2.3. Технологія роботи класного керівника з родинами учнів

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини.

Робота з батьками насамперед починається зі збору відомостей про сім’ю від учнів і їхніх батьків. Класного керівника має цікавити склад сім’ї, де живе учень; кількість дітей у родині; спеціальність і місце роботи батьків, осіб, що їх заміняють; матеріальні і побутові умови родини. Щоб бути активним спостерігачем, класний керівник збирає відомості про сім’ю учня шляхом паралельного анкетування батьків і дітей. Сьогодні існує багато анкет, розроблених на допомогу класному керівникові: «Ти і твої батьки», «Ми і наші діти», «Ти і твоя сім’я», аналіз яких допоможе класному керівникові вивчити ту чи іншу сім’ю.

Робота вчителя з батьками включає три важливі аспекти:

• вивчити склад сім’ї учня, ціннісні орієнтації батьків, їхні погляди на цілі і методи виховання, визначити виховний потенціал;

• з’ясувати наскільки спосіб життя сім’ї, її виховна діяльність відповідають суспільним вимогам;

• втілити у кожну сім’ю вимоги і цілі суспільства щодо виховання молодого покоління.

На цій основі має будуватися індивідуальний підхід до батьків протягом усього періоду навчання дітей у школі.[6, с.102].

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, класний керівник повинен враховувати важливість таких чинників:

• запрошення батьків до співробітництва. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними

• визнання важливості батьків у співпраці. Класний керівник повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні і розвитку дитини

• вияв любові,захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини,симпатизує їй,бачить позитивні і негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя,більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю

• пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил і вимог. До них належать :

• використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону,який може спровокувати образи. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості.

• педагогічний такт,неприпустимість необережного втручання в життя родини. Учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім’ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини.[4, с.24].

Таким чином, робота з родинами учнів – один з найважливіших напрямів діяльності класного керівника і одна з найважчих ланок у його практичній діяльності. У зв’язку з цим значно зростає актуальність підготовки класних керівників до проведення роботи з батьками.

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА У СПЕЦІАЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Робота класного керівника у спеціальному навчальному закладі не є легкою.

Там навчаються діти з відповідним діагнозом  і такими медичними показами:

легка розумова відсталість;

- помірна розумова відсталість;

- хвороба Дауна;

- органічна деменція різного походження, яка відповідає легкій та помірній розумовій відсталості, що є наслідком інфекційних, інтоксикаційних, травматичних та інших постнатальних уражень головного мозку;

- складна патологія (спеціальні класи).

Зміст роботи класного керівника визначає широкий, різноманітний і складний спектр його виховної діяльності. Професійні здібності класного керівника можна прокласифікувати за кількома групами - це рефлективно-аналітичні, організаторські, комунікативні здібності.

До рефлективно аналітичних здібностей належить аналіз власної діяльності, помилок і невдач, розуміння своїх сильних і слабких сторін для самовдосконалення й раціонального планування роботи; уміння передбачити наслідки діяльності. З іншого боку, класний керівник повинен володіти методами діагностики становища особистості в колективі: шляхом спостереження, аналізу, оцінювати рівень індивідуального розвитку школяра, сімейного виховання, вплив позашкільного товариського середовища на учня; вчити учнів зокрема і клас в цілому аналізувати своє життя.

Важливим для класного керівника є вміння проводити педагогічні зібрання, індивідуальні бесіди з учителями та батьками з проблем виховання й розвитку особистості школяра; класні збори з метою педагогізації батьківської громадськості; взаємодіяти з методичним кабінетом відділу освіти з проблем виховання, заступниками директора з навчальної і виховної роботи, директором школи.

Комунікативна доброзичливість класних керівників − найважливіша умова здорового психологічного клімату в школі та передумова співробітництва з класом та з іншими суб'єктами виховання.

Підхід до дитини з погляду захисту вимагає забезпечення її здоров'я. Програма "Здоров'я" передбачає знання психологічних і фізіологічних особливостей розвитку дитини на різних вікових етапах, виявлення основних ознак (фізіологічних розладів організму дітей), уміння розбиратися в причинах відхилень у здоров'ї, прагнення займатися самоосвітою в цій галузі.

Класний керівник повинен протягом усього періоду роботи з класом вивчати особливості розвитку кожної дитини, з'ясовувати спадкові та хронічні захворювання дитини.

Серйозною допомогою у вивченні стану здоров'я дитини може бути «медична картка», «картка здоров'я», де лікарі вказують патологічні та хронічні захворювання учня.

Класний керівник здійснює тестування на виявлення психічного стану дитини, особливостей її характеру, темпераменту, що допоможе розробити індивідуальну програму "Здоров'я" кожного учня. Він допомагає лікарям і бере безпосередню участь у диспансеризації учнів класу; проводить серйозну роботу щодо профілактики захворювань і з цією метою організовує бесіди з класом про режим.

Програма "Спілкування" передусім передбачає вивчення взаємин дітей. З цією метою під час бесід з батьками класний керівник намагається зрозуміти, в якому середовищі дитина виховується, наскільки міцні сімейні зв'язки, який стиль стосунків дітей з батьками, становище дитини в сім'ї.

Класний керівник здійснює тестування й соціометрію з метою виявлення стосунків дітей у класі, взаємин дівчат і хлопців, індивідуальних рис характеру дитини, її проблем у спілкуванні тощо, а також проводить бесіди з учнями, спостерігає за ними в різноманітних сферах життя. Довіра в бесіді допоможе учневі здобути впевненість у своїх силах, а у випадку незадовільної поведінки дати шанс для виправлення негативних рис. Робота з колективом класу за програмою «Спілкування» включає в себе діяльність класного керівника щодо формування в дітей комунікативної культури, створення сприятливого психологічного клімату в класі, сім'ї; практикуми з етикету щодо оволодіння правилами культури поведінки; бесіди, лекції та диспути з проблеми спілкування.