- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
Питання та завдання для самоконтролю
Яке місце займає ТММ серед інженерних курсів?
Що називається механізмом?
Дати визначення кінематичної пари. Указати можливі та неможливі рухи в одно- та дворухомих парах.
Навести приклади нижчих та вищих пар.
1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
Кінематичним ланцюгом називається система ланок, з'єднаних між собою кінематичними парами.
Кінематичні ланцюги поділяють на просторові і плоскі. Точки ланок останніх теоретично рухаються в паралельних площинах. Насправді в цих механізмах точки ланок рухаються в просторі, але при високій точності виготовлення їх можна розглядати як плоскі.
Кінематичні ланцюги поділяються на замкнені і незамкнені. У перших ланки утворюють один або кілька замкнених контурів (рис. 1.3, а), у других - ні (рис. 1.3, б).
а б
Рис. 1.3
Кожний механізм, складений тільки з твердих тіл, являє собою деякий кінематичний ланцюг. Але є механізми, наприклад, гідравлічні, в яких кінематичного ланцюга може і не бути.
Кінематичну пару інколи зручніше або компактніше замінити кінематичним ланцюгом з числом ланок більше двох. Кінематичний ланцюг, який конструктивно замінює в механізмі кінематичну пару, називається кінематичним з'єднанням. Прикладом кінематичного з'єднання є шарикопідшипник, який в порівнянні з еквівалентною обертальною парою зменшує тертя.
Основною властивістю механізму є число ступенів вільності його рухомих ланок відносно нерухомої ланки, яка називається стояком. Це число визначають за допомогою структурних формул.
1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
Структурні формули називають ще формулами рухомості.
Знайдемо число ступенів вільності W просторового механізму відносно стояка, яке називається числом ступенів рухомості чи, коротко, ступенем рухомості.
Нехай просторовий механізм складається з n рухомих ланок. Якби його ланки не були зв'язані між собою, то загальне число ступенів рухомості ланок відносно стояка складало б 6·n. Кожна однорухома кінематична пара V класу зменшує це число на 5 умов в'язі. А всі пари V класу на 5· р1, де р1 - кількість однорухомих пар V класу. Дворухома пара IV класу зменшує на 4 умови в'язі. А всі пари IV класу на 4·р2, де р2 - кількість дворухомих пар, і т.д. Тоді
де р1 , р2 , ... , р5 - кількість одно-, дво-, ... , п'ятирухомих пар V, IV,..., І класу.
Це структурна формула просторових механізмів чи формула Сомова - Малишева.
Визначимо за цією формулою число ступенів рухомості механізму маніпулятора (рис. 1.4), не враховуючи руху губок захвату.
W = 6·4 - 5·3 - 4·1 - 3·0 - 2·0 - 0 = 5.
Рис. 1.4
Останню формулу можна застосувати тільки для просторових механізмів у випадку, якщо на рух ланок не накладені загальні умови в'язі.
Наприклад, ланки плоского механізму (рис. 1.5) не можуть рухатись вздовж осі х та повертатись навколо осей у і z . Тобто на їх рух накладені три загальні умови в'язі. Число ступенів рухомості ланок і умов в'язі в площині буде на 3 менше, ніж у просторі. Тому структурна формула запишеться
Рис. 1.5
Пар I, II, III класів у плоских механізмів не буває, бо їх ланки здійснюють просторові рухи.
Остаточно, ступінь рухомості плоских механізмів
Це структурна формула для плоских механізмів з не тільки поступальними парами чи формула Чебишева.
Для механізму на рис. 1.5
W = 3·3 - 2·4 - 0 = 1.
Ланки плоского механізму з тільки поступальними парами (рис. 1.6) не можуть переміщуватись вздовж осі х та повертатись навколо осей у, z. На їх рух накладені чотири загальні умови в'язі. Число ступенів рухомості ланок і умов в'язі при поступальному русі в площині буде на 4 менше, ніж у просторі. Структурна формула прийме вигляд
Рис. 1.6
Пар IV класу в таких механізмах не буває, бо їх ланки здійснюють обертальні рухи. Тобто, число ступенів рухомості
Це структурна формула для плоских механізмів з тільки поступальними парами чи формула Добровольського.
У механізмі на рис. 1.6
W = 2·2 - 3 = 1.
Число ступенів рухомості, знайдене за цими формулами, дорівнює кількості незалежних координат, які однозначно визначають положення механізму відносно стояка.
Розглянемо випадки, у яких ця рівність не виконується.
