструменту і засобів контролю
- •Вибір технологічного оснащення
- •Вибір засобів контролю
- •9.4. Нормування витрат матеріальних ресурсів
- •Розрахунок норм витрат сортового матеріалопрокату і труб.
- •Розрахунок норм витрат листового металопрокату.
- •Розкрій з відходами характерний тим, що вирізка відбувається по всьому контуру, а перемичка має замкнуту форму.
- •9.5. Порядок роботи технологічних служб під час ведення технологічної підготовки виробництва
- •9.6. Виконання робіт, супутніх технологічній підготовці виробництва
- •9.7. Комплексна система автоматизації технологічної підготовки виробництва
- •Тема 10. Організаційна підготовка виробництва
- •10.2. Оптимізація термінів освоєння виробництва нових виробів та оцінка його ефективності
- •10.3. Види і зміст планування комплексної підготовки виробництва
- •10.4. Зміст об'ємно-календарного планування. Розрахунок трудомісткості робіт і тривалості циклів по стадіях і етапах підготовки
- •10.5. Принципи мережевого планування і управління. Порядок побудови мережевих моделей
- •10.6. Розрахунок основних параметрів мережевих моделей
- •10.7. Аналіз та оптимізація мережевих моделей
9.4. Нормування витрат матеріальних ресурсів
Нормування витрат матеріальних ресурсів – це встановлення планової міри їх виробничого споживання.
Головним завданням нормування є розробка і впровадження науково обгрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів з метою їх ефективного використання.
Нормування включає:
- розробку норм витрат основних і допоміжних матеріалів виходячи з технічно обгрунтованих нормативів відходів і втрат, що утворюються в процесі виготовлення виробу;
- щорічний перегляд норм витрат матеріалів на основі вдосконалення конструкції виробу, застосування більш економічних і прогресивних матеріалів, впровадження передової технології, прогресивного обладнання і вдосконалення організації виробництва;
- узгодження і затвердження розроблених норм витрат матеріалів;
Норма витрат матеріалу – це максимально допустима його кількість, необхідна для виготовлення одиниці виробу заданої якості у даних виробничих умовах.
Під виробничими умовами розуміють сукупність організаційних і технологічних особливостей виробництва продукції, що впливають на величину норм витрат.
Норми витрат повинні бути прогресивними і відображати конструкторські, технологічні та організаційні заходи щодо економії матеріалів.
Основними заходами щодо економії прокату металу є:
- покращення конструкторських форм деталей для зменшення їх маси без зниження міцності і надійності;
- застосування конструкції виробів низьколегованих сталей, економічних профілів прокату (кутник, швелер, тавр, двотавр, гнутий профіль);
- впровадження у виробництво найбільш досконалих методів одержання заготовок із зменшеними технологічними припусками;
- впровадження раціональних методів розкрою вихідних матеріалів на заготовки, а також безвідходного штампування;
- раціональне використання виробничих відходів;
- вдосконалення методів контролю технологічних процесів, а також заходів спрямованих на ліквідацію браку.
Норма витрат металопрокату на виріб складається з чистих (корисних) витрат тобто кількості металу, що безпосередньо входить у виріб, а також відходів і втрат, що обумовлені умовами виробництва.
Відходи – це залишки вихідного матеріалу при виготовленні продукції, які не можуть бути використаними у виробничому процесі.
Ділові відходи – це відходи, що можуть бути використані для виготовлення продукції у власному виробництві для менших за розміром деталей основної продукції.
Відходи, які не можуть бути використані у виробництві підлягають переробці.
Втрати – це кількість вихідного матеріалу, що в процесі виготовлення продукції втрачається безповоротно (угар, окалина і т.п.).
В машинобудуванні застосовують такі основні показники використання матеріалів:
Коефіцієнт використання матеріалу, який характеризує ступінь використання матеріалу при виробництві продукції, і визначається відношенням корисного розходу до норми витрат, встановленої на виробництво одиниці продукції.
Коефіцієнт розкрою – це показник, що характеризує ступінь використання матеріалів при їх розкрої. Він визначається відношенням маси (об'єму, площі) всіх видів заготовок, що одержані з вихідного матеріалу, до маси (об'єму, площі) використаного матеріалу.
Витратний коефіцієнт – це показник обернений до коефіцієнта використання матеріалу.
Основою для розробки норм витрат є наступна документація:
- конструкторська специфікація, за якою проводять вибірку деталей, що повинні виготовлятися з прокату чорних і кольорових металів і труб, номера, назву і кількість даних деталей у виробі;
- креслення деталей, за якими встановлюються розміри і маса деталей, технічні вимоги до них, назви і характеристики вихідних матеріалів, номера ГОСТів, ОСТів і ТУ на марки і сортамент металопрокату;
- карти технологічних процесів з переліком операцій, що виконуються при обробці, видів обладнання, вихідних розмірів заготовок, величини припусків і відходів матеріалів;
- креслення шаблонів чи розгорток деталей, поковок і штамповок, за якими визначають їх масу;
- акти зважування заготовок і деталей, що мають складну форму;
- ГОСТи, ОСТи, нормалі необхідні для визначення розмірів вихідного матеріалу.
