- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
Питання та завдання для самоконтролю
Дати визначення кінематичної схеми механізму.
Назвати основні задачі кінематичного дослідження механізмів.
У якій послідовності проводиться кінематичний аналіз механізмів?
Схематично без розрахунків побудувати плани швидкостей І прискорень механізму І класу для іншого положення кривошипа.
Побудувати схематично без розрахунків план швидкостей групи II класу І виду для іншого її розташування. Показати напрями кутових швидкостей ланок.
2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
Теорема подібності для планів швидкостей: план швидкостей ланки подібний їй і повернутий відносно неї на 90° у к миттєвого обертання.
Використаємо цю теорему для визначення швидкостей точки D і центра мас шатуна S2 (рис. 2.2, а).
Проводимо перпендикуляри (рис. 2.2, б): з точки а - до AD , і точки b - до BD . На їх перетині знаходиться точка d .
Трикутник abd подібний трикутнику ABD , бо у них кути з взаємно перпендикулярними сторонами, і відповідно розташований. Останнє означає, що при обході по контуру ланки і плану швидкостей у певному напрямі, проти чи за стрілкою годинника, зустрічаємо однойменні точки.
На прямій ab відкладаємо відрізок
as2 = ab·AS2 / AB , мм .
Точки d і s2 сполучаємо з полюсом p .
Швидкості точок D і S2
,
.
Так само за цією теоремою визначаються швидкості будь-яких точок ланок механізмів.
2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
Прискорення точки В визначається у відповідності з системою векторних рівнянь:
,
;
,
;
де
та
- нормальні і тангенціальні
прискорення точки В
відносно точок відповідно А
та С
.
Останніми написані рівняння у відрізках плану, які зображають відповідні прискорення.
Нормальні прискорення
зображаються на плані відрізками
, мм.
Від точки а
відкладаємо в напрямі
від В
до А
відрізок
, а від полюса
у напрямі від В
до С
відрізок
(рис. 2.2,
в).
З точки n2
проводимо лінію, перпендикулярну
АВ
, а з точки n3
- перпендикулярну
ВС
. На їх перетині знаходимо
точку b
.
Прискорення
.
Оскільки прискорення точки С дорівнює нулю, то відповідна точка с знаходиться в полюсі .
Кутові прискорення ланок 2 і З
, с-2
.
Визначимо напрями кутових
прискорень. Точку В
разом з шатуном 2 рухаємо уявно навколо
нерухомої у відносному русі точки
А
в напрямі тангенціального прискорення
. Ланка 2 буде повертатись для
цього положення проти стрілки годинника.
Одержаний таким чином уявний напрям
обертання співпади: з напрямом
ε2
. Для визначення напряму
ε3
точку В
разом з коромислом 3 повертаємо уявно
навколо нерухомої точки С
у напрямі
. Тоді ланка 3 буде повертатись
уявно за стрілкою годинника, що є напрямом
ε3
(рис. 2.2,
а).
2.5. Теорема подібності для планів прискорень
Теорема подібності для планів прискорень: план прискорень ланки подібний їй і повернутий відносно неї.
Визначимо за цією теоремою прискорення точки D та центрів мас ланок S2 і S3 (рис. 2.2, а).
На плані прискорень будуємо трикутник abd , подібний трикутнику ABD та, як і для плану швидкостей, відповідно розташований. Для цього кути і з кінематичної схеми відкладаємо на плані (рис. 2.2, в) так, щоб при обході по контуру в одному напрямі ланки 2 та її плану прискорень зустріти однойменні точки.
На прямій аb відкладаємо відрізок
, мм ,
на прямій b - відрізок
, мм .
Прискорення точки D та центрів мас шатуна 2 і коромисла З
.
Аналогічно за теоремою подібності визначаються прискорення будь-яких точок ланок механізмів.
