- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
Питання та завдання для самоконтролю
Як формулюються теореми подібності для планів швидкостей та прискорень?
Як застосовуються теореми подібності для визначення швидкостей та прискорень точок ланок?
Схематично без розрахунків побудувати план прискорень групи II класу 1 виду для іншого її розташування. Показати напрями кутових прискорень ланок.
2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
Побудуємо плани швидкостей та прискорень для двохповідкової групи 2 виду (рис. 2.3, а), для якої відомі швидкість та прискорення точки А .
Векторне рівняння для
визначення швидкості точки В
(
)
та відповідне рівняння у
відрізках плану
,
,
де - швидкість точки В відносно А , перпендикулярна АB . Точка В рухається вздовж напрямної хх , тому її швидкість та прискорення паралельні напрямній.
Рис. 2.3
З точки а проводимо перпендикуляр до АВ , а з полюса p - лінію, паралельну хх . На перетині знаходиться точка b (рис. 2.3, б).
Швидкості
,
.
Кутова швидкість шатуна 2
, с -1,
де
, м, -
довжина шатуна.
Точка В
разом з ланкою 2 рухається навколо
нерухомої у відносному русі точки А
в напрямі швидкості
.
Тоді для даного положення шатун 2
повертається за стрілкою годинника з
кутовою швидкістю 2
(рис. 2.3,
а).
Для визначення прискорення точки В складаємо векторне та відповідне рівняння у відрізках плану
,
,
де - нормальне і тангенціальне прискорення точки В відносно А .
Нормальне прискорення
зображається на плані відрізком
, мм.
Від точки а відкладаємо паралельно АВ у напрямі від В до А відрізок (рис. 2.3, в). З точки n2 проводимо лінію, перпендикулярну АВ , а з полюса - паралельну хх . На їх перетині знаходиться точка b .
Прискорення
.
Кутове прискорення шатуна 2
, с-2
.
Для визначення напряму кутового прискорення точку В разом з шатуном 2 повертаємо уявно навколо нерухомої у відносному русі точки А в напрямі тангенціального прискорення . Одержаний для даного положення групи уявний напрям обертання проти стрілки годинника співпадає з напрямом ε2 (рис. 2.3, а).
На прямій аb відкладаємо відрізок
, мм .
Прискорення центра мас S2 шатуна 2
.
Розглянемо групу II класу 3 виду (рис. 2.4, а). Точка А кривошипа 1 співпадає для будь-якого з положень з фізичною точкою А3 куліси 3. Тобто розташування точки А3 на кулісі залежить від положення механізму.
З попереднього плану відомі швидкість та прискорення точки А .
Швидкість точки А3
(
) знаходимо згідно векторного
рівняння
,
,
де
- швидкість точки А3
у відносно А
, паралельна АВ.
Швидкість точки А3
, яка належить кулісі,
перпендикулярна до неї. Останнім записане
відповідне векторне рівняння у відрізках
плану.
З точки а плану проводимо лінію, паралельну АВ , а з полюса p - лінію, перпендикулярну АВ . На перетині знаходимо точку а3 (рис. 2.4, б).
в
Рис.
2.
Швидкості
,
.
Кутова швидкість куліси З
, с -1,
де , м , - відстань між точками А3 і В .
Точка
А3
у разом з кулісою 3
рухається навколо нерухомої точки
В
у напрямі
. Тоді куліса повертається
для даного положення групи за стрілкою
годинника з кутовою швидкістю 3
(рис. 2.4,
а).
Система векторних рівнянь та відповідна система у відрізках плану для визначення прискорення точки А3 запишеться
;
,
де
- прискорення Коріоліса
та відносне точки А3
відносно А
;
- нормальне і тангенціальне прискорення
точки А3
відносно B
.
Напрям прискорення Коріоліса
визначається поворотом вектора
на 90° у бік обертання куліси
(рис. 2.4,
а).
Прискорення Коріоліса
зображається на плані відрізком
мм .
Нормальне прискорення
зображається відрізком
мм .
Від точки а
відкладаємо перпендикулярно
А3В
у напрямі прискорення
Коріоліса відрізок
, а від полюса
паралельно А3В
у напрямі від А3
до В
відрізок
(рис. 2.4,
в).
З точки k
проводимо лінію, паралельну
А3В
, а з точки n3
-перпендикулярну
А3В
. На їх перетині знаходимо
точку a3
.
Прискорення
.
Кутове прискорення куліси З
, с-2
.
Повертаючи точку А3
разом з кулісою 3 уявно
навколо рухомої точки В
у напрямі тангенціального прискорення
, одержуємо уявний напрям
обертання проти стрілки годинника, який
співпадає з напрямом кутового прискорення
ε3
(рис. 2.4,
а).
Відкладаючи на прямій n3 відрізок
, мм
,
знаходимо прискорення центра мас куліси З
.
Аналогічно будуються плани швидкостей та прискорень для двоповідкових груп 4 та 5 видів.
