Тема: Суспільство і політичне життя.

• суспільство як цілісна система зв'язків та відносин людей.

• політичне життя: суть і основні форми.

• політичне життя – уособлення багатоманітності політичних процесів.

**1**

Буття людей здійснюється у рамках певних суспільних сфер (сфера – рамки розповсюдження). У сукупності вони є організмом, назва якого суспільство. В основі виділення сфер суспільного життя лежать поділ праці, види людської діяльності, їх норми та цінності. Усі сфери суспільного життя взаємозв'язані і підпорядковані одна одній і водночас вони мають свої механізми, специфіку, інструменти тощо. Всі разом сфери існують в рамках політичної системи.

Суспільство в широкому значенні – природно-соціальна спільність людей. У вузькому значенні – історичний конкретний тип соціальної держави.

Соціальна сфера за континентальною ознакою: є європейське суспільство, американське суспільство, азіатське, африканське. За національною ознакою: українське, російське, французьке тощо. За політичним виміром: феодальне, буржуазне, соціалістичне, посткомуністичне. Вчені говорять про прогресивне суспільство, відкрите суспільство, закрите, демократичне, консервативне, інертне, активне, аграрне, індустріальне, постіндустріальне, перехідне, традиційне, слаборозвинене.

Характерні риси суспільства:

• спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою.

• здатність підтримувати і відтворювати інтенсивність внутрішніх зв'язків.

• певний рівень розвитку культури, система норм та цінностей.

• автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.

Суспільство – це реальні люди, які об'єднуються в соціальні групи, нації взаємодіють і конфліктують між собою, створюють та споживають матеріальні та духовні блага, виховують дітей, винаходять нові форми об'єднання та злагоди.

Політична сфера через упорядкування політичного життя організується у політичну систему.

Система – певна кількість взаємозв'язаних елементів, що утворюють стійку цілісність.

**2**

Політичне життя суспільства – одна з найширших категорій політології. У різні епохи в різних країнах політичне життя має свої особливості і залежить від:

• рівня цивілізованості самого суспільства.

• від його демократизму.

• вміння і прагнення політичного керівництва об'єднати народ для досягнення спільної мети.

Політичне життя – сукупність духовних, емоційних і практичних явищ політичного буття людини та суспільства, що характеризує їхнє ставлення до політики та участі в ній. Центром політичного життя завжди є держава та влада.

Зміст політичного життя становлять:

• політичні відносини з приводу завоювання, утримання і використання влади.

• ставлення до держави, здійснення нею притаманних їй функцій.

• відносини між партіями та громадськими об'єднаннями між масами та політичними лідерами.

Політичне життя багатогранне і різнобарвне, його можна типологізувати за принципами. Типологія політичного життя має такий вигляд:

• за обсягом охоплення сфери: внутрішньополітичне та зовнішньополітичне.

• за сферами прояву: соціально-політичне, національно-політичне, військове тощо.

• за суб'єктами політики: соціально-класове, національне, державне, партійне тощо.

• за діяльністю політичних органів: парламентське та адміністративне.

• за формами діяльності мас: мирне, страйкове, мітингове.

• за формами організації: організоване, стихійне, слабо організоване.

• за рівнем здійснення: за місцем проживання, в трудових колективах, на державному рівні, міжнародному рівні.

Внутрішнє політичне життя – життєдіяльність політичної системи суспільства з її основними структурами: політичною владою, політичними відносинами, політичною організацією суспільства (держава, політичні партії, громадські об'єднання тощо).

Зовнішньополітичне життя – система взаємовідносин держав, партії, їхніх блоків з питань власних інтересів, а також інтересів світового співтовариства і має своїм змістом контакти між державними та іншими політичними лідерами.

Політика – концентрований вираз економіки.

Особливості політичного життя на сьогоднішньому етапі:

• політичне життя виконує функцію стабілізатора суспільства.

• політична стабільність суспільства такий стан рівноваги політичного життя для кого характерні сталість та збереження політичних інститутів, порівняно рівний перебіг політичних інститутів, порівняно рівний перебіг політичних процесів, відсутність конфліктних ситуацій.

Політична стагнація життя суспільства – застій, згортання змін, розпад структур політичного життя і призводить до політичного регресу в цілому.

Особливості політичного життя, що перебуває в стагнації:

• розвиток суспільства за єдиним політичним сценарієм.

• несвоєчасне вирішення конфліктів.

• боязливе ставлення до будь-яких змін в житті.

• згортання всіх форм демократії.

Політична нестабільність (дестабілізація суспільства) – стан політичного життя, який перебуває під постійним впливом різного роду катаклізмів (наявність пре одичних криз, потрясінь, конфліктів. Відсутність механізму усунення диспропорцій розвитку держави тощо).

1. Політичне життя розвивається лише в умовах громадянської згоди та злагоди. Громадянська згода – діяльність громадян, що заснована на єдності поглядів і спрямована на встановлення громадянського суспільства. Громадянської згоди досягають шляхом консенсусу. На основі консенсусу відбувається політична консолідація. При відсутності консенсусу відбувається політична дезінтеграція (поділ).

2. Цілісність політичного життя досягається багатьма шляхами: узгодженням різноманітних інтересів, інтеграцією різних форм політичної діяльності, інтересами політичного суспільства взагалі.

3. Цілісність політичного життя неможлива без його єдності. Єдність політичного життя досягається в результаті інтеграції, погодження політичних та усіх інших інтересів

4. Соціальна впорядкованість – основа утвердження політичного життя. Згідно діалектики впорядкованість суспільного життя не виключає його множинності.

5. плюралізм політичного життя передбачає консенсус усіх членів суспільства з фундаментальних питань його існування.

6.політичне життя суспільства – те, що існує об'єктивно, є в дійсності і становить факт. У цьому зв'язку політичне життя характеризують політичний простір і політичний час у яких воно розгортається.

Політичний простір – визначає територіальні розміри політичного життя, вплив кліматичних особливостей на політичне життя і зв'язок центру з владою на місцях.

7. важливою властивістю політичного життя є політичний час. Політичний час не є календарним часом – це час політичних подій, що визначає все політичне життя.

Безчасів'я – момент у політичному житті, коли точиться боротьба протилежних сил і немає ясності хто куди і заради якої мети веде народ. Для цього періоду характерне безвладдя.

8. у 20 на початку 21 століття людство активізувало політичне життя.

**3**

Політичне життя тісно пов'язане з різними формами політичної діяльності.

Політична діяльність – індивідуальна чи колективна, спонтанна чи організована діяльність соціальних суб'єктів. У широкому розумінні – це взаємодія класів, організацій, осіб для здійснення політичних інтересів. У вузькому розумінні – методи і засоби виконання владних функцій певними політичними силами. Розрізняють теоретичну і практичну політичну діяльність.

Формою політичної діяльності є політичні відносини, які виникають внаслідок соціальної диференціації суспільства. Відносини – стійка система зв'язків між індивідами, групами, яка складається в процесі їх взаємодії в умовах того чи іншого суспільства.

Політична участь – залучення людей до процесу політико-владних відносин, здійснення ними певних дій, що виражають їхні інтереси.

Політичний процес – послідовність подій зумовлених певними обставинами.

Політична подія – конкретна відносно обмежена взаємодія груп людей з політичною владою.

Політичні обставини – умови політичного функціонування і розвитку суспільства, який виражається у співвідношенні політичних сил щодо завоювання, утримання, використання політичної влади.

Лекція №8 05.03.13