Запитання та завдання для самостійної роботи
Які частини мови належать до службових? Назвіть основні ознаки службових частин мови; з’ясуйте, чим вони відрізняються від повнозначних.
Дайте визначення кожної службової частини мови; ілюструйте прикладами.
Яку роль відіграють прийменники у мові?
Чим відрізняються прийменники від інших службових слів?
На які групи за походженням поділяються прийменники?
Наведіть приклади первинних і вторинних (похідних) прийменників; визначте їхні основні диференційні ознаки.
На які групи поділяються прийменники за морфологічною будовою? Ілюструйте прикладами.
Визначте основні семантичні типи прийменників.
Складіть таблицю вживання прийменників із різними відмінками іменників.
Яку роль відіграють сполучники у мові?
Чим відрізняються сполучники від інших службових слів?
Наведіть приклади первинних і вторинних сполучників, з’ясуйте особливості кожної групи.
Проілюструйте прикладами речень із сучасної української поезії способи вживання сполучників (одиничні, повторювані, парні).
У чому полягає основна відмінність між сполучниками сурядності та сполучниками підрядності?
Проілюструйте прикладами функціональні різновиди сурядних сполучників.
У чому різниця між єднальними і приєднувальними, зіставними і протиставними сполучниками?
На які групи за значенням поділяються підрядні сполучники? Наведіть приклади.
Складіть таблиці різновидів сурядних і підрядних сполучників.
Назвіть основні критерії розрізнення сполучників і сполучних слів; сполучників і однозвучних із ними сполучень слів.
Слова яких частин мови вживаються у ролі сполучних слів?
Які функції виконують частки у мові?
Чим відрізняються частки від інших службових слів? Що об’єднує частки та інші службові слова?
На які групи поділяються частки за походженням та морфологічною будовою?
На які групи поділяються частки за місцем і роллю в мовних одиницях?
На які підгрупи поділяються фразові частки за функціонально-семантичними особливостями?
Які частки належать до формотворчих і які граматичні форми творяться з їх допомогою?
Які частки належать до словотворчих і якого значення вони можуть надавати словам? Наведіть приклади слів різних частин мови, утворених із допомогою часток.
Чому вигук не належить ні до повнозначних, ні до службових частин мови?
Яку роль виконують вигуки у мові?
На які групи за походженням поділяються вигуки? Наведіть приклади первинних і вторинних вигуків.
Назвіть групи вигуків за значенням.
Яке місце відводиться емоційно-апелятивним вигукам (“вигукам мовного етикету”)?
Чи можна звуконаслідувальні слова зараховувати до вигуків?
З наведених речень випишіть прийменники, з’ясуйте їх будову та походження.
1. Назустріч узбережжю море котить литво бурунів (Гонч.). 2. Ген за лісом, за морем щастя билося з горем (Кост.). 3. Вітер аж землю рве з-під ніг (Фр.). 4. З-над річки лине пісня голосна (Рил.). 5. Вона сіла з шитвом близько своєї хати під вербою (Вовч.). 6. Під дощем берізка біла край дороги на горбі ронить сльози голубі (Шпак). 7. Тече вода із-за гаю та попід горою (Т.Ш.). 8. А наді мною вечір жменями засіває зорі, а біля мене арфами бринять підморожені верби, а під ногами голубі тіні бавляться з снігом (Ст.). 9. Залежно від призначення, твори пластичних мистецтв поділяються на монументальні, станкові і декоративні (П.Біл.). 10. Світять проти місяця голим гіллям осокори, а поміж ними темними метеликами без шуму спадають останні листочки (Вас).
Виконайте морфологічний розбір прийменників у тексті за схемою:
Аналізоване слово.
Значення в реченні (просторовий, часовий, логічний).
Група за походженням (первинний, вторинний).
Група за будовою (простий, складний, складений).
3 якою відмінковою формою вжитий і може вживатися.
Зразок: На сизих луках скошено отаву, і літо буйне в береги ввійшло (Рил.).
На – прийменник; прийменниково-іменникова конструкція на луках має просторове значення; прийменник первинний, простий, ужитий із формою місцевого відмінка іменника; крім місцевого, може вживатись із знахідним відмінком.
“Кобзар” – книга, яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.
Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складалися на тернистих дорогах поетового життя, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках пустель закаспійських, під самотнім сонцем вигнання. Хоча більшість поезій написані поза межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. Не випадково на аркушах паперу та в захалявних книжечках поетова рука прихапцем, покрадьки записувала рядки, що стануть дорогими для цілого народу, донесуть до нього крізь усі перепони віщі і вічні слова.
Олесь Гончар
Визначте морфологічний склад і походження сполучників.
Немовби, щоб, якщо, і, мов, або, для того щоб, дарма що, незважаючи на те що, проте, хоч, правда, не тільки ... але й, коли, бо, що, якби, так що, аби, як.
У наведених реченнях розмежуйте сполучники й сполучні слова.
1. Мова – наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав. (Рил.). 2. Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там (Кост.). 3. Хто не робить, той не їсть (Нар. тв.). 4. За все, що взяв од пирога життя, платити доведеться по рахунку (Б.Ол.). 5. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі (Тич.). 6. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі (Нар. тв.). 7. У тому принадність слова, що воно має силу грому й ніжність шовкових трав (М. Подолян). 8. Коли виходжу у дорогу, я біля отчого порога спиняюсь... (Заб.). 9. Коли ж Вітчизни щирий гнів тебе послав на ворогів, здолати їх зумій (Перв.). 10. Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть і як з зітханням зливається їх сміх (Олесь).
Перепишіть, знімаючи риску, поясніть правопис.
А/ні/ж, не/наче, не/мов/би, не/мов/би/то, то/ж, ніби/то, тому/що, так/що, хоча/б, за/тим/що, дарма/що, не/зважаючи/на/те/що, не/наче/б/то, тим/часом/як, або/ж, тільки/но, коли/б/то, ото/ж/то, аби/ж, тільки/що, ні/би/то, хоч/би.
Виконайте морфологічний розбір сполучників за схемою: