- •Лабораторне заняття №1
- •Виконання завдання 1.
- •3) Скласти розширену матрицю планування типу 23 та результатів розрахунків з врахуванням умов проведення паралельних дослідів. Позначити «Таблиця 2».
- •Матриця планування і результати розрахунків
- •4) Розрахувати середнє значення u y в паралельних дослідах.
- •5)Розрахувати квадратичне відхилення розрахункового значення від середнього Ῡu.
- •6) Виконати перевірку адекватності отриманого рівняння регресії за критерієм Фішера. Зробити висновок.
- •Виконання завдання 3
- •Висновок
Міністерство освіти і науки України
Київський Національний Університет технологій та дизайну
Кафедра електромеханічних систем
Лабораторне заняття №1
з навчальної дисципліни «Моделювання електромеханічних систем»
Тема: «Отримання математичної моделі за результатами експериментальних досліджень»
Варіант 21
Завдання 1. Виконати обробку результатів ПФЕ типу 23 (за заданим варіантом) і знайти математичну залежність цільової функції Y від параметрів процесу Х1, Х2, Х3 (побудувати рівняння регресії).
Завдання 2. Виконати аналіз розрахованого рівняння регресії з метою отримання адекватної математичної моделі.
Завдання 3. Виконати перетворення факторів рівняння регресії до реальних (фактичних) величин за відповідними численними формулами переходу кожного фактора.
Виконав: студент групи БЕМч-12
Цуркан О.О.
Київ 2015
Початкові дані: Х10 = 50; Х20 = 100; Х30 = 45;
∆Х1/ Х10 = 40%; ∆Х2/ Х20 = 20%; ∆Х3/ Х30 = 70%.
Досліди дублювалися рівномірно в кожній точці плану m = 3
Виконання завдання 1.
1) Розрахувати мінімальне та максимальне значення кожного фактора (параметра) в реальних (фактичних) одиницях вимірювання за умови, що значення Хі0 задано в реальних одиницях; позначити їх Хі мін та Хі мах.
Визначаємо значення інтервалу варіювання кожного фактора:
∆Х1
=
=
=
20 (H
м);
∆Х2
=
=
=
20
(В) ;
∆Х3
=
=
=
31,5
(А);
Розраховуємо значення Хі мін та Хі макс:
Х1 мін = Х10 - ∆Х1 = 50 – 20 = 30 (H м);
Х1 макс = Х10 + ∆Х1 = 50 + 20 = 70 (H м);
Х2 мін = Х20 - ∆Х2 = 100 – 20 = 80 (В);
Х2 макс = Х20 + ∆Х2 = 100 + 20 = 120 (В);
Х3 мін = Х30 - ∆Х3 = 45 – 31,5 = 13,5 (А);
Х3 макс = Х30 + ∆Х3 = 45 + 31,5 = 76,5 (А);
2) Скласти робочу матрицю експерименту. Позначити її «Таблиця 1»
Таблиця 1
Робоча матриця експерименту
№ досліду |
Х1 (H м) |
Х2 (В) |
Х3 (А) |
Yu1 |
Yu2 |
Yu3 |
1 |
70 |
120 |
76,5 |
86,02 |
89,62 |
88,82 |
2 |
30 |
120 |
76,5 |
75,5 |
74,93 |
76,76 |
3 |
70 |
80 |
76,5 |
57 |
57,46 |
57,2 |
4 |
30 |
80 |
76,5 |
68,25 |
68,11 |
68,57 |
5 |
70 |
120 |
13,5 |
84,62 |
84,42 |
84,2 |
6 |
30 |
120 |
13,5 |
72,46 |
74,72 |
76,5 |
7 |
70 |
80 |
13,5 |
60 |
60,1 |
60,77 |
8 |
30 |
80 |
13,5 |
67,84 |
67,02 |
67,1 |
3) Скласти розширену матрицю планування типу 23 та результатів розрахунків з врахуванням умов проведення паралельних дослідів. Позначити «Таблиця 2».
Таблиця 2
Матриця планування і результати розрахунків
№ |
Планування |
Результат |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Y1 |
Y2 |
Y3 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
86,02 |
89,62 |
88,82 |
2 |
1 |
-1 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
75,5 |
74,93 |
76,76 |
3 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
-1 |
57 |
57,46 |
57,2 |
4 |
1 |
-1 |
-1 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
68,25 |
68,11 |
68,57 |
5 |
1 |
1 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
84,62 |
84,42 |
84,2 |
6 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
-1 |
-1 |
1 |
72,46 |
74,72 |
76,5 |
7 |
1 |
1 |
-1 |
-1 |
-1 |
1 |
1 |
60 |
60,1 |
60,77 |
8 |
1 |
-1 |
-1 |
-1 |
1 |
1 |
-1 |
67,84 |
67,02 |
67,1 |
