8. Відчуття. Основні властивості відчуттів.

Відчуття- пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття любини.

Кожне відчуття виникає й розвивається за певними закономірностями. Проте всі відчуття мають багато спільного- якість, інтенсивність, тривалість. Відмінні особливості відчуття- адаптація, синестезія, сенсибілізація, вправність, взаємодія.

Якість відчуття- це особливість, якого одне відчуття відрізняється від інших, наприклад кольоровий тон, особливості слухових, нюхових, смакових відчутів.

Інтенсивність відчуттів- це кількісна характеристика відчуттів, тобто більша чи менша сила їх виявлення.

9. Явище адаптації, синестезії, сенсибілізації.

• Адаптація — пристосування чуттєвості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття;

Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця змінна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.

Синестезія — збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору)

10. Спиймання. Види сприймання.

Сприйняття́, сприйма́ння — пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.

В залежності від провідних аспектів об'єкта, що сприймаються, виділяють також такі класи сприймань:

• сприймання простору

• сприймання часу

• сприймання руху

• сприймання об'єктів

11. Властивості сприймання.

• Предметність

• Цілісність

• Константність

• Вибірковість

• Аперцепція

• Осмислення сприйняття

• Узагальнення

• Ілюзія

12. Мислення. Процеси мислення.

Ми́слення — це процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

13. Мислительні операції.

14. Види мислення:

• Практичне мислення

• Теоретичне мислення

• Професійне мислення

Дихотомічні класифікації:

За характером засобів, використовуваних при вирішенні завдань:[ред. • ред. код]

Продуктивне мислення — репродуктивне мислення[ред. • ред. код]

Мається на увазі наявність чи відсутність у минулому досвіді суб'єкта готових засобів виконання завдання. Якщо такі засоби є, то ситуація не буде для суб'єкта проблемною і її виконання зведеться до використання сформованої розумової навички, до репродукції наявних знань і умінь. За відсутності готових засобів виникає необхідність їхнього пошуку, створення — продуктивне, творче мислення.

Інтелектуальне мислення — візуальне мислення[ред. • ред. код]

Поняття «візуальне мислення» було введено в психологію Р.Арнхеймом, американським психологом, одним із творців сучасної психології мистецтва. При інтелектуальному мисленні засіб виконання завдання — поняття, при візуальному — уявлення.

За характером перебігу розумових процесів:[ред. • ред. код]

Реалістичне мислення — аутистичне мислення[ред. • ред. код]

Аутистичне мислення було виділене Е.Блейлером, швейцарським психіатром і патопсихологом, який визначив, що одним із симптомів деяких психічних захворювань є перевага внутрішнього життя, що супроводжується активним відходом із зовнішнього світу. Аутистичне мислення Блейлер протиставляє реалістичному за такими ознаками:

1. реалістичне мислення відповідає дійсності

2. аутистичне уявляє собі те, що відповідає афекту (принцип задоволення протистоїть принципові реальності)

3. метою реалістичного мислення є правильне пізнання навколишнього світу, пошук істини

4. аутистичне мислення намагається викликати уявлення, «забарвлені» задоволенням, і витиснути протилежно «забарвлені» уявлення

5. реалістичні механізми регулюють наше ставлення до зовнішнього світу, вони служать для збереження життя, добування їжі, нападу і захисту

6. аутистичні механізми створюють безпосереднє задоволення, викликаючи «забарвлені» задоволенням уявлення, не допускають невдоволення, перепиняючи доступ до уявлень, які пов'язані з невдоволенням.

Таким чином, людині притаманне реалістичне й аутистичне задоволення потреб. Той, хто задовольняється аутистичним шляхом, має менше підстав або зовсім не має підстав до того, щоб діяти.

Аутистичне мислення переважає в таких випадках:

1. у дитини, поки в неї немає досвіду, необхідного для оволодіння логічними формами мислення і для пізнання можливостей, що лежать у зовнішньому світі;

2. у питаннях, що взагалі недоступні чи не зовсім доступні нашому пізнанню і нашій логіці — світогляд, релігія, любов;

3. у тих випадках, де почуття через якісь причини одержують звичайно їм невластиве значення, наприклад, при сильних афектах, коли логіка відступає на другий план;

4. там, де ослаблений логічний зв'язок, де асоціації втрачають своє значення: у сновидіннях здорової людини та при шизофренії.