- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
Планетарні механізми широко використовуються в силових передачах, у багатоступінчастих планетарних коробках швидкостей чи як самостійна передача та особливо як вмонтовані редуктори електроприводів, установок дистанційного керування,
літальних апаратів і т.д. Застосування планетарних механізмів дозволяє значно зменшити габарити, покращити динаміку (зрівноважування, розвантаження опор центральних коліс та водила) і зменшити вагу в порівнянні з іншими видами зубчастих передач при однакових передаточних відношеннях.
Широке застосування знайшли планетарні передачі середньої та великої потужності, виконані по схемах на рис. 10.18, а, б при високому к.к.д. (0,96...0,98). У однорядному механізмі (рис. 10.18, а) передаточне відношення u1H приймає значення 3...8, а в дворядному (рис. 10.18, б) - до 15.
Для забезпечення великих передаточних відношень використовуються послідовні з'єднання найпростіших планетарних механізмів, як, наприклад, у схемі на рис. 10.18, в.
а б в
Рис. 10.18
У багатоступінчастих планетарних передачах розбиття передаточного відношення по ступенях проводять виходячи з ряду умов: мінімальних габаритів, технологічності конструкції, мінімального кутового зазору вихідного вала.
Щоб одержати мінімальні габарити та зменшити частоту обертання сателітів першого (швидкісного) ступеня, його передаточне відношення призначають по можливості більшим.
По технологічним міркуванням рекомендується проектувати багатоступінчасті передачі з можливо більшим числом ступенів, які мають колеса з однаковими модулем та однаковими числами зубів. Умова рівноміцності зачеплень різних ступенів досягається при цьому зміною ширини коліс.
Для зменшення кутового зазору веденого вала (можливий кут повороту його при нерухомому ведучому валі за рахунок вибірки зазорів у зачепленні) призначають на швидкісному ступені можливо більше передаточне відношення.
Підбір чисел зубів планетарних механізмів проводять у три етапи:
Визначають передаточне відношення.
З його врахуванням вибирають схему механізму.
Підбирають числа зубів.
Розглянемо останній етап. Планетарний механізм повинен мати передаточне відношення, близьке до заданого, та задовольняти умовам співвісності, сусідства, складання, відсутності підрізання та заклинювання зубів.
При підборі чисел зубів приймається, що дійсне значення передаточного відношення u1H відхиляється від заданого значення u'1H з відносною похибкою
= |1 - u1H / u'1H | · 100 1...4% .
Приймемо, що колеса нульові з коефіцієнтом висоти головки зуба = 1,0. Для них радіуси початкових кіл rw дорівнюють радіусам ділильних r .
Умова співвісності полягає в тому, що осі вхідної і вихідної ланок збігаються. Наприклад, для планетарної передачі на рис. 10.18, а міжосьова відстань
а = r1 + r2 = r3 - r2 ,
звідки
r1 + 2 · r2 = r3 .
Радіуси ділильних кіл
при сталому модулі пропорційні числу зубів z . Тому умова співвісності запишеться
z1 + 2 · z2 = z3 .
Тут число зубів і - того колеса позначене через zi , і = 1,2....
Аналогічно, для дворядної передачі з одним внутрішнім зачепленням (рис. 10.18, б)
а = r1 + r2 = r4 - r3 ,
z1 + z2 = z4 - z3 .
Умова сусідства виконується, якщо кола вершин сусідніх сателітів не дотикаються чи не перетинаються. Тоді відстань між осями сусідніх сателітів (рис. 10.19)
ас > 2 · rа2 ,
де rа2 - радіус кіл вершин сателітів 2.
Рис. 10.19
Відстань
,
де k - число сателітів, які розміщені симетрично.
Міжосьова відстань
.
Радіус кіл вершин сателітів
.
Підставляючи останні величини в попередню нерівність, одержимо
,
чи, остаточно,
.
Для сателітів 3 передачі на рис. 10.18, б аналогічно знаходимо
.
Щоб зуби сателітів попадали в западини коліс, числа зубів повинні задовольняти умові складання.
Для механізму на рис. 10.18, а умова складання має вигляд
z1 + z3 = k · C ,
де С - довільне ціле число. Число сателітів k коливається в межах 2 ... 12. У машинобудуванні найчастіше приймають k = 3 ... 6. Для зменшення габаритів передачі число k приймають по можливості максимальним, а z3 - мінімальним.
Для механізму на рис. 10.18, б умова складання
z2 · z4 + z1 · z3 = k · С · n ,
де n - найбільший спільний дільник чисел зубів сателітів z2 і z3 .
Умова відсутності підрізання та заклинювання зубів:
для механізму на рис. 10.18, а -
z1 17, z2 20, z3 85,
для механізму на рис. 10.18, б -
z1 17, z2 17, z3 20, z4 85.
При підборі чисел зубів зручно користуватись таблицями. У роботі [11] визначені зони передаточних відношень, у яких дана кількість сателітів є максимальною. На їх основі складені таблиці для підбору чисел зубів. У таблицях наведені зростаючі значення передаточних відношень в залежності від чисел зубів коліс при невеликих габаритах однорядної та дворядної передач. По таблицях знаходяться значення передаточних відношень, близькі до заданих, та перевіряється їх відносна похибка.
