1.6.5. Підлоги.

Конструкції застосовуваних підлог розрізняються залежно від призначення приміщення. Так в санвузлах, гардеробних, виробничих цехах підприємства харчування, ресторані та барі використовуються плиткові підлоги:

Рис.5. Конструкція підлог

У коридорах офісного центру, офісних приміщеннях, в приміщеннях перебування службового персоналу, влаштовуються такі підлоги:

Рис.6. Конструкція підлог

У коморах, майстернях і складах влаштовуються цементні підлоги:

Рис.7. Конструкція підлог

У коридорах готельних поверхів влаштовуються плиткові підлоги:

Рис.8. Конструкція підлог

У готельних номерах влаштовуються підлоги з лінолеуму:

Рис.9. Конструкція підлог

1.6.6 Дах.

Дах проектованої будівлі малоухильнний (i = 0.02), з внутрішнім водостоком. Необхідний ухил утворюється підсипкою з керамзиту.

Основні матеріали покрівлі - гідроізолюючий шар «Ізолен», цементна стяжка товщиною 300 мм, утеплювач «Rocwool» товщиною 180 мм.

Передбачено внутрішнє відведення атмосферних вод. Збір води здійснюється воронками:

Рис.10.Схема відведення атмосферних опадів

1.6.7. Сміттєпровід

У житлових і громадських приміщеннях будинку передбачаються системи очищення від сміття і пилоприбирання (вологе прибирання, сухе прибирання з застосуванням пилососів), тимчасового (у межах санітарних норм) зберігання сміття і можливість його вивезення. Вміст пилу в повітрі житлових приміщеннь готелів повинен бути не більше 0,15 мг/м3

Сміттєпровід знизу закінчується в сміттєкамері бункером - накопичувачем. Накопичене сміття в бункері висипається в сміттєві візки і вивозиться сміттєзбірними машинами на смітник. Стовбур сміттєпроводу виконується з азбестоцементних труб із внутрішнім діаметром 400 мм. Стовбури розміщені відкрито. Стовбур сміттєпроводу та приміщення сміттєзбірної камери відповідають вимогам, викладеним у ДБН В.2.2-9, «Будинки і споруди. Громадські будинкиі і споруди. Основні положення.», а також ДСТУ Б В.2.5-34 : 2007 «Сміттєпроводи житлових і громадських будинків». Стіни та підлога сміттєкамери облицьовуються керамічною плиткою. У сміттєкамері передбачено наявність холодної і гарячої води зі змішувачем для промивання сміттєпроводу та самої камери. Сміттєкамера обладнується трапом із зливом води у каналізацію. Верхня частина сміттєпроводу має вихід на покрівлю для провітрювання сміттєкамери та через сміттєприймальні клапани видалення застійного повітря зі сходових кліток, а також диму у випадку пожежі. Вхід у сміттєкамеру окремий, з боку вулиці. Для швидкого відведення дощової води підлога виконується з ухилом 0.01 та обладнується трапом. Щоб уникнути змерзлого сміття, у камері взимку підтримується температура не менш +5°С.

1.6.8 Ліфт.

У будівлі запроектовано 2 пасажирських ліфти за ДСТУ EN 81-1:2003

«Норми безпеки до конструкцiї та експлуатацiї лiфтiв. Частина 1. Лiфти електричнi (EN 81-1:1998, IDT)» вантажопідйомністю 600 кг, швидкістю 1,5 м/c. Тип кабіни – електрична з розсувними дверима. Розташування противаг - збоку кабіни. Розміри кабіни 1700 x 1700мм. Стіни ліфтової шахти спроєктовані з цегли. Товщина стін 380 мм.

1.6.9 Елементи заповнення пройомів.

Вікна і зовнішні двері виготовляються за індивідуальним замовленням. Вони представляють собою каркас з алюмінієвого профілю з полімерним покриттям та двокамерний склопакет. Основою проектування дверей та вікон використовувався ДСТУ Б В.2.6-23:2009. Блоки віконні та дверні»

Прийняті вікна ідеально підходять для зовнішніх конструкцій, забезпечують термо- і звукоізоляцію, (ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму») а також необхідну герметичність.

Двері застосовані як однопільні, так і двопільні. Для забезпечення швидкої евакуації всі двері відкриваються назовні по напряму руху на вулицю, виходячи

з умов евакуації людей з будівлі при пожежі. Дверні коробки закріплені в отворах до антисептованих дерев'яних пробок, що закладаються в кладку під час кладки стін. Для зовнішніх дерев'яних дверей і на сходових клітках в тамбурі - коробки влаштовують з порогами, а для внутрішніх дверей - без порога. Дверні полотна навішують на петлях (навісах), що дозволяють знімати відкриті навстіж дверні полотна з петель - для ремонту або заміни полотна дверей. Щоб уникнути знаходження дверей у відкритому стані або ляскання встановлюють спеціальні пружинні тримачі, які тримають двері в закритому стані і плавно повертають двері в закритий стан без удару. Двері обладнуються ручками, та врізаними замками. Вхідні двері мають елементи скління, для цієї мети використовується прозоре скло.

Прийняті розміри віконних і дверних блоків задовольняють нормативним вимогам освітлення та приведені на рис. 11.

Рис.11.Типи віконних та дверних блоків

Для улаштування примикання віконних блоків до конструкцій стін дотримуються вимог ДСТУ Б В.2.6-79:2009. Конструкцію з'єднувального шва встановлюють шляхом оцінки його стійкості до розрахункових навантажень від дії:

- зовнішніх впливів (дощу, вітру, температури, вологості, сонячного опромінювання, звуку тощо);

- експлуатаційних температурно-вологісних впливів із боку приміщень;

- експлуатаційних впливів у площині блоку (деформаційні впливи, а також дія вологи з боку відкосів стінового прорізу).

Рис.12.

Вибір матеріалів для улаштування з'єднувальних швів й розмірів монтажного зазору слід проводити з урахуванням експлуатаційних (розрахункових температурних і усадкових) змін лінійних розмірів блоків і стінових прорізів за показником деформативної стійкості центральної теплоізоляційної ділянки, яка повинна бути не менше 5% .

При цьому еластичні ізоляційні матеріали, призначені для експлуатації у стисненому стані, повинні мати розрахункову ступінь стискання.

1.7. Оздоблювальні роботи

1.7.1. Оздоблення внутрішніх приміщень

Стіни номерів готелю, офісних приміщень, приймалень та приміщень персоналу обклеюються шпалерами під фарбування. Це дозволяє при необхідності внести зміни в колірну палітру кімнат. Покриття стін санвузлів облицьовуються плиткою. У коморах і складах стіни фарбуються.

Коридори і вестибюль готелю мають покриття стін з фактурної штукатурки.

Стелі в службових, побутових, адміністративних приміщеннях, коридорах виконуються підвісними з мінеральних матеріалів. У мокрих приміщення, таких як санвузли, душові застосовуються композитні панелі.

1.7.2 Оздоблення фасадів.

Основним архітектурно - декоративним елементом оздоблення фасадів торгового комплексу є скляні вітражі (дзеркальне тоноване скло). Площа засклених поверхонь зовнішніх стін складуть близько 60%.

Рис.13. Схема кріплення скляного вітража

Оформлення незасклених стін проводиться з використанням сучасної фасадної системи типу "Сeresit". Передбачається декоративна обробка частини стін із застосуванням декоративних кольорових вставок. Цокольна частина стін оформляється за допомогою керамічного граніту.

Рис.14. Схема оздоблення незасклених стін

1.8 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій

Огороджувальні конструкції повинні мати певні теплотехнічні властивості, бути досить енергоефективними і довговічними, водостійкими і морозостійкими. Крім цього вони повинні бути акустично комфортними, мають забезпечувати, через віконні прорізи, інсоляцію приміщень, освітленість, комфортність проживання та діяльності.

З метою скорочення втрат тепла в зимовий період і надходжень тепла в літній період при проектуванні будівлі проводиться теплотехнічний розрахунок стінових огороджень і перекриттів.

1.8.1.Визначення товщини утеплювача

Умова достатності теплозахисних властивостей огороджуючої конструкції:

, де - визначається за таблицею в залежності від температурної зони;

= 2,5 ( ;

R_∑ = R_B + R_K + R_З , де

R_B – опір теплосприйняття внутрішньою поверхнею огородження;

R_K – термічний опір конструкції;

R_З – опір тепловіддачі зовнішньою поверхнею огородження;

α_В = 8,7 Вт/(м². ^оС) – коефіцієнт тепло сприйняття;

α_З = 12 Вт/(м². ^оС) – коефіцієнт тепловіддачі;

( ;

( ;

;

.

З урахуванням стандартних розмірів плит для горищного покриття приймаємо товщину мінераловатного утеплювача 0,8 м.

Перевіряємо умову:

( ;

( ).

Умова виконана.

1) За «Додатком В» ДБН В.2.6-31 2006 «Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель» зі зміною №1 від 1 липня 2013 року, визначаємо температурну зону. Для м. Луцьк – 1 зона.

2) Знаходимо режим вологості приміщень – сухий режим.

3) Визначаємо умови експлуатації огороджуючих конструкцій в залежності від вологісного режиму приміщень і зони вологості району будівництва.

Таблиця 5. Градація вологісного режиму приміщень

Вологісний режим режим	Вологість внутрішнього повітря φв , %, температури tв
	tв ≤ 12 °С	12 < tв ≤ 24 °C	tв > 24 °С
Сухий	φΒ < 60	φΒ < 50	φв <40
Нормальний	60 ≤ φΒ ≤ 75	50 ≤ φ, ≤ 60	40 ≤ φв ≤ 50
Вологий	75<φΒ	60 < φΒ ≤ 75	50 < φΒ ≤ 60
Мокрий	-	75 < φв	60 <φΒ

Таблиця 6. Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень

Призначення будинків	Розрахункова t внутрішнього повітря tв, °С	Розрахункове значення відносної вологості φΒ , %
Житлові	20	55
Громадські та адміністративні	20	50-60
Лікувальні та дитячі навчальні заклади	21	50
Дошкільні заклади	22	50

4) Визначаємо градус доби опалювального періоду.

За ДСТУ-Н Б В.1.1-27 "Будівельна кліматологія" t_оп =0,3°С, (t_{оп з} - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С,) Z_оп = 180 діб. (Тривалість опалювального періоду).

(20 -0,3)* 180 =3546 °С-доб, за ДСТУ-Н Б В.1.1-27

- розрахункова температура внутрішнього повітря, °С, приймається за нормами проектування відповідних будівель і споруд;   

- середня температура, ° С, і тривалість діб, періоду з середньою добовою температурою повітря нижче або рівний 8 ° С.

1.8.2 Стінові огороджувальні конструкції

Необхідний опір теплопередачі стінових огороджувальних конструкцій, яке відповідає санітарно-гігієнічним і комфортним умовам, визначають за таблицею 7.

Таблиця 7.

Найменування шару	Товщина, мм	λ, Вт/(м·°С)	R, м²·°С/Вт
Штукатурка	15	0.7	0.021
Газобетон	200	0.22	0.909
Утеплювач "ROCKWOOL "	120	0.047	2.128
Повітряний шар	22
Облицювання	10	2.91	0.003

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:

R_Σ = ,

де α_в, α_з - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м² · К), які приймаються згідно з додатком Е;

R_і - термічний опір і-го шару конструкції, м² · К/Вт;

λ_ip - теплопровідність матеріалу 1-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К).

Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2, К/Вт, залежно від розміщення в конструкції:

R = 3.3 м2 * оС/Вт.

Отже, конструкція має необхідний за умовами енергозбереження опір теплопередачі.

Через наявність містків холоду у вигляді кріплення конструкції навісного фасаду, приймаємо рішення збільшити товщину утеплювача, що закладається в зовнішні стіни до 120мм, що дозволяє усунути негативний вплив.