3. Чинники і механізми психічного розвитку особистості.

Суперечності як механізми розвитку: між наявним рівнем знань (наявними способами дій і умінь) та недостатністю цього рівня у розв'язанні нових пізнавальних завдань в нових ситуаціях; між новими пізнавальними цілями, прагненнями, потребами особистості та набутими способами дій, можливостями, необхідними для їхнього задоволення; між досягнутим рівнем розвитку індивіда, і наявним соціальним статусом та способом життя особистості, між зовнішніми і внутрішніми умовами розвитку; між біологічним і соціальним; між вимогами суспільства до особистості і рівнем її психічного розвитку.

4. Групи методів психологічних досліджень.

Класифікаційні системи методів. Організаційні методи дослідження (лонгітюд, поперечний «зріз», комплексний метод). Емпіричні методи. Спостереження та його види. Щоденникові спостереження. Інтроспекція. Особливості застосування експериментальних методів. Природний і лабораторний експерименти. Формувальний експеримент. „Близнюковий метод” та його значення в експериментальному дослідженні психіки. Генетико-моделюючий експеримент. Діагностичні методи. Методи обробки даних: кількісні та якісні. Інтерпретаційні методи: структурні та генетичні. Тести і умови їх застосування. Анкета. Бесіда. Клінічна бесіда. Референтометрія. Аналіз продуктів діяльності. Метод експертних оцінок. Способи оцінювання надійності експериментальних даних.

5. Вікові кризи особистості: причини виникнення і шляхи подолання.

Поняття про вік та вікові кризи. Кризи малі (криза 1 року, криза 7 років, криза 17–18 років) та великі (криза новонародженості, криза 3 років, підліткова криза 13–14 років). Характеристика вікових криз шкільного онтогенезу.

6. Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку

молодшого школяра.

Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Психологічна перебудова, пов’язана зі вступом до школи. Навчання і психічний розвиток. Соціальна ситуація розвитку. Нормування ставлення до школи, учителів і учнівських обов'язків. Засвоєння правил поведінки. Розвиток взаємин з однолітками. Зміна характеру ігрових стосунків. Проблема інтересів. Динаміка навчання як провідної діяльності. Засвоєння норм і правил поведінки. Формування взаємовідносин і самосвідомості учнів молодших класів.

Основні особистісні новоутворення (довільність дій, внутрішній план дій, рефлексія). Зміни у вольовій регуляції поведінки і діяльності. Розвиток емоційної сфери. Формування характеру та соціальної поведінки. Роль спілкування, гри, навчання, трудової діяльності, міжособистісних стосунків у розвитку особистості.

7. Учіння як провідна діяльність молодших школярів.

Різновиди мотивів їх учіння: пізнавальні, соціальні, вузькоособистісні. Набуття спроможності до самоосвіти: навички самоконтролю і самооцінки. Успішність та неуспішність у навчанні.

8. Емоційно-вольова сфера учнів молодшого шкільного віку.

Загальна характеристика емоційно-вольової сфери особистості молодшого школяра. Психологічні механізми вольової регуляції. Критерії волі. Індивідуальні особливості волі (сила, слабкість, лінощі, абуляція, апраксія). Виховання вольових якостей та їх формування у дітей. Особливості розвитку волі. Вольове зусилля та вольові якості (цілеспрямованість, активність, старанність стриманість, рішучість та ін.). Індивідуально-типологічні особливості. Поняття волі і саморегуляції. Мимовільне і довільне в психіці. Вольова поведінка. Функції волі. Індивідуальні особливості волі. Сила волі. Розвиток вольових якостей в онтогенезі.

9. Особливості процесів сприймання і уваги в молодших школярів.

Збільшення швидкості перебігу, здатність сприймати більшу кількість об'єктів; формування цілеспрямованості, довільності; здійснення систематичного аналізу властивостей сприйнятих предметів, формування спостереження як спеціальної діяльності та спостережливості як риси характеру; формування сприймання і відтворення тексту. Мимовільна увага як провідна у 1–2 класах; нестійкість уваги, недостатній розвиток переключення та концентрації уваги; невисока здатність розподілу уваги при одночасному виконанні кількох дій.

10. Особливості розвитку мислення молодших школярів.

Проблема вікових особливостей і вікових можливостей засвоєння знань у молодшому шкільному віці. Мислення як процес опосередкованого та узагальненого відображення дійсності, основа теоретичного рівня пізнання. Мислення як процес і як діяльність. Інтелектуальна діяльність. Мислення як процес розв'язання задач. Поняття проблемної ситуації. Інтелектуальні властивості особистості. Розвиток мислення в онтогенезі.

11. Особливості особистісного розвитку дитини в молодшому шкільному віці.

Основні особистісні новоутворення (довільність дій, внутрішній план дій, рефлексія). Зміни у вольовій регуляції поведінки і діяльності. Розвиток емоційної сфери. Формування характеру та соціальної поведінки. Роль спілкування, гри, навчання, трудової діяльності, міжособистісних стосунків у розвитку особистості.