9.3. Відпрацювання конструкції виробу на предмет виявлення необхідного обладнання, технологічного оснащення, ріжучого інструменту і засобів контролю

 

Вибір технологічного обладнання повинен грунтуватися на аналізі затрат на реалізацію технологічного процесу у визначений проміжок часу при заданій якості виробів.

Аналіз затрат повинен передбачати:

а) порівняння варіантів обладнання, які відповідають однаковим вимогам і забезпечують вирішення однакових задач в конкретних виробничих умовах;

б) вибір варіантів, який грунтується на використанні наступної інформації:

-         технічних вимог на виріб;

-         кількості і планованого терміну виготовлення виробу;

-         технічних можливостях технологічного обладнання

-         аналізі витрат на придбання нового обладнання і його експлуатацію;

-         вимогах техніки безпеки і виробничої санітарії.

Правила вибору технологічного обладнання.

Вибір технологічного обладнання повинен починатися з аналізу формування типових поверхонь деталей, складальних одиниць і окремих методів їх обробки з метою визначення найбільш ефективних методів обробки, виходячи з призначення і параметрів виробу.

Результати аналізу повинні бути представлені у вигляді:

- відношень основного часу;

- відношень штучного часу;

- відношень питомих витрат на виконання робіт різними методами.

Кращим варіантом вважається той, значення показників якого мінімальні.

Вибір обладнання здійснюють за головним параметром, який є найбільш визначальним для технологічного обладнання. Фізична величина, що характеризує головний параметр, встановлює взаємозв'язок обладнання з розміром виробу, який на ньому можна виготовити.

Вибір варіантів обладнання, яке характеризується ступенем механізації та автоматизації проводиться виходячи з наступних умов:

- питомі затрати на виконання технологічного процесу мінімальні;

- період окупності обладнання при його механізації та автоматизації мінімальний.

Річна потреба в обладнанні визначається виходячи з річного обсягу робіт, який встановлюється статистичним аналізом затрат засобів і часу на виготовлення виробів.

Річні питомі витрати на використання обладнання визначаються витратами на його виготовлення і експлуатацію.

Витрати на експлуатацію повинні характеризувати обладнання, яке класифіковане за продуктивністю і точністю, однакового функціонального призначення та року освоєння виробництвом.

Продуктивність обладнання необхідно визначати на основі аналізу часу на виготовлення виробу заданої якості.

Розрахунок необхідної кількості обладнання ведеться за відомими залежностями, що розглядаються в курсі “технологія машинобудування”.

Для визначення кількості одиниць обладнання для подетально групових дільниць і потокових ліній користуються залежністю:

,                                              (9.1)

де – N_i кількість виробів, що підлягають обробці за рік, шт;

t_i - штучний час обробки і-го виробу;

к_пз - коефіцієнт, що враховує частку затрат підготовчо-заключного часу;

к_ч - коефіцієнт виконання норм часу;

F - дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання, год.

При визначення кількості одиниць обладнання за техніко-економічними показниками користуються залежністю:

,                                              (9.2)

де Q - програма випуску готової продукції (т, шт, або грн);

q - річна програма випуску продукції однією одиницею обладнання; за одну зміну (т, шт, або грн);

т - кількість змін;

 - плановий нормативний коефіцієнт завантаження обладнання;

h - число верстатогодин, що витрачається на 1т готової продукції.