- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
Питання та завдання для самоконтролю
Чому кривошип обертається нерівномірне?
Як зменшити коефіцієнт нерівномірності руху машинного агрегату?
У яких межах змінюється коефіцієнт нерівномірності руху?
Навести послідовність визначення моменту шнерції маховика за діаграмою Віттенбауера.
Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
При русі механізму в ланках та кінематичних парах крім статичних зусиль виникають змінні за величиною та напрямом інерційні навантаження, які зменшують довговічність, погіршують умови праці.
Для зменшення шкідливих динамічних навантажень розглядають задачу зрівноважування окремих обертових ланок та зрівноважування механізму в цілому.
7.1. Зрівноважування обертових тіл
Обертове тіло чи ротор подамо у вигляді найпростішої моделі, яка здатна описати існуючі процеси. Модель складається з двох мас т1 і т2 (рис. 7.1).
Незрівноваженість ротора буває статична, моментна і динамічна.
При статичній незрівноваженості головна центральна вісь інерції х - х паралельна осі обертання О - О ротора (рис. 7.1, а).
Головний вектор дисбалансів
Dcm=mecmi ,
де ест - вектор від осі обертання до центра мас S ротора; т - маса ротора.
Для двомасової моделі т = т1 + т2 . Тоді, для статичної незрівноваженості
. . .
Якщо хоча б одна ланка має змінну кривизну, то можна одержати тільки миттєвий замінюючий механізм (рис. 8.15, в). Якщо один з профілів - пряма, то в замінюючому механізмі буде поступальна пара замість обертальної (рис. 8.12).
Питання та завдання для самоконтролю
У якій послідовності проводиться синтез кулачкових механізмів з тарілчастим штовхачем?
Як визначається профіль кулачка по заданому закону руху вихідної ланки?
Як вибирається радіус ролика кулачкового механізму?
Навести приклади еквівалентних механізмів.
Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
Механізми зубчастих передач призначені для передачі обертального руху від ведучої ланки до веденої.
Для цього можна використати також фрикційну передачу. Наприклад, у передачі з двома гладкими циліндричними колесами, притиснутими одне до другого, рух передається за рахунок сили тертя (рис. 9.1, а). Для передачі значних потужностей фрикційні механізми малопридатні. У цьому випадку застосовують зубчасті передачі. Наприклад, у циліндричній передачі (рис. 9.1,б) кожне колесо являє собою циліндр, на поверхні якого нарізані зуби. Зуби, дотикаючись, утворюють зачеплення. Передача руху здійснюється за рахунок тиску в місцях дотику бічних поверхонь контактуючих зубів.
а б
Рис. 9.1
Механізми, які зменшують швидкість обертання вихідного вала у порівнянні з вхідним, називаються редукторами, а ті, які збільшують, - мультиплікаторами.
Зубчасті механізми поділяють на плоскі, у яких осі валів паралельні, і просторові, у яких вони не паралельні. У просторових зубчастих механізмів осі перетинаються (конічна передача) чи перехрещуються (черв'ячна передача) у просторі.
Застосовуються триланкові і багатоланкові зубчасті механізми.
9.1. Триланкові зубчасті механізми
Триланкові зубчасті механізми є найпростішими для передачі обертального руху від ведучої ланки до веденої. Вони складаються з двох зачеплених зубчастих коліс які утворюють між собою вищу кінематичну тару IV класу і стояка.
Розглянемо дві плоскі передачі. У циліндричній передачі з зовнішнім зачепленням (рис. 9.2, а) колеса показані у вигляді кіл, які дотикаються, названих початковими. Ці кола перекочуються одне по другому без ковзання подібно руху коліс фрикційної передачі.
а б
в г
Рис. 9.2
Передаточним відношенням називається відношення кутових швидкостей ланок.
Передаточне відношення від першого колеса до другого
u12 = ω1 / ω2 ,
де ω1 , ω2 - кутові швидкості першого і другого колеса.
Швидкість миттєвого центра обертання Р у відносному русі коліс
vp = ω1 · r1 = - ω2 · r2 ,
де r1 , r2 - радіуси початкових кіл першого і другого колеса. Знак "-" означає, що колеса обертаються в різні боки. Звідси
.
Оскільки початкові кола перекочуються без проковзування, кроки зубів по початкових колах коліс повинні бути однакові:
де z1 , z2 - числа зубів першого і другого колеса.
З останньої формули
.
Тоді, підставляючи це співвідношення у попередні формули, одержимо
.
Аналогічно для циліндричної передачі з внутрішнім зачепленням (рис. 9.2, б)
.
В останній передачі напрями обертання співпадають.
Розглянемо дві просторові передачі (конічна, черв'ячна) (рис. 9.2, в, г). Для просторових передач передаточне відношення дорівнює відношенню абсолютних величин кутових швидкостей ланок:
.
Для черв'ячної передачі z1 - кількість заходів чи ниток черв'яка.
