- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
Питання та завдання для самоконтролю
Дати визначення кінематичного ланцюга.
Які бувають кінематичні ланцюги?
Що називається кінематичним з'єднанням?
Вивести формулу Сомова-Малишева.
Одержати формулу Чебишева.
Указати область застосування останніх формул.
1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
Розглянемо механізм (рис. 1.7, а), ланки якого утворюють два паралелограма.
а б
Рис. 1.7
Розрахунковий ступінь рухомості
а дійсний - W = 1. Це протиріччя пояснюється тим, що ланка 4 не впливає на загальний характер руху механізму. Такі в'язі називаються надлишковими чи пасивними. Вони вводяться для підвищення жорсткості, зменшення впливу деформацій на рух механізму, поліпшення розподілу зусиль, які діють на ланки, і т. п. Якщо вилучити ланку 4, то одержимо механізм (рис. 1.7, б), для якого розрахунковий ступінь рухомості W = 3·3 - 2·4 = 1 співпадає з дійсним.
Для кулачкового механізму з роликовим штовхачем (рис. 1.8, а), для якого
один ступінь вільності відповідає повороту кулачка 1, другий ролика 3. Поворот ролика не впливає на роботу механізму. Такі ступені вільності називаються зайвими. Вони можуть бути введені для зменшення тертя та зношування.
Якщо ролик вилучити, то одержимо механізм з загостреним штовхачем (рис. 1.8, б), для якого
а б
Рис. 1.8
Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності при аналізі механізму вилучаються, бо ускладнюють його.
1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
Механізм І класу чи початковий складається з кривошипа 1 (рис. 1.9, а) або повзуна 1 (рис. 1.9,6), стояка 0 і відповідно однорухомої обертальної або поступальної кінематичної пари О V класу між ними.
а 6
Рис. 1.9
Число ступенів рухомості механізму І класу
Далі будемо розглядати механізм І класу тільки з кривошипом.
Механізми з вищими кінематичними парами IV класу замінюються для структурного аналізу механізмами з парами тільки V класу.
Структурною групою Ассура називається плоский кінематичний ланцюг, який:
має число ступенів вільності, рівне нулю, якщо його приєднати до стояка вільними елементами кінематичних пар;
він не ділиться на більш прості з нульовим ступенем рухомості.
Тобто, ступінь рухомості групи Ассура
звідки
.
Оскільки число рухомих ланок n і число однорухомих пар є цілими числами, то n - парне. Тобто, до складу структурної групи входить тільки парне число ланок.
За останньою формулою n і р1 приймають ряд послідовних значень:
n |
2 |
4 |
6 |
8 |
… |
р1 |
3 |
6 |
9 |
12 |
… |
Групи Ассура поділяються на класи. Номер класу структурної групи дорівнює найбільшому номеру класу контура, який входить до ЇЇ складу. А номер класу контура дорівнює кількості кінематичних пар, які утворюють ланки контура. Контури різних класів показані на рис. 1.10, де поступальні пари V класу, якщо вони є, умовно замінені на обертальні.
Клас контура |
II |
III |
IV |
V |
V I |
. . . |
Умовне зображення |
|
|
|
|
|
. . . |
Рис. 1.10
Контури II і III класів - жорсткі фігури. Жорсткі фігури позначаються штриховкою.
Номери класів структурних груп і контурів позначаються римськими цифрами.
Порядок групи Ассура дорівнює числу вільних елементів кінематичних пар, якими група приєднується до інших ланок.
Класифікація структурних груп та механізмів не залежить від розмірів та розташування ланок.
Найпростішими є групи II класу чи двоповодкові групи -діади. Вони складаються з двох ланок. Поводок, на відміну від ланки, мас вільний елемент кінематичної пари. При з'єднанні його з вільним елементом іншої ланки утворюється кінематична пара.
Групи II класу поділяються на 5 видів (рис. 1.11). Для груп 2 ... 5 видів показані частинні випадки. У групі 1 виду спільна кінематична пара і вільні елементи - обертальні. Інші види груп II класу можна одержати заміною окремих обертальних пар чи їх вільних елементів поступальними.
1 вид |
2 вид |
З вид |
4 вид |
5 вид |
|
Рис. 1.11
Ступінь рухомості кожної з цих груп
Усі ці групи 2-го порядку, бо мають по 2 вільні елементи кінематичних пар.
Наведемо приклади структурних груп більших класів. У них поступальні пари V класу, якщо вони є, умовно замінені на обертальні. Вільні елементи кінематичних пар умовно показані збільшеними.
Групи III класу можуть бути 3-го (рис. 1.12, а), 4-го (рис. 1.12, б), 5-го (рис. 1.12, в) та більших порядків.
a 6 в
Рис. 1.12
Групи ІV-го класу бувають 2-го (рис. 1.13, а), 3-го (рис. 1.13, б), 4-го (рис. 1.13, в) та більших порядків.
а в
Рис.
1.
Можна утворити групу V класу 3-го порядку (рис. 1.14, а), групу VI класу 3-го порядку (рис. 1.14, б) та інші.
а б
Рис. 1.14
Легко перевірити, що число ступенів рухомості кожної з наведених груп Ассура W = 0.
Структурні групи входять до складу механізмів. Розглянемо принцип утворення плоских механізмів.
До механізму (рідко кількох механізмів) І класу приєднуються групи Ассура вільними елементами кінематичних пар. Спочатку перша група приєднується одним вільним елементом до початкової ланки (найчастіше кривошипа), а другим чи іншими - до стояка. Початковою називається ланка, положення якої визначає положення інших ланок механізму. Наступні групи, 2. З і т.д., приєднуються послідовно до вже створеного механізму, але обов'язково не до однієї ланки.
Наприклад, механізм на рис. 1.15 утворений послідовним приєднанням до механізму І класу, який складається з ланок 0, 1, спочатку групи III класу 3-го порядку, яка складається з ланок 2, 3,4,5, а тоді групи II класу 1 виду, яка складається з ланок 6,7.
Рис. 1.15
Склад і послідовність приєднання груп Ассура виражають формулою будови механізму. Для розглядуваного механізму вона запишеться
І кл. (0,1) ІП кл. З nop. (2,3,4,5) II кл. 1 в. (6,7).
Номер класу механізму дорівнює найбільшому номеру класу групи, яка входить до його складу. Згідно з визначенням, у прикладі розглянуто механізм III класу.
У техніці найбільшого розповсюдження набули механізми II класу.
