Міністерство освіти і науки України
Полтавська Державна Аграрна Академія
Реферат
На тему: «Механізація і автоматизація обробітку грунту»
Виконала студентка 1 курсу
Факультету: Економіка та мененжмент
Спеціальності: Економіка підприємства
Очної форми навчання
Поворознюк Мирослава Сергіївна
Полтава 2015
Зміст:
Завдання обробітку ґрунту.
Агротехнічні вимоги до обробітку ґрунту.
Способи механізованого обробітку ґрунту.
Класифікація машин для обробітку ґрунту.
1. Завдання обробітку ґрунту
Обробіток ґрунту — це зміна стану ґрунтового середовища внаслідок механічного впливу на нього робочих органів машин і знарядь для задоволення потреб вирощуваних культурних рослин у певних ґрунтово-кліматичних умовах.
На сучасному етапі розвитку агротехніки основними завданнями механічного обробітку ґрунту є:
створення у ґрунті сприятливих водно-повітряного та теплового режимів для відповідних культурних рослин;
забезпечення та адаптація у часі й просторі умов раціонального живлення вирощуваних культурних рослин;
боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами культурних рослин;
відповідне переміщення шарів ґрунту, органічних і мінеральних добрив та рослинних решток;
попередження вітрової та водної ерозій на посівних площах, забезпечення загальної та локальної екологічної безпеки агротехнічних прийомів.
Інтенсифікація аграрного виробництва передбачає вирішення завдань обробітку ґрунту комплексно, з урахуванням усіх вагомих чинників, для повного задоволення потреб вирощуваних сільськогосподарських культур. Проте традиційні технології і засоби механізації обробітку ґрунту на початку 80-х років ХХ ст. перестали задовольняти зрослі потреби виробництва рослинницької продукції. Щорічні обсяги енергоємної оранки становили 25…30 млн га. Вони недостатньою мірою враховували стан коренемісткого шару ґрунту, потреби вирощуваних культур і ресурсозбереження в агротехнологічних системах. Це призводило до невиправданих по суті та значних за кількістю втрат енергії та засобів. Ураховуючи вагомий вплив (18…25 %) чинника обробітку ґрунту на врожайність сільськогосподарських культур, недостатню кількість ефективної вологи в ґрунті більше ніж на половині території, розвиток водної і вітрової ерозій на 30 % посівних площ, в Україні створено сучасну систему ресурсозберігаючих технологій обробітку ґрунту та відповідних машин. У розвитку технологій і засобів механізації обробітку ґрунту в Україні слід зазначити головну тенденцію — перехід до диференційованого (залежно від багатьох чинників) механізованого обробітку ґрунту при застосуванні його в системі сівозміни. Одним із вагомих результатів реалізації цієї тенденції є заощадження ресурсів, зокрема енергії, праці, металу, хімічних засобів захисту та елементів живлення рослин, збереження і відтворення ґрунту. Скоротилася кількість операцій, підвищилися вимоги до якості, термінів проведення робіт і збереження родючості. Технології та техніка спрямовуються на створення оптимальних умов для росту культурних рослин за якомога менших енерговитрат і екологічних наслідків. Нові технологічні комплекси ґрунтообробних машин адаптовані до вимог гнучкої диференційованої різноглибинної технології механізованого обробітку ґрунту. Важлива роль належить сучасній багатофункціональній високопродуктивній техніці, яка стає рентабельною при точному технологічному застосуванні, значному річному завантаженні й високій урожайності. Зрештою рівень ефективності ґрунтообробної техніки залежить від повноти використання погодних і ґрунтово-кліматичних умов, забезпечення добривами, якісним насінням, пестицидами та загального рівня культури землеробства.