2.1 Напрями навчальної та виховної діяльності класного керівника

Напрями навчальної і виховної діяльності класного керівника повинні містити в собі таку діяльність, яка має бути спрямована на забезпечення процесу розвитку особистості кожної дитини.

Напрями навчальної діяльності класного керівника передбачають контроль за відвідуванням, перевірку щоденників, роботу з учнями та роботу з вчителями-предметниками.

Розглянемо зміст вище перелічених напрямів діяльності детальніше.

Контроль за відвідуванням учнями навчальних занять організований у шкільних підрозділах, що перевіряються, шляхом щоденного обліку учнів, які відсутні на заняттях, у спеціальних журналах, а також на відповідних сторінках класних журналів. Класні керівники з’ясовують причину відсутності учнів на заняттях, збирають, систематизують та зберігають протягом навчального року медичні довідки та письмові пояснення батьків або осіб, які їх замінюють, про причину відсутності учня. [8].

Перевірка щоденників

1. Щоденник повинен перевірятися класним керівником 1 раз на тиждень.

2. Учні повинні чітко знати вимоги, які висуває класний керівник до ведення щоденника.

3. Щоденник учня повинен відображати результати його навчальних досягнень без акценту на особисті якості учня.

4. Щоденник учня повинен відображати активність участі учня в житті класу і результативність його участі в шкільному житті.

Робота з учнями

Діяльність класного керівника зазвичай починається з вивчення класу і кожного учня окремо. 

Успіх навчальної діяльності класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення його у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань і мотивів поведінки.

Вивчення учнів дає потрібні результати за умови, якщо воно відповідає низці вимог: 

1. Вивчення учнів служить підвищенню якості їх виховання і навчання. На основі систематичного вивчення можна творчо підійти до вибору найбільш ефективних форм і методів виховного впливу на первинний колектив і на окремих його членів. Важливо організувати виховну роботу з учнями з урахуванням їх особливостей.

2. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них. Класний керівник "проектує" розвиток позитивних якостей і подолання негативних рис у характері та поведінці школярів. 

3. Вивчення проводиться планомірно і систематично. 

4. Вивчення учнів проводиться в природних умовах їх життя і діяльності. 

5. При вивченні класний керівник користується різноманітними методами і прийомами. Важливо на основі вивчення помітити шляхи подолання негативних якостей і закріплення позитивних рис у характері і поведінці школяра. 

6. Вивчення передбачає ознайомлення з умовами життя і побуту. Таким чином, дотримання перерахованих вимог значно підвищить ефективність вивчення учнів. [9].

Класний керівник здійснює вибір форм роботи з дітьми. Можна розділити форми за видами діяльності - навчальна, трудова, спортивна, художня; за способом впливу - безпосередня і опосередкована. За час проведення форми можна розділити на: 

• короткочасні (від декількох хвилин до декількох годин); 

• тривалі (від кількох днів до кількох тижнів); 

• традиційні (регулярно повторювані). За кількістю учасників форми можуть бути: 

• індивідуальні (вихователь - вихованець); 

• групові (вихователь - група дітей);

• масові (вихователь - кілька груп, класів). 

Індивідуальні форми пронизують всю позаурочну діяльність, спілкування педагогів і дітей. Вони діють у групових та колективних формах.

До них відносяться: бесіда, консультація, обмін думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги у конкретній роботі, спільний пошук вирішення проблеми, завдання. Перед педагогами в індивідуальних формах роботи стоїть одне з найважливіших завдань: розгадати учня, відкрити йоготаланти.

До групових форм роботи можна віднести творчі групи, органи самоврядування. У цих формах педагог проявляє себе як рядовий учасник або як організатор. Головне його завдання - з одного боку, допомогти кожному проявити себе, а з іншого - створити умови для отримання в групі відчутного позитивного результату. [5, с.101-125].

До колективних форм роботи педагогів зі школярами відносяться конкурси, спектаклі, концерти та інші.

Робота класного керівника з учителями-предметниками

Класний керівник і вчителі-предметники забезпечують цілісність, цілеспрямованість педагогічного процесу в класі. У роботі з учнівським колективом та окремими учнями всі педагоги вирішують спільні освітні та виховні завдання: розвиток пізнавальної активності, творчих здібностей, самостійності, відповідальності.

Ефективність цієї роботи багато в чому залежить від узгодженості дій педагогів, які працюють з учнями конкретного класу. Кожен педагог зацікавлений у професійному та виховному результаті, який можна підвищити, якщо об'єднати свої зусилля з діями колег. Центром цієї координації та організації навчально-виховного процесу є класний керівник, який у взаємодії з учителями-предметниками вирішує наступні завдання: 

- Вивчення особистісних особливостей педагогів, їх можливостей в організації виховної роботи з дітьми;

- Вивчення особливостей викладацької діяльності вчителя його контактів, відносин з дітьми;

- Регулювання відносин між вчителями класу, між вчителями та дітьми, між педагогами та батьками;

- Визначення загальних цілей, організація спільної діяльності по їх досягненню;

- Доцільне використання можливостей педагогів в організації виховної роботи з дітьми та батьками. 

Класний керівник організовує роботу всіх вчителів з обгрунтування загальних цілей і завдань в роботі з окремими учнями, визначення шляхів, основних педагогічних засобів, що забезпечують досягнення побаченого, приваблює вчителів класу до позанавчальної виховної роботи, координує дії педагогів у проведенні навчальних занять, у роботі з колективом і окремими учнями. 

Основу взаємодії класного керівника та вчителів класу складають: 

- Взаємна інформованість про дітей, їхніх взаємин, про організацію і результати навчально-виховного процесу; 

- Взаємодопомога, взаємна підтримка у вирішенні складних проблем; 

- Зацікавленість в успішній роботі класу і кожного учня; 

- Спільний пошук шляхів вирішення педагогічних проблем, спільні зусилля, спільна робота з реалізації намічених завдань; 

- Спільний аналіз проведеної роботи, розв'язуваних педагогічних проблем, отриманих результатів; 

- Спільне визначення перспектив у роботі класним колективом, окремими учнями. 

Класний керівник організовує вивчення учнів їх освітніх можливостей, вихованості. Разом з вчителями він може складати і оформляти різні діагностичні карти. Оцінка ряду навчальних здібностей у дітей здійснюється батьками та вчителями.

Класний керівник знайомить вчителів з результатами вивчення дітей і класного колективу, залучаючи і класний колектив, і вчителів, які працюють у класі, до обговорення програми педагогічної допомоги дитині і його сім'ї. Він організовує спільно з вчителями-предметниками пошук засобів, способів, що забезпечують успішність дитини в навчальній діяльності, її самореалізацію на уроці і в позаурочний час. 

Класний керівник систематично інформує вчителів про динаміку розвитку дитини, її труднощі й досягнення, про зміну ситуації в сім'ї. Класний керівник регулює ставлення вчителів і батьків дитини. Він інформує педагогів про стан вихованця, особливості сім'ї, організовує зустрічі батьків з вчителями-предметниками з метою обміну інформацією, надання допомоги батькам в організації домашньої роботи з учнями. 

Однією з форм взаємодії класного керівника та вчителів-предметників, які забезпечують єдність дій і сприяють виробленню єдиних підходів до виховання дитини, є педагогічний консиліум. Тут формується всебічний погляд на дитину. Всі, хто працює з учнем, отримує інформацію про його психічний, фізичний, розумовий розвиток, його індивідуальні здібності. Педагоги аналізують результати спостережень за учнем, обмінюються інформацією, розподіляють функції в роботі з дитиною.

Основною формою роботи з вчителями-предметниками є індивідуальні бесіди. Важливо проводити такі бесіди як спільні роздуми, спільний пошук вирішення тієї чи іншої проблеми. 

Напрями виховної діяльності

Виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Завдання виховної діяльності визначаються загальними завданнями  виховання та конкретними умовами життя класу.

Вивчення учнів.

Класне керівництво починається, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу. Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання. Це допомагає краще організувати виховну роботу.

Організація і виховання класного учнівського колективу.

Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, створюються передумови для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Виховні години спрямовані на пізнання себе, своїх сильних та слабких рис, моральних якостей та розвиток позитивного самовідношення:

• «Вихованість як важлива риса особистості»,

• «Що таке справжня дружба»,

• «Можна і не можна» (профілактика шкідливих звичок),

• «Пізнай себе. Я і моральні якості»,

• «Пізнай себе. Я і мій характер»,

• «Велика радість−творити добро»,

• «Пізнай себе, щоб добре навчатися».

Координація виховної діяльності учителів.

Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу. У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них.

• Класний керівник постійно зустрічається з учителями свого класу, обговорює виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді роботи набули класні учнівські збори та вечори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють питання, пов'язані з життям класу. Це допомагає вчителям встановити тісний контакт із школярами.

• Робота з батьками учнів. Батьки – найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно. Класний керівник намагається встановити індивідуальний контакт з кожною родиною, також з'ясовує загальну та педагогічну культуру сім'ї, умови життя учня, консультування щодо вимог до дитини, обговорення відхилень у її поведінці, вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання, залучення батьків до участі в роботі школи тощо.

Таким чином, визначення напрямів навчальної і виховної діяльності зосереджує увагу класного керівника на тих ділянках роботи, які в тісному поєднанні створюють можливості для самореалізації учнів.

2.2. Планування роботи педагога

Робота класного керівника з організації навчальної діяльності класного колективу становить істотну частину його виховної діяльності в цілому.

Дана робота складається з таких частин:

• допомога учням і вчителям у досягненні високого рівня організованості;

• підтримка в учнів інтересу до навчання , впевненості в значенні високого рівня знань;

• розвиток пізнавальних інтересів;

• здійснення індивідуального підходу до учнів;

• залучення батьків до організації навчальної роботи.

Форми реалізації цих завдань є такі:

• оптимальне розташування учнів у класі на уроці;

• проведення підсумкових класних годин один раз на чверть, на яких дітей учать підбивати підсумки, аналізувати причини успіхів і невдач;

• організація й проведення навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів;

• залучення учнів класу до участі в турнірах, олімпіадах, заохочення переможців;

• залучення учнів до науково-дослідної роботи. [7, с. 20-5].

Планування роботи класного керівника – відповідальний і творчий процес, що триває впродовж усіх років роботи з ними. Якісне планування є показником його професійного вміння, його бажання і уміння створити систему виховної роботи з класом.

При плануванні класний керівник повинен знати:

• 1. державні, регіональні і місцеві документи про освіту, виховання;

• 2.педагогічні і методичні рекомендації з питань виховання і планування;

• 3. план навчально-виховної роботи школи; дані власної діагностики класу;

• 4. рекомендації учителів класу, побажання батьків і учнів класу;

• 5. поточні і очікувані події у світі, країні, місті і селі. [14].

Класний керівник повинен враховувати етапи планування:

1.Виховні заходи повинні враховувати вік учнів

2.Планування має бути системним

3.Планування має враховувати цілі й завдання виховної системи навчального закладу, думки учнів і їхніх батьків

4.Заплановані позакласні заходи повинні бути цікавими і розвивальними, різноманітними за формою і змістом

В практиці роботи школи виділяють такі види планів: перспективний, тижневий, план виховного заходу.

Зміст і структуру перспективного плану може визначити кожний педагог.Цей план передбачає такі розділи:

1) загальну і психолого-педагогічну характеристику класу;

2) план-мережу на чверть чи півріччя за напрямами роботи і календарними термінами, де вказані конкретні справи з класом;

3) роботу з учителями і батьками;

4) індивідуальну роботу з окремими учнями. 

Тижневі плани повинні бути індивідуальні для кожного класного керівника. У ньому потрібно відвести по 2 - 3 сторінки на кожного учня і вносити туди записи про вчинки, різноманітні фактори, за якими можна зробити висновки про розвиток учня і здійснювати на цій основі індивідуальну роботу. [15].

План окремого виховного заходу — це конспект який має містити завдання, зміст, хід підготовки та проведення виховного заходу. Такі конспекти особливо потрібно продумувати класним керівникам, які лише розпочинають доручену справу. Колективні справи (свята, вечори тощо) вимагають плану, який називається сценарієм, який потрібно написати.

Класний керівник веде таку документацію: складає характеристику учня, характеристику класу .

Отже, ефективність роботи класного керівника визначається вмінням бачити за всім колективом учнів окрему особистість, знати її характер, особливості і здійснювати ефективний вплив.