7.Принципи цивільного процесуального права, закріплені в законодавстві про цивільне судочинство.

До принципів цивільного процесуального права, закріплених законодавством про цивільне судочинство, належать:

-Здійснення правосуддя виключно судами. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Це правило повинно залишатися незмінним навіть в умовах введення на певній території надзвичайного стану. Закон України «Про надзвичайний стан» передбачає, що забороняється на такій території утворювати позасудові органи або інші суди, а також спрощувати форми судочинства у діючих судах.

Систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Вплив на суддів при здійсненні правосуддя забороняється (ст. 126 Конституції України). За невиконання цього конституційного припису настає відповідальність, передбачена законом.

-Незалежність суддів при здійсненні правосуддя. Незалежність суддів є необхідною умовою при здійсненні правосуддя. Конституцією України (ч. 1 ст.129) передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону.

-Колегіальність та одноособовість розгляду цивільних справ. Дія цього принципу пов’язана з питанням про склад суду при розгляді і вирішенні цивільних справ. Конституцією України (ч.2 ст.129) передбачено, що судочинство проводиться одноособово чи колегією суддів. Згідно із ч. 4 ст. 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями.

-Принцип державної мови судочинства. Згідно з ч. 1 ст. 7 ЦПК цивільне судочинство здійснюється державною мовою.

Конституцією України в ст.10 встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функ­ціонування якої в усіх сферах суспільного життя забезпечу­ється державою на всій території України.

Це означає, що суд, здійснюючи правосуддя, має вести про­цес українською мовою. Дане правило є імперативним саме для суду (судді), що розглядає справу.

Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недос­татньо володіють державною мовою, мають право робити зая­ви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Особам, які беруть участь у справі та не володіють держав­ною мовою або володіють нею недостатньо, забезпечується участь у справі перекладача, який допускається до справи за заявою особи, що потребує перекладача, за ухвалою суду. Ко­ристуючись послугами перекладача, зазначені особи можуть знайомитися з матеріалами справи, перекладати всі матеріали справи, брати участь у судових засіданнях через перекладача.

Перекладач наділяється необхідним обсягом процесуаль­них прав, на нього покладаються відповідні обов'язки, голов­ний з яких - повний і правильний переклад. Точність перек­ладу полягає у повній відповідності до оригіналу. Не допус­кається приблизний переказ змісту тих чи інших показань чи пояснень учасників справи або змісту процесуальних доку­ментів. Перекладач не повинен коментувати, доповнювати, по-своєму викладати матеріал, що перекладається.

Судові документи складаються державною мовою. Перек­ладач посвідчує правильність перекладу своїм підписом у про­цесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі їх рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Принцип гласності судового розгляду та його повне фіксування технічними засобами.

Пункт ст.129 Конституції України проголошує, що гласність судового процесу та його повне фіксування техніч­ними засобами є однією з основних засад судочинства.

Під принципом гласності в цивільному процесі розумі­ється вільний доступ до залу судових засідань всіх грома­дян, що мають бажання бути присутніми під час розгляду цивільної справи.

Розгляд справ у всіх судах проводиться відкрито. Відкри­тий розгляд справ позитивно впливає на суддів з точки зору публічного контролю, а особи, які беруть участь у справі, мо­жуть знати все, що відбувається у судовому засіданні, оскіль­ки процесуальні дії здійснюються у їх присутності.

Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої.

Для проведення в залі судового засідання фото- і кінозйом­ки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апара­тури, а також транслювання судового засідання по радіо і те­лебаченню слід отримати згоду на це осіб, які беруть участь у справі. Такі дії допускаються лише на підставі ухвали суду.

Хід судового засідання фіксується технічними засобами. Порядок фіксування судового засідання технічними засобами встановлюється ст. 48 ЦПК, Інструкцією про порядок фіксу­вання судового процесу технічними засобами.