Редька дика

Дика редька (Raphanus raphanistrum) — вид квіткових рослин родини капустяних (Brassicaceae).

Наукова назва — рафанус рафаніструм (Raphanus raphanistrum) походить від грецьких слів: «ra» — «легко» і «phaino» — «рости», тобто «легкоростуче» (букв.: «Легкоростуче легкоростучевидне»).^[1]

Походить з Азії та Середземномор'я та був інтродукований до інших районів світу, таких як Австралія. Ця рослина швидко росте та часто зустрічається уздовж доріг.

Це однорічна або дворічна рослина з чотирьох-пелюстковими квітками 15-20 мм в діаметрі, білого або рожевого кольору, рідше жовтого, часто зі зміною кольору в межах одної пелюстки. Вона квітне від березня до серпня. Рослина має єдине потовщене коріння, що нагадує коріння культурної редиски.

Дика редька містить в насінні до 35% олії^[1](с.57). В Китаї спалюють масло дикої і культурної редьки для отримання сажі, з якої роблять відому китайсьтку туш

Лопух справжній

Реп'ях^[1] або лопу́х спра́вжній (Arctium lappa L.), лопух, реп'яшник, дідовник, лопух жорсткий, лопух великий — вид рослин родини айстрових (Asteraceae).

«Лаппа» (lappa) — від грецького слова «хапати», «чіплятися».

Лопух справжній — дворічна трав'яниста рослина до 1,5—2 м заввишки, із стрижневим м'ясистим розгалуженим (до 60 см завдовжки) коренем. Стебло прямостояче, ребристе, червонувате, шерстисте. Листки з черешками, великі, широкосерцевидно-яйцеподібні, здебільшого цілокраї, рідше виїмчасто-зубчасті, зверху зелені, шерстисті, зісподу сіроповстисті. Верхні листки яйцеподібні, загострені, здебільшого із заокругленою основою. Квітки зібрані в кошикирозташовані щитком. Обгортка черепитчаста, складається з шипуватих, загострених на верхівці гачкуватих листочків. Квітки в кошику двостатеві, трубчастим на верхівці п'ятизубчастим пурпуровим віночком. Сім'янки з чубком коротких зазублених щетинок.

Цвіте з червня до середини серпня. Плоди достигають у серпні — вересні.

Росте як бур'ян. Зустрічається на смітниках, біля жител і доріг, у лісах, на полях поодиноко і групами.

Хрін звичайний

Хрін звичайний (Armoracia rusticana P.G. Gaertn., B. Mey. & Scherb) — багаторічна трав'яна рослина висотою 40-150 см з родини хрестоцвітих, коріння якої вживають як приправу до їжі, у консервуванні та в домашньому лікуванні. Поширена по всій території Україні. Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте. Прикореневе листя велике, довгасто-округле, зарубчасте по краю, з довгими черешками, нижні — стеблові, перистороздільні, середні — довгасто-ланцетні, верхні — лінійні. Цвіте у червні — липні. Квітки білі. Плід — овальний стручок.

Хрін звичайний поширений в Україні, європейській частині Росії, в Західному і Середньому Сибіру. Росте на вогких луках, по берегах річок і сміттєвих місцях, культивують у городах.

Блекота чорна

 Блекота чорна (ін.назви: зубовик, люльник, німиця, собачий мак) лат. Hyoscyamus niger — дворічна трав'яниста опушена рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, розгалужене, 20—60 см заввишки. Листки чергові, прості: нижні — довгочерешкові, видовженояйцевидні, виїмчасто-перистонадрізані; верхні — сидячі, напівстеблообгортні, яйцевидні, виїмчасто-зубчасті. Квітки двостатеві, мають зрослопелюстковий, широколійковидний, брудно-жовтий, із сіткою пурпурових жилок віночок, зібрані в облистнені завійки. Плід — глечиковидна коробочка. Цвіте у травні — вересні.

Живокіст

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.) Місцеві назви — воловий язик, окопник, правокіст, гав'яз тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини шорстколистих заввишки 30-90 см, з товстим, коротким, розгалуженим, майже чорним кореневищем. Стебло розгалужене, високе, гранчасте, вгорі крилате від листків, що збігають донизу, шорстке від відстовбурчених волосків, що сидять на бородавках. Листки чергові, цілокраї, нижні великі, звужені в крилатий черешок, яйцеподібні або довгасто-ланцетні, загострені; верхні — глибокосидячі, збігають стеблом своєю основою. Всі листки шорсткувато-притиснутощетинисті. Квітки в завійках, середньої величини (10-18 мм завдовжки), майже правильні, зрослопелюсткові, з подвійною оцвітиною. Чашечка грушоподібна, п'ятирозсічена на ланцетні частки. Віночок трубчасто-дзвоникуватий, п'ятипелюстковий, брудно-фіолетовий або рожевий, часом білий з короткими, вниз відігнутими трикутними зубцями. Придатки у зіві віночка завдовжки, як і пиляки. Тичинок п'ять, вони прикріплені до трубочки віночка. Маточка одна, зав'язь верхня, чотирилопатева, стовпчик один з головчастою приймочкою. Плід — гладенький, розпадний чотиригорішок.