Тема 1. Виробничі системи і науково-технічний прогрес

 

1.1. Поняття виробничої системи

1.2. Науково-технічний прогрес

1.3. Інноваційна діяльність

1.4. Прогнозування та планування НТП та інноваційна діяльність в Україні.

1.5. Формування НТП в США і Японії

1.6. Комплексна оцінка ефективності заходів, направлених на прискорення НТП

 

1.1. Поняття виробничої системи

Система - це комплекс елементів (колектив, технічні засоби), які призначені для розв'язку складних організаційних, економічних і технічних задач. Системний підхід до вивчення економічних явищ - це комплексне дослідження організаційно-економічного процесу як єдиного цілого з позицій системного аналізу. Системний аналіз як методологія дослідження об'єктів у вигляді цілеспрямованих систем полягає в тому, що він дозволяє розкласти складну систему на її складові аж до розв'язку конкретних задач і утримати взаємозв'язані ланки разом як єдине ціле.

Виробнича система - це сукупність засобів виробництва, матеріальних і трудових ресурсів, зумовлених виробничою технологією перетворювати матеріали і комплектуючі у кінцевий продукт господарської діяльності. Наприклад, на приладобудівному, автомобілебудівному чи верстатобудівному підприємствах, що виробляють за призначенням різну продукцію, застосовують різні технологічні процеси, засоби праці, використовують працю і знання робітників різних професій.

Підприємство - це самостійний господарський статутний суб’єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання прибутку.

Підприємства володіють основними фондами та оборотними коштами, які виділяються засновниками, мають самостійний бухгалтерський баланс, розрахункові рахунки у закладах банку, що обслуговують дане підприємство, печатку з найменуванням, статут, а промислове підприємство - також і товарний знак. Одночасно підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємства здійснюють різні види діяльності, що відповідають його статутові і незаборонені законодавством України.

Передумови створення підприємства:

- потреба ринку у відповідних товарах чи послугах;

- наявність сировини і матеріалів, необхідних для нормальної роботи;

- наявність кваліфікованих кадрів;

- можливість технічного і технологічного забезпечення виробництва;

- можливість кредитного обслуговування;

- можливість збуту готової продукції.

Головні напрямки діяльності підприємства:

- вивчення ринку – дослідження ринкового попиту, рівня конкурентоспроможності продукції, цін на неї, вимог покупців, формування попиту і каналів просування товарів;

- інноваційна діяльність – науково-технічні розробки, конструкторсько-технологічна підготовка виробництва нових видів продукції, впровадження нововведень;

- виробнича діяльність – обґрунтування обсягу випуску продукції, узгодження виробничої програми і виробничої потужності підприємства, забезпечення виробництва необхідними видами ресурсів, дотримання оперативно-календарних графіків виготовлення продукції;

- комерційна діяльність – організаційно-економічні заходи для досягнення очікуваних прибутків та інших показників фінансової результативності виробництва;

- післяпродажний сервіс – забезпечення обслуговування продукції у споживачів;

- економічна діяльність – забезпечення раціонального використання ресурсів підприємства: прогнозування, планування, ціноутворення, оплата праці, ресурсне забезпечення, облік і звітність тощо;

- соціальна діяльність – підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, створення належних умов праці і відпочинку, забезпечення соціального захисту працівників.

Основні завдання промислового підприємства:

- задоволення попиту споживачів на певну продукцію чи послуги;

- постійне підвищення ефективності роботи, максимальне використання виробничих потужностей, скорочення витрат;

- впровадження досягнень науково-технічного прогресу як основи підвищення якості і конкурентоспроможності продукції;

- підвищення кваліфікації працівників та зростання їх добробуту.

Робота промислового підприємства базується на виробничо-технічній, економічній і організаційній єдності.

Виробничо-технічна єдність передбачає, що кінцева продукція є результатом спільних зусиль працівників різних підрозділів і виготовляється на основі єдиного комплекту технічної документації.

Економічна єдність передбачає: - витрати на діяльність підприємства повинні покриватись доходами; - на підприємстві існує єдність планової діяльності, аналізу, обліку та оцінки наслідків господарювання;

Організаційна єдність передбачає наявність єдиного колективу працюючих, єдиного органу управління та спільної відповідальності за результати роботи.

Виробничі об’єднання - це інтегровані виробничо-господарські комплекси виробничих одиниць, які зайняті виготовленням окремих елементів складної продукції.

Об’єднання підприємств здійснюється з врахуванням однорідності продукції, що випускається, технологічної подібності процесів виробництва, територіальної близькості виробничих одиниць, розвитку кооперації.

Залежно від завдань, які вирішуються, виробничі об’єднання можна поділити на промислово-виробничі, науково-виробничі, промислово-торгівельні і аграрно-промислові комплекси.

Промислово-виробниче об’єднання - це комплекс підприємств, який включає головне підприємство і окремі підприємства-філіали.

Є два види промислово-виробничих об’єднань:

- об’єднання вертикального типу: заводи-філіали виготовляють окремі складові частини, а головне підприємство - готову продукцію. Використовується такий принцип при малій віддаленості структурних одиниць;

- комплекс горизонтального типу - сукупність підприємств, кожне з яких має закінчений виробничий цикл і випускає певний вид готової до споживання продукції. Застосовується при значній віддаленості структурних одиниць і в умовах одиничного та дрібносерійного виробництва.

Структурні одиниці, що входять до складу об'єднання, можуть мати або не мати статус юридичної особи.

Науково-виробниче об’єднання - це комплекс науково-дослідних та проектних установ, дослідних та серійних виробництв. Головне завдання науково-виробничого об’єднання - це створення нових прогресивних видів обладнання, технологій, продукції та прискорене впровадження їх у виробництво.