- •I. Загальна характеристика держави
- •Формальності і правила в'їзду до Австралії
- •Візи до Австралії
- •Список документів для отримання візи
- •Митні правила в Австралії
- •Кліматичні умови.
- •II. Аналіз функціонування туристської сфери Австралії
- •Національний парк Какаду
- •2.2 Характеристика визначних туристичних центрів Австралії
- •2.3 Аналіз основних типів туризму розвинених в Австралії
- •2.4 Спеціальна туристична інформація про Австралію
- •Глава 6. Характеристика туристичних центрів
- •Висновки
- •Країнознавство - Масляк п.О.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Івано-Франківський технікум ресторанного сервісу і туризму
Національного університету харчових технологій
Курсова робота
тема:
Виконала(в): студент (ка) групи _____________
Керівник: _________________________________
Дата видачі завдання: ___________
Дата виконання роботи: ___________
м. Івано-Франківськ
2015
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………….
I. Загальна характеристика держави
1.1 Географічне положення
1.2 Характеристика розвитку туризму Австралії .
1.3 Характеристика основних туристичних об’єктів
II. Аналіз функціонування туристської сфери
2.1 Аналіз основних пам'яток країни
2.2 Характеристика визначних туристичних центрів
2.3 Основні типи туризму розвинених в Австралії.
2.4 Спеціальна туристична інформація про Австралію
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність вибраної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети, тому дослідження туристичного потенціалу кожної країни є вкрай важливим й актуальним
Австралія - дивовижне місце. Одночасно і країна, і цілий континент, вона вражає контрастами, а тому стає чудовим варіантом відпочинку для величезної кількості людей з найрізноманітнішими уподобаннями. Багато хто вважає, що всі визначні пам'ятки Австралії - це лише будівля опери в Сіднеї і скеля Улуру. Однак це в корені невірна думка про величезну країну, просто переповненій «делікатесами» для справжніх туристичних гурманів.
До сіднейських пам'яток можна віднести і кілька «візитних карток» всієї Австралії - міст Харбор, собор Діви Марії і, звичайно ж, Опера-Хаус. Також не варто втрачати шанс відвідати центральний парк міста - королівський Гайд-Парк. Крім Сіднея, популярними серед іноземних туристів є міста Мельбурн, Брісбен, Кернс і деякі інші. А для любителів морського туризму в Австралії існують спеціальні тури по прибережній зоні з заходами в найбільші порти (Сідней, Мельбурн, Перт, Кернс, Голд-Кост).
Проте основною «фішкою» туристичної Австралії вважаються не рукотворні мегаполіси, а створені природою місця, розкидані по всьому континенту у великих кількостях.
Найвідомішим національним парком країни по праву вважається парк Какаду, який включено до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. По всьому периметру він оточений природними скелястими виступами, які формують тут резервацію. На території парку Какаду розташовані дві стародавні печери з наскельними малюнками.
Предметом дослідження є туристично-рекреаційні ресурси Австралії
Об'єктом дослідження є Австралія
Метою є дослідити туристично-країнознавчий потенціал Австралії
Завданням курсової роботи:
Дати природно-географічну характеристику країни з точки зору розвитку туризму
Зробити аналіз функціонування туристської сфери країни
Курсова робота має таку структуру:
Вступ
Розділ І. Аналіз природно-географічної характеристики країни
Розділ ІІ . Аналіз функціонування туристської сфери країни.
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
Додатки
I. Загальна характеристика держави
1.1 Географічне положення Австралії.
Австралія - це єдиний з усіх зелених материків, що весь лежить у південній півкулі. Австралія - найменший з усіх материків разом з островом Тасманія утворює Австралійський Союз. До складу країни входять також багато невеликих островів, серед яких Норфолк і Лорд-Хау в Тихому океані, Кокосові острови в Індійському та інші. Найближчими сусідніми країнами є Індонезія, Східний Тимор і Папуа-Нова Гвінея на півночі, Соломонові острови, Вануату і Нова Каледонія на північному сході і Нова Зеландія на південному сході.
Столиця Австралії (англ. Canberra, /'kænbərə/)— Канбе́рра . Населення 381,448 тис.[1] Місто розташоване в північній частині Австралійської Столичної Території, 280 км на південний-захід від Сіднея і 660 км на північний-схід від Мельбурна.
Грошова одиниця – австралійський долар = 100 центам.
Площа Австралії - 7 631 500 квадратних кілометрів, разом з прилеглими до неї материковими островами становить 7 703 850 км. Ця площа дорівнює приблизно площі США, або становить дві третіх території Європи. Вона в чотири рази менша за площу Африки і в 7 з половиною рази менша за площу Євразії.
Історія виникнення та розвитку. Археологи вважають, що перші люди з'явилися в Австралії близько 40 тис. років тому і прибули сюди з південної Індії. У XVII ст. біля берегів материка з'явилися перші кораблі європейців. Наприкінці XVІІI ст. материк почала інтенсивно колонізувати Велика Британія. Аж до 1868 р. ця країна використовувала Австралію як величезну природну колонію для найнебезпечніших карних злочинців. Засуджених просто відвозили сюди ніби до в'язниці з мурами у вигляді океанічного узбережжя. Потім з'явилися вільні поселенці, чисельність яких різко зросла під час "золотої лихоманки" в 50—60-х роках XIX ст. З 1901 р. британські колонії на материку організували федерацію. Вона одержала назву Австралійський Союз. Він існував як британський домініон. У 1942 р. Австралія стала суверенною державою, членом Британської Співдружності Націй.
На півночі омивається морями Тімор, Арафурським і протокою Торреса, на сході — Кораловим і Тасмановим морями, на півдні — протокою Басса і Індійським океаном, на заході — Індійським океаном. Союзу належать також острови Картье, Ашмор, острів Різдва, Кокосові острови, острови Херд, Макдональд, Норфолк. За площею вона стоїть на шостому місці в світі, за кількістю населення — вона серед невеликих країн, а за його густотою (2 чоловіка на 1 км кв.) — на одному з останніх місць.
З півночі на південь Австралія простягається на 3200 кілометрів. Крайньою північною точкою Австралії є Йорк, крайня південна кінцева частина материка мис Вільсон . Отже, своїми найвищими широтами Австралія відповідає в північній півкулі приблизно Валенсії і Балтіморі. В найвужчому місці (на південь від затоки Карпентарія) Австралія простягається в меридіональному напрямі тільки на 1700 км.
Найбільша протяжність Австралії з заходу на схід дорівнює 4100 км. Крайньою-західною точкою Австралії найчастіше вважають мис Стіп , бо мис Інскріпшен розміщений на острові Дерк-Хартог, що прилягає з заходу до Австралії.
Материк Австралії лежить відокремлено; від європейських, країн він віддалений на 14--16 тис. км, від Північної Америки на 11,5 тис. км (Сідней -- Сан-Франціско) і від країн південної і південно-східної Азії в середньому на 8 тис. км. Між Австралією і південно-східною окраїною Азії тягнеться група великих островів Малайського архіпелагу, що відіграють роль ніби моста, який зв'язує два материки. Австралія лежить недалеко від центра океанічної півкулі.
З півночі Австралія омивається морями Тіморським і Арафурським і неглибокою і багатою на коралові рифи протокою Торреса (вона не ширша за 170 км) відокремлюється від Нової Гвінеї. На сході Австралію омивають моря Коралове і Тасманове, на заході і півдні -- води Індійського океану. Від острова Тасманія Австралію відокремлює неглибока протока Бассова (завширшки до 200 км). Якби сучасний рівень океану знизився лише на 30 м, до Австралії приєднався б острів Нова Гвінея; зниження рівня океану на 60 м приєднало б до Австралії Тасманію.
На північ від Австралії дуже розширяється смуга материкової обмілини, де лежить найбільший на земній кулі після Гренландії острів Нова Гвінея (806 000 км2). В той час як о. Тасманія являє собою південне продовження Австралії, Нова Гвінея характером фізико-географічних умов дуже відрізняється від Австралії і входить до складу Меланезії. Гірські масиви Нової Гвінеї належать до альпійської складчастості, тоді як третинних складчастих споруд, в Австралії зовсім нема; Нова Гвінея входить до складу «Вогняного кільця» Тихого океану, Австралія ж лежить за його межами. Клімат Нової Гвінеї вологий, клімат Австралії сухий. Нова Гвінея характером рослинності належить до іншої області, ніж Австралія, тваринний світ Нової Гвінеї виділяється в особливу підобласть. Навіть корінне населення Нової Гвінеї (папуаси) утворює інший антропологічний тип, ніж австралійці.
Півострови займають лише близько 8% площі материка. Довжина берегової лінії Австралії, що становить 19 500 км, лише вдвоє перевищує довжину.
Назва країни походить від латинського Terra Australis, що означає «південна земля». Цей регіон знаходиться далеко від туристичних ринків, а також від транзитних, повітряних та морських ліній. Однак швидкий розвиток рекреаційної діяльності спостерігається останнім часом в цьому регіоні.
За дослідженнями за останнє десятиліття потік туристів збільшився більш ніж на два рази. З кожним роком рекреаційна діяльність, а точніше туристична індустрія, перетворюється у все більш прибуткову діяльність.
У більшість туристів викликають інтерес мистецтво та побут аборигенів. Найбільша кількість туристів відвідують Австралію в місяці, коли в Європі та Північній Америці відбувається спад туристичної активності. Це по-перше дозволяє згладити сезонні коливання в міжнародному туризмі в загальному, а по-друге відкриває перед Австралією широкі можливості подальшого розвитку рекреаційної діяльності, а точніше міжнародного туризму.
Населення. Більшість населення становлять в основному нащадки переселенців з Великобританії та Ірландії - англо-австралійці. Станом на 1 липня 2007, населення Австралії склало 20 млн. чоловік.. Австралія посідає восьме місце за рівнем життя у світі. Після 1950 до Австралії прибуло ще небагато українців; тепер в Австралії живе близько 20 тис. українців. Вони розміщені приблизно так (таблиця 1)
|
|
|
(таб.1 населення українців)
Державна мова – англійська. Австралійці майже цілком безписемні (за дуже рідкісними винятками) мови, переважно ізоляти, корінних племен Австралії.
Релігійний склад. 74% всього населення - віруючі. Найбільше число віруючих віддають перевагу(таб. 2.)
християнській вірі 71% населення, серед них католики 38%, |
|
прихильники англіканської церкви |
31%, |
Об'єднаної церкви |
11%, |
православні |
4%, |
баптисти |
2% |
лютерани та інші |
2% |
(Таб. 2 віруючий склад населення)
Серед нехристиянських віросповідань найбільше число послідовників буддизму і мусульманства - по 1,1% усього населення - та деяких інших релігій. Відповідно до Конституції Австралії, жодна з релігій не затверджується в законодавчому порядку і не одержує субсидій від держави. Разом з тим свобода совісті ніяк не обмежується.
Основні християнські свята - Різдво і Великдень - визнаються як державні. Федеральний уряд і влада штатів надають фінансову допомогу недержавним школам, у т.ч. тим, що утримуються релігійними громадами. Розміри цієї допомоги, що надавалася різним релігійним громадам, у минулому неодноразово викликали дискусії, але за останні 20 років це питання було врегульовано шляхом домовленості з представниками різних конфесій. Релігійні розходження населення виявлялися в діяльності політичних партій, і дотепер протестанти займають сильні позиції в Ліберальній партії, а католики - у Лейбористській.
