- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
10.9. Основні розміри зубчастого колеса
Зобразимо схему зачеплення інструментальної рейки з колесом (рис. 10.10).
На зубонарізному верстаті рейку можна розмістити по різному відносно заготовки колеса, так що ділильна пряма H - H рейки буде зміщена відносно ділильного кола колеса на величину
b = x · m ,
де m - модуль зачеплення; x - коефіцієнт зміщення інструменту.
У верстатному рейковому зачепленні початкова пряма рейки W - W обкочується без ковзання по початковому колу колеса.
Для верстатного зачеплення радіус початкового кола rw дорівнює радіусу ділильного кола r .
Довжина ділильного кола повинна бути такою, щоб на ньому вміщувалось ціле число зубів z рейки з кроком р , тобто
Рис.
2 · · r = p · z = · m · z ,
звідки
.
Радіус кола западин
.
Остаточно
.
Радіус кола вершин
,
звідки
.
Радіус основного кола
,
де w - кут зачеплення: для рейкового зачеплення w = = 20°; - кут головного профілю рейки.
При перекочуванні початкової прямої рейки W - W по ділильному колу колеса без проковзування точки 1 і 1' та точки 2 і 2' у полюсі співпадуть. Це означає, що відрізок 12 на рейці дорівнює дузі 1'2' на колесі.
Товщина зуба колеса по ділильному колу
s = l'2' = 12 = e + 2 · b · tg ;
,
Якщо x = 0 , то
,
тобто товщина зуба колеса по ділильному колу дорівнює ширині западин рейки по ділильній прямій.
Якщо x > 0 , то s > е .
Якщо х < 0 , то s < e і ділильна пряма рейки Н - Н перетинається з ділильним колом колеса.
Відстань між ділильною прямою Н - Н рейки і віссю колеса
w = r + b ,
або
.
10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
Сумістимо два зубчастих колеса, нарізаних зі зміщенням інструменту, так, щоб вони знаходились у щільному зачепленні. Відтвориться циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення (рис. 10.11). Воно характеризується числом зубів z1 і z2 ; передаточним відношенням u12 ; міжосьовою відстанню aw ; кутом зачеплення w ; радіусами кіл: ділильних r1 , r2 , початкових rw1 , rw2 , основних rb1 , rb2 , западин rf1 , rf2 , вершии ra1 , ra2 ; та іншими параметрами.
Рис. 10.11
Теоретичною лінією зачеплення називають відрізок N1N2 , дотичний до основних кіл, який міститься між точками дотику. Відрізок N1N2 є нормаллю до евольвентних профілів у точках їх контактів.
Активною лінією зачеплення називається відрізок АВ між точками перетину теоретичної лінії зачеплення з колами вершин зубів; АВ < N1N2 .
Якщо ведуче колесо 1 обернеться за стрілкою годинника, то в точці А профілі входять в зачеплення, а в точці В виходять.
При заданому напрямі обертання тільки один бік зуба сприймає і передає навантаження. Та частіша профілю зуба, яка входить в зачеплення, називається робочим профілем. Щоб знайти робочі профілі зубів треба з точки А провести дугу радіусом O1A до перетину з профілем 1-го колеса, а з точки В - дугу радіусом O2B до перетину з профілем 2-го колеса. Робочими профілями будуть A1B1 і A2B2 (заштриховані).
Між колом вершин одного колеса
і колом западин іншого є радіальний
зазор
= 0,25.
Радіуси ділильних кіл
.
Радіуси основних кіл
,
де = 20° - кут головного профілю.
За властивістю евольвентного зачеплення передаточне відношення
.
Звідси
.
Кут зачеплення (без виведення)
,
де х1 , х2 - коефіцієнти зміщення коліс; inv = tg - .
.
Міжосьова відстань
.
Радіуси початкових кіл можна також виразити через міжосьову відстань і передаточне відношення з системи рівнянь. Першим рівнянням є
.
Передаточне відношення по абсолютній величині
.
Це друге рівняння системи. Виразимо з нього rw2 і підставимо в перше. Маємо
.
Звідси
.
По формулам для рейкового зачеплення радіуси кіл западин
.
Радіуси кіл вершин
.
Крок зубів по ділильному колу
р = · m .
Кутовий крок зубів
.
Звідси крок зубів по початковому колу
.
З попередніх формул для рейкового зачеплення товщини зубів по ділильних колах
.
