- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
Питання та завдання для самоконтролю
Навіщо вводяться надлишкові в'язі та зайві ступені вільності?
Скільки ланок входить до складу структурної групи?
Який принцип утворення плоских механізмів?
Дати визначення механізму І класу та групи Ассура.
Навести приклади контурів різних класів.
Для механізму на рис. 2.5 написати формулу будови.
Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
При кінематичному дослідженні механізмів рух ланок розглядається з чисто геометричної точки зору, без урахування сил, які є причиною цього руху.
Для цього використовується кінематична схема механізму, якою називається його умовне зображення в масштабі.
Основними задачами кінематичного аналізу є визначення положень, переміщень, траєкторій, швидкостей та прискорень точок і ланок механізму.
Кінематичний аналіз механізмів проводиться починаючи з механізму І класу в порядку приєднання груп Ассура. Тобто, спочатку розглядається перша приєднана структурна група, тоді друга і т.д. до останньої.
2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
Кінематична схема механізму, включаючи механізм І класу (рис. 2.1, а), будується в масштабі довжин
, м/мм
,
де
м , -
довжина кривошипа; OA
, мм,
- довжина відповідного відрізка на
кресленні.
а б в
Рис. 2.1
Якщо кутова швидкість
кривошипа безпосередньо
не надана, то вона визначається за
формулою
, c-1.
де
хв-1
- частота обертання кривошипа або число
обертів за хвилину.
Розглянемо побудову плану швидкостей. Швидкість точки А кривошипа
, м ·c-1
.
Масштаб швидкостей усього механізму
, м
·c-1
/ мм.
Довжина
відрізка pа
, мм, вибирається так, щоб
розміри плану всього механізму були в
прийнятних межах і масштаб
мав по можливості одну значущу цифру.
На площині вибираємо точку - полюс p
(рис. 2.1,
б).
Від полюса p
відкладаємо перпендикулярно OA
в бік обертання відрізок
, який зображає в масштабі
швидкість точки А
кривошипа. Швидкість точки О
дорівнює нулю, тому відповідна точка о
на плані співпадає з
полюсом P
.
Побудовано план швидкостей. Переходимо до плану прискорень.
При наближених розрахунках приймається, що кривошип обертається рівномірно. У цьому випадку прискорення точки А кривошипа дорівнює її нормальному прискоренню, тобто
, м ·с-2.
Масштаб прискорень усього механізму
, м
·c-2
/ мм ,
де а мм , - відрізок на плані, який зображає прискорення точки А кривошипа. Його довжина вибирається за таким же принципом, як довжина відрізка pа на плані швидкостей.
На
площині вибираємо полюс
. Від полюса
відкладаємо паралельно OA
, у напрямі від А
до О
відрізок
(рис. 2.1,
в).
Оскільки прискорення точки О
дорівнює нулю, то відповідна точка о
співпадає з полюсом
.
Переходимо до побудови планів для груп Ассура. Підкреслимо, що методика побудови планів у межах кожної приєднаної групи не залежить від її розмірів та розташування.
2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
Розглянемо двоповодкову
групу 1 виду (рис. 2.2,
а).
Нехай з попередніх планів механізму І
класу чи структурних груп відомі
швидкість
, прискорення
точки А
та відрізки на планах, які їх зображають.
Швидкість точки В ( BC) визначається відповідно до векторного рівняння
,
де
- швидкість точки В
відносно А
, перпендикулярна до АВ
. Оскільки точка В
лежить на коромислі 3, то її швидкість
перпендикулярна ВС
. Швидкість
зображається на плані відрізком
, a
, так що останнє рівняння у
відрізках плану запишеться
.
Рис. 2.2
Проводимо перпендикуляри: з точки a - до АВ , а з полюса - до ВС (рис. 2.2, б). На їх перетині знаходиться точка b .
Швидкість точки С дорівнює нулю, тому відповідна точка с співпадає з полюсом .
Кутові швидкості шатуна 2 і коромисла З
,
, с -1.
де lAB , lBC , м , - відстані між відповідними точками.
Визначимо
їх напрями. Точка В
разом з ланкою 2 рухається навколо
нерухомої у відносному русі точки А
в напрямі швидкості
. Тоді для даного положення групи шатун
2 обертається за стрілкою годинника з
кутовою швидкістю ω2
(рис. 2.2,
а).
Точка В
разом з ланкою 3 рухається навколо
нерухомої точки С
у напрямі швидкості
. У цьому випадку коромисло
З повертається за стрілкою годинника
з кутовою швидкістю
ω3
.
