- •Вступ Предмет тмм
- •Основні поняття тмм
- •Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
- •1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.2. Кінематичні ланцюги і з'єднання
- •1.3. Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1.4. Надлишкові в'язі та зайві ступені вільності
- •1.5. Структурна класифікація плоских механізмів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 2. Кінематичне дослідження механізмів
- •2.1. Визначення швидкостей та прискорень механізму і класу
- •2.2. План швидкостей групи II класу 1 виду
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.3. Теорема подібності для планів швидкостей
- •2.4. Побудова плану прискорень двоповідкової групи 1 виду
- •2.5. Теорема подібності для планів прискорень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.6. Визначення швидкостей і прискорень груп II класу 2 та 3 видів методом планів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •2.7. Побудова планів положень механізмів
- •2.8. Побудова траєкторій точок механізмів
- •2.9. Кінематичні діаграми
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 3. Вступ до динамічного дослідження механізмів
- •3.1. Сили, які діють у механізмах
- •3.2. Механічні характеристики машин
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 4. Силовий аналіз механізмів
- •4.1. Умова статичної визначеності плоского кінематичного ланцюга
- •4.2. Сили тяжіння та інерції
- •4.3. Силовий аналіз груп Ассура
- •4.4. Силовий розрахунок початкової ланки
- •4.5. Метод м.Є.Жуковського
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 5. Тертя
- •5.1. Види тертя
- •5.2. Тертя ковзання незмащених тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •5.3. Тертя в поступальній кінематичній парі
- •5.4. Тертя в обертальній кінематичній парі
- •5.5. Тертя ковзання змащених тіл
- •5.6. Тертя кочення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 6. Аналіз руху механізмів імашин
- •6.1. Зведений момент сил
- •6.2. Зведений момент інерції
- •6.3. Рівняння руху машинного агрегату
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.4. Дослідження руху машинного агрегату за допомогою рівняння кінетичної енергії
- •6.5. Визначення кутової швидкості ланки зведення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •6.6. Коефіцієнт нерівномірності руху
- •6.7. Визначення моменту інерції маховика за діаграмою Віттенбауера
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 7. Зрівноважування і віброзахист механізмів
- •7.1. Зрівноважування обертових тіл
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ 9. Кінематика зубчастих механізмів
- •9.1. Триланкові зубчасті механізми
- •9.2. Багатоланкові зубчасті механізми з нерухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.3. Багатоланкові зубчасті механізми з рухомими осями
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •9.4 Розрахунки кутових швидкостей коліс та їх перевірка
- •10.3. Евольвента кола та її властивості
- •10.4. Рівняння евольвенти
- •10.5. Основні властивості евольвентного зачеплення
- •10.6. Поняття про рейкове зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.7. Методи виготовлення зубчастих коліс
- •10.8. Вихідний контур зубчастої рейки
- •10.9. Основні розміри зубчастого колеса
- •10.10. Циліндричне евольвентне зовнішнє зачеплення
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.11. Поняття про нульові, додатні та від'ємні зубчасті колеса та передачі
- •10.12. Підрізання та загострення зубів
- •10.13. Коефіцієнт перекриття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •10.14. Ковзання профілів зубів
- •10.15. Підбір чисел зубів планетарних передач
- •10.16. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •10.17. Особливості внутрішнього, косозубого, конічного та черв'ячного зачеплень
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список літератури
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес 427
- •§ 97. Геометрические элементы зубчатых колес
- •§ 98. Геометрия эвольвентных профилей
- •§ 99. Проектирование эвольвентных профилей
- •§ 100. Дуга зацепления, угол перекрытия и коэффициент перекрытия
- •§ 101. Удельное скольжение зубьев
- •§ 102. Некоторые сведения по методам обработки эвольвентных профилей зубьев
- •§ 109. Зубчатые передачи с неподвижными осями 493
- •Глава 24 синтез многозвенных зубчатых механизмов
- •§ 109. Проектирование зубчатых передач с неподвижными осями
- •§110. Проектирование зубчатых передач с подвижными осями
- •Глава 25. Синтез мальтийских механизмов
- •§ 111. Проектирование механизмов с внешним зацеплением
- •152 Гл. 7. Исследование механизмов передач
- •§ 33. Механизмы многоступенчатых зубчатых передач с подвижными осями
- •§ 9.5. Эвольвентное зацепление
- •§ 9.6. Линия зацепления. Дуга зацепления. Коэффициент перекрытия
- •§ 9.7. Скольжение зубьев. Удельное скольжение
- •§ 9.9. Подрезание зубьев эвольвентного профиля
- •§ 9.10. Минимальная сумма зубьев колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.11. Минимальное число зубьев малого колеса
- •§ 9.12. Расчёт и построение профиля зубьев нормальных зубчатых колес эвольвентного профиля
- •§ 9.13. Основания для расчета корригированных зубчатых колес эвольвентного зацепления
- •§ 9.14. Абсолютный и относительный сдвиг производящей рейки
Вступ Предмет тмм
Теорія механізмів і машин (ТММ) - наука про загальні методи дослідження властивостей механізмів і машин та проектування їх схем.
ТММ відноситься до групи загальноінженерних дисциплін і за змістом стоїть на межі між циклами загальнонаукових і спеціальних дисциплін. За методами викладання ТММ базується на теоретичних основах дисциплін, які її забезпечують, - математиці, фізиці, теоретичній механіці, нарисній геометрії, машинобудівному кресленні, технології конструкційних матеріалів, а за цільовим призначенням готує студентів до вивчення наступних загальноінженерних і профілюючих дисциплін - деталей машин і підйомно-транспортних машин, тракторів, сільськогосподарських машин, та до розв'язування інженерних задач проектування схем механізмів і машин.
Метою викладання ТММ є ознайомлення студентів з методами дослідження існуючих механізмів (аналіз механізмів) та проектування механізмів за даними властивостями (синтез механізмів). На відміну від спеціальних інженерних дисциплін, які вивчають конкретні види машин різних галузей, ТММ розглядає в першу чергу загальні питання дослідження та проектування механізмів незалежно від галузі застосування, розкриває загальні основи будови, кінематики та динаміки, які використовуються при вивченні конкретних механізмів і машин.
Основні поняття тмм
Машиною називається пристрій, який здійснює механічний рух для перетворення енергії, матеріалів чи інформації.
Машини поділяються на енергетичні, робочі, інформаційні, кібернетичні.
Енергетичні машини призначені для перетворення будь-якого виду енергії в механічну чи навпаки. У першому випадку маємо двигуни, у другому - генератори.
Робочі машини призначені для перетворення матеріалів чи об'єктів. їх поділяють на технологічні, у яких змінюється форма, властивості й положення об'єкта, та транспортні, у яких змінюється тільки його положення.
Механізмом називається система тіл, призначена для перетворення руху одного чи кількох тіл в потрібні рухи інших тіл.
Механізми складаються з ланок. Ланкою називається жорстке з'єднання твердих тіл, яке рухається в складі механізму як єдине ціле.
Сукупність взаємно зв'язаних механізмів утворюють машину.
Розділ 1. Структурний аналіз і класифікація механізмів
Структурний аналіз і класифікація механізмів необхідні для вибору методів їх розрахунку.
1.1. Кінематичні пари та їх класифікація
Кінематичною парою називається рухоме з'єднання двох стичних ланок. Тобто таких, які стикаються, дотикаються чи перебувають у контакті.
Стикання ланок може бути геометричним - за рахунок їх геометричної форми або конструкції, чи силовим - за рахунок сили притискання, яка забезпечується пружиною, силою тяжіння і т.п.
Кінематичні пари поділяються на нижчі, у яких стикання відбувається по поверхні, і вищі, у яких по лініях або в точках.
Вільне абсолютно тверде тіло має в просторі 6 ступенів вільності. Ступені вільності - це незалежні параметри, які однозначно визначають положення тіла чи системи тіл. Тіло може рухатись поступально вздовж кожної з координатних осей та повертатись навколо них (рис. 1.1).
Рис. 1.1
Входження ланок у кінематичну пару накладає на їх відносний рух умови в'язі. Наприклад, кінематична пара може перешкодити ланці рухатись вздовж осі y.
Тому кількість ступенів вільності Н ланки відносно іншої, які утворюють кінематичну пару, становить
Н = 6 - S,
де S - кількість умов в'язі.
Звідси S = 6 - Н.
По числу ступенів вільності Н кінематичні пари поділяються на одно-, дво-, три-, чотири-, і п’ятирухомі. Крім того кінематичні пари поділяються на п'ять класів. Номер класу пари дорівнює числу умов в'язі S, які накладаються парою на рух однієї ланки відносно іншої.
Умовні позначення основних кінематичних пар (КП) показані на рис. 1.2.
У п'ятирухомій вищій КП І класу куля-площина (рис. 1.2, а) куля може повертатись навколо кожної з координатних осей і рухатись поступально вздовж двох осей, тобто має 5 ступенів вільності (Н = 5). Куля не може відірватись від площини, бо тоді ланки не будуть дотикатись і це утворення не буде КП, а ми розглядаємо тільки КП. Тобто число умов в'язі 5 = 1. Тому за визначенням маємо п'ятирухому пару І класу. Номери класів пар позначають римськими цифрами. Стикання ланок відбувається в точці. Тому пара вища.
Для чотирирухомої вищої КП II класу куля - циліндр (рис. 1.2, б) число ступенів вільності Н = 4, а кількість умов в'язі S = 2. Оскільки стикання відбувається в точці або по лінії, то пара вища.
а б в г
д е є н
ж з
и і
Рис. 1.2
Чотирирухома вища КП II класу циліндр - площина (рис. 1.2, в) має Н = 4, S = 2.
У трирухомій нижчій КП III класу площинній (рис. 1.2, г) Н = 3, S = 3. Стикання ланок відбувається по поверхні.
Для трирухомої нижчої КП ІІІ класу сферичної (рис. 1.2, д) Н = 3, S = 3.
Дворухома нижча КП IV класу сферична з пальцем (рис. 1.2, е) являє собою кулю всередині ланки зі сферичною поверхнею. Куля може повертатись навколо осі пальця та разом з ним повертатись вздовж паза, прорізаного в сферичній поверхні охоплюючої ланки. Тоді Н = 2, S = 4.
У дворухомої нижчої КП IV класу циліндричної (рис. 1.2, є) внутрішня ланка є циліндром, а зовнішня - втулкою з циліндричним отвором. Циліндр може обертатися в отворі втулки та пересуватись вздовж неї. Тобто Н = 2, S = 4.
У двох дворухомих вищих КП IV класу плоских (рис. 1.2, ж) одна ланка відносно іншої може ковзати та перекочуватись без ковзання або похитуватись в одній площині. Просторові рухи ланок неможливі, бо тоді пари не були б плоскими. Для них Н = 2, S = 4.
Для однорухомої нижчої пари V класу гвинтової (рис. 1.2, з) одна ланка може рухатись тільки вздовж гвинтової поверхні іншої. У цьому випадку Н = 1, S = 5.
Внутрішня ланка однорухомої нижчої КП V класу поступальної (рис. 1.2, и) може пересуватись тільки вздовж отвору зовнішньої. Обертання виключається конструктивно, наприклад, шпоночним чи шліцевим з'єднанням. Для цієї пари Н = 1, S = 5.
Одна ланка однорухомої нижчої пари V класу обертальної (рис. 1.2, і) може тільки обертатись відносно іншої. Тому для неї Н = 1, S = 5.
Кінематичні пари входять до складу кінематичних ланцюгів.
