2. Завдання , функції , повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері економіки.

Систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади.

Основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є:

1) забезпечення нормативно-правового регулювання;

2) визначення пріоритетних напрямів розвитку;

3) інформування та надання роз'яснень щодо здійснення державної політики;

4) узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

4-1) забезпечення здійснення соціального діалогу на галузевому рівні;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України.

Міністе́рство економі́чного ро́звитку і торгі́влі Украї́ни (Мінекономро́звитку Украї́ни) — міністерство, центральний орган виконавчої влади України.

Формує та реалізує державну політику у сферах економіки та торгівлі. Також на нього покладено функції з реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців).

Міністерство утворене 9 грудня 2010 року^[1] шляхом реорганізації Міністерства економіки України.

Основними завданнями Мінекономрозвитку є:

1) забезпечення формування та реалізація:

державної політики економічного і соціального розвитку;

державної цінової політики;

державної промислової політики;

державної політики у сфері розвитку підприємництва;

державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

державної політики у сфері державних закупівель;

державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

державної політики у сфері державно-приватного партнерства;

державної інвестиційної політики, в тому числі з управління національними проектами;

{Підпункт 1 пункту 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 224 від 15.04.2015}

державної політики щодо створення і функціонування індустріальних парків;

{Підпункт 1 пункту 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 224 від 15.04.2015}

державної політики у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів);

{Підпункт 1 пункту 3 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 224 від 15.04.2015}

державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції національної економіки у світову економіку, співробітництва із СОТ;

державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

державної політики у сфері надання адміністративних послуг;

2) забезпечення формування та реалізації державної політики:

{Абзац другий підпункту 2 пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 224 від 15.04.2015}

у сфері державної статистики на засадах професійної незалежності та самостійності органів державної статистики в частині розроблення і затвердження нормативно-правових актів у галузі статистики;

у сфері державного експортного контролю;

{Абзац п'ятий підпункту 2 пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 224 від 15.04.2015}

у сфері державного матеріального резерву;

у сфері інтелектуальної власності;

{Абзац восьмий підпункту 2 пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 224 від 15.04.2015}

3) забезпечення формування:

державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

державної політики у сфері захисту прав споживачів;

{Абзац третій підпункту 2 пункту 3 в редакції Постанови КМ № 224 від 15.04.2015}

державної політики з контролю за цінами.

{Абзац підпункту 2 пункту 3 в редакції Постанови КМ № 224 від 15.04.2015}

Функції

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, управління якістю) та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом. Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності, оборонного замовлення.

Мінекономрозвитку для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

2) отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари та інші публічні заходи з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.