Міністерство освіти і науки України

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Кафедра української мови та літератури

Фразеологізми з компонентом онімом в українській, англійській та німецькій мовах

Магістерська робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного

рівня «магістр»

студентки факультету української

філології та історії

(спеціальність: 8.02030301

Українська мова і література*)

Салі Олени Валеріївни

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент

Циганок Ірина Борисівна

Рецензент:

кандидат філологічних наук, доцент

Кольцун Наталія Михайлівна

Ізмаїл-2015

Магістерська робота допущена до захисту

Протокол №_____від «___» _____________2015 р.

Завідувач кафедри_________________ к. філол. н., проф. Райбедюк Г. Б.

Магістерська робота захищена

з оцінкою «______________»

Протокол № ____ від «___»_________ 2015 року

Голова ДЕКу______________________

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ОБ’ЄКТ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ……………………………………………………………………….

1.1 Аспекти лінгвістичного опису фразем…………………………………………

1.2 Типи класифікацій фразеологічних одиниць у мовознавстві…………………

1.3 Національно-культурна своєрідність фразеологічного складу мови…………

1.4 Онім як національно-культурний компонент у складі фраземи………………

РОЗДІЛ 2 ТИПОЛОГІЯ ОНІМІВ У СКЛАДІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ УКРАЇНСЬКОЇ, АНГЛІЙСЬКОЇ ТА НІМЕЦЬКОЇ МОВ…………………….

2.1 Фраземи з компонентом антропонімом…………………………………………

2.2 Фразеологічні одиниці з зоонімним складником………………………………

2.3 Фразеологізми з компонентом топонімом………………………………………

РОЗДІЛ 3 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ОНІМНИМ КОМПОНЕНТОМ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ………………………………………………………………

3.1 Диференціація фразеологічних одиниць з онімним компонентом за семантичною злитістю……………………………………………………………….

3.2 Структурна класифікація фразем з компонентом онімом……………………

3.3 Фразеологізми з онімним компонентом за походженням……………………

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..

ВСТУП

У сучасному мовознавстві вивчення фразеологічних одиниць як засобів-символів матеріального і духовного усвідомлення світу певним етносом викликає особливий інтерес у багатьох вітчизняних Б. М. Ажнюк [4], О. В. Бурда-Лассен [33], Л. І. Даниленко [49], О. П. Левченко [85], О. П. Пророченко [104], Ю. А. Фірсова [140]) та зарубіжних Є. В. Верещагін [37], В. М.Телія [134], В. Фляйшер [154]) дослідників.

Ономастична фразеологія є яскравим репрезентантом культурного надбання етносоціуму, виразником ментальності, інтелектуальних цінностей, побуту, звичаїв, історії носіїв певної мови.

Функціонування онімів у складі фразем неодноразово було предметом наукових інтересів багатьох учених. Свідченням цього є наявність низки монографічних та дисертаційних праць в українській (О. А. Мороз [100], Н. М. Пасік [111]), російській (О. М. Бетехтіна [24], В. М. Мокієнко [97]), англійській (Б. М. Ажнюк [5], Г. П. Манушкіна [92]), німецькій (О. Ф. Кудіна [78], Ю. А. Фірсова [140], Н. П. Щербань [150]), польській (А. М. Кравчук [77]) мовах.

Водночас деякі проблеми остаточно ще не розв’язано. Невирішеним залишається питання системності фразеологічного фонду мови; недостатньо висвітлено структурні та семантичні особливості фразеологізмів з ономастичним компонентом; не з’ясовано функціональний аспект цих мовних одиниць. У дослідженнях аналіз здійснювався без урахування всієї розгалуженої системи онімів. Розгляду підлягали фразеологізми з антропонімами (О. Ф. Кудіна [78], Н. П. Щербань [150]) або топонімами (Ю. А. Фірсова [140]), а інші класи онімів залишалися поза увагою мовознавців. Відтак ономастикон як складник фразеологічної системи мови і як елемент мовної картини світу ще не був об’єктом спеціального наукового дослідження в українському мовознавстві, зокрема й у германістиці.

Актуальність магістерської роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на виявлення та аналіз мовних явищ, пов’язаних  з культурою, специфічним національним світосприйняттям, і визначається потребою комплексного аналізу фразем з ономастичним компонентом у різних мовах  в компаративному аспекті. Встановлення структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних одиниць з урахуванням мовних та позамовних чинників є важливим у плані подальшого вивчення фразеологічних одиниць у мовному та мовленнєвому аспектах.

Наукова новизна магістерського дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено спробу комплексного аналізу фразеологізмів з ономастичним компонентом в українській, англійській та німецькій мовах з урахуванням національно-культурної специфіки.

Новим у роботі є структурна та семантична класифікації фразеологізмів  з онімним компонентом у трьох мовах. Визначено ступені фразеотворчої активності різних класів онімів як компонентів фразеологічних одиниць та доведено, що значення ономастичних компонентів у складі фразеологізмів здатне закріплюватися або повністю десемантизуватися. Шляхом вивчення мовленнєвого функціонування досліджуваних мовних одиниць виявлено типологію фразеологізмів з ономастичним компонентом в українській, англійській і німецькій мовах.

Метою магістерської роботи є різноаспектне висвітлення фразеологізмів з ономастичним компонентом у досліджуваних мовах з урахуванням їхньої національно-культурної своєрідності.

Для реалізації зазначеної мети необхідно розв’язати такі завдання:

• описати фразеологічні одиниці з онімним компонентом в українській, англійській та німецькій мовах;

• встановити системні зв’язки у сфері фразеологізмів  з ономастичним компонентом;

• з’ясувати типологію онімів у складі ФО трьох досліджуваних мов;

• здійснити контрастивний аналіз українських, англійських і німецьких фразеологізмів з ономастичним компонентом за семантичною злитістю, структурою, а також з погляду походження.

Об’єктом магістерської роботи є фразеологічні одиниці з онімами в українській англійській та німецькій мовах.

Предмет вивчення становлять семантичні, структурні та функціональні особливості фразеологічних одиниць з ономастичним компонентом, виявлені при контрастивному описі досліджуваних мов.

Джерелом для вивчення послужили такі фразеографічні видання: «Словник фразеологізмів української мови» В. М. Білоноженка [27], «Фразеологічний словник української мови» Г. М. Удовиченка [137], «Большой англо-русский фразеологический словарь» O. В. Куніна [83], «Новый англо-русский словарь» В. К. Мюллера [103], «Німецько-російський фразеологічний словник» Л. Е. Биновича [25], «Немецко-русский словарь» A. A. Лепінга [90].

Картотека матеріалу становить 1050 одиниць, з них: антропоніми – 145: укр. – 37, англ. – 56, нім. – 52; топоніми – 94: укр. – 12, англ. – 55, нім. – 27; зооніми – 811: укр. – 236, англ. – 332, нім. – 243.

Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань  у роботі використано ті методи, що уможливили цілісне дослідження матеріалу. Описовий метод слугував засобом інвентаризації, систематизації, класифікації, інтерпретації структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних мовних одиниць.  Лінгвокультурологічний метод використовувався для встановлення взаємозв’язку міжкультурним фактором та семантикою фразеологізмів з онімом. Типологічний метод – для встановлення типів фразеологізмів з онімним компонентом. Встановлення частотності вживання різних класів онімів у фразеології ґрунтуються на результатах кількісного аналізу. Етимологічний метод слугував для визначення мовних джерел походження фразем з компонентом онімом та їх компонентів.

Теоретичне значення роботи зумовлено тим, що проведений аналіз фразеологічних одиниць української, англійської та німецької мов з ономастичним компонентом є певним внеском у вивчення структурно-семантичного і функціонального аспектів фразеології. Результати дослідження засвідчують регулярні зв’язки процесів фразеотворення зі структурами етносвідомості носіїв різних мов. Встановлення національно-культурної специфіки досліджуваних мовних одиниць збагачує лінгвокультурологію і сприяє подальшій розробці проблем динаміки фразеологічної системи та формування мовної картини світу.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його основних результатів на уроках з української, англійської та німецької мов у школі; у спецкурсах та спецсемінарах з ономастики, перекладу, лінгвокраїнознавства у вищій школі; також може слугувати основою для написання кандидатської дисертації з порівняльного мовознавства.

Апробація основних положень та результатів магістерської роботи була здійснена на таких конференціях: науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної лінгвістики» (Ізмаїл, 2015), міжнародній науково-практичній конференції «I Таврійські філологічні читання» (Херсон, 2015).

Публікації. Основні положення дослідження відображено  в наукових публікаціях: «Фраземи з компонентом зоонімом в українській та німецькій мовах» (Ізмаїл, 2014), «Семантичний аспект фразеологізмів із компонентом зоонімом в українській та англійській мовах» (Ізмаїл, 2015), «Фразеологізми з компонентом зоонімом на позначення рис людини в українській та німецькій мовах» (Херсон, 2015).

Обсяг та структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (_позицій). Загальний обсяг роботи становить _ сторінок, обсяг основного тексту роботи – аркушів.