2. Форми і принципи соціально-трудового партнерства

Соціальне партнерство між сторонами соціально-трудових відносин, їх суб'єктами та органами здійснюється на різних рівнях і у різних формах. Основні форми соціально-трудового партнерства такі:

- спільні консультації представників сторін на всіх рівнях;

- колективні переговори на всіх рівнях;

- укладання договорів та угод на всіх рівнях;

- погодження на національному й регіональному рівнях політики доходів і соціально-економічної політики в цілому;

- спільне розв'язання колективних трудових суперечок

- організація примирних та арбітражних процедур на всіх рівнях;

- участь найманих працівників в управлінні виробництвом;

- участь представників сторін у роботі органів соціального партнерства на всіх рівнях;

- участь найманих працівників у доходах підприємства на умовах, визначених колективним договором;

- розгляд претензій та розбіжностей, що виникають між сторонами соціального партнерства відповідного рівня і їх вирішення шляхом компромісів, співробітництва, узгодження позицій;

- обмін необхідною інформацією;

- контроль за виконанням спільних домовленостей на всіх рівнях та ін.

Соціальне партнерство як форма узгодження інтересів сторін може бути ефективним лише в тому випадку, якщо воно базується на взаємоузгоджених принципах. Міжнародною організацією праці вироблені такі принципи:

1. Загальний і міцний мир може бути встановлений лише на основі соціальної справедливості.

2. Ненадання в якій-небудь країні працівникам нормальних умов праці є перешкодою для інших країн, які бажають покращити становище трудящих.

3. Свобода слова і свобода об'єднання є необхідними умовами постійного прогресу.

4. Злиденність у будь-якому місці є загрозою для загального добробуту.

5. Всі люди, незалежно від раси, віри і статі, мають право на матеріальний добробут і духовний розвиток в умовах свободи і гідності, сталості в економіці і рівних можливостей.

6. Повна зайнятість і зростання життєвого рівня.

Основними принципами соціального партнерства в Україні мають бути:

- законність;

- повноважність та рівноправність сторін та їх представників;

- сприяння держави розвиткові соціально-трудового партнерства на демократичних засадах;

- свобода вибору та обговорення питань, які входять у сферу соціально-трудового партнерства;

- добровільність і реальність зобов'язань, які беруть на себе сторони;

- обов'язковість виконання досягнутих домовленостей;

- відповідальність за виконання прийнятих зобов'язань;

- контроль за виконанням досягнутих домовленостей.

Соціальне партнерство при веденні колективних переговорів має здійснюватися на таких принципах:

- трипартизм, тобто представництво уряду (виконавчих органів місцевої влади), найманих працівників і роботодавців;

- рівність сторін на переговорах і недопустимість обмеження законних прав працівників і роботодавців;

- знання і поважання прав і обов'язків один одного, недопущення конфронтації;

- повага, відкритість і довіра у стосунках;

- відкритість і доступність рівноправних переговорів;

- вміння вислухати партнера;

- дотримання культури спілкування, полеміки, дискусії, критики;

- обов'язковість і надійність, націленість на досягнення домовленості.

Укладання колективних договорів і угод в ході соціального партнерства має здійснюватися на таких принципах:

- дотримання норм законодавства;

- повноважність представників сторін;

- рівноправність сторін;

- свобода вибору та обговорення питань, які складають зміст колективних договорів і угод;

-· добровільність і реальність зобов'язань, які беруть на себе сторони;

- відповідальність за виконання взаємних зобов'язань;

- умови кожного наступного рівня колективних угод (договорів) не можуть бути гіршими порівняно з умовами більш високого рівня, і, як правило, мають відрізнятися від умов вищих рівнів більшою вигідністю для працівників.

При взаємних консультаціях та контролі потрібно дотримуватися таких принципів:

- регулярність проведення консультацій в ході співробітництва;

- систематичність контролю і неминучість відповідальності;

- відповідальність за ненадання інформації;

- гласність в ході здійснення контролю за дотриманням договорів і угод.

При вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) партнери повинні дотримуватися таких принципів:

- пріоритетність примирних методів і процедур, що застосовуються примирними комісіями і трудовим арбітражем;

- застосування страйку лише як надзвичайного заходу вирішення колективних трудових спорів (конфліктів);

- прагнення сторін до найшвидшого врегулювання колективних трудових спорів і підписання угоди.