- •1.Поняття, предмет, метод, система, джерела цивільного процесуального права.
- •2, 4.Поняття і система принципів цивільного процесуального права.
- •3.Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів.
- •4.Поняття і система принципів цивільного процесуального права.
- •5.Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права.
- •6.Правовий статус іноземних осіб у цивільному судочинстві.
- •7.Принципи цивільного процесуального права, закріплені в законодавстві про цивільне судочинство.
- •8.Об'єкт та зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •9.Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
- •Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •10.Сторони у цивільному процесі: поняття, ознаки, види.
- •11.Процесуальне правонаступництво: поняття, підстави, види.
- •12.Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- •13.Поняття, ознаки та види третіх осіб.
- •14.Завдання, підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі.
- •15.Поняття і значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •16.Поняття, значення та види представництва в цивільному процесі.
- •17.Поняття та види підсудності.
- •18.Процесуальний порядок перегляду судових рішень верховним судом україни.
- •19.Мета, підстави і процесуальні форми участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб у цивільному процесі.
- •20.Сутність і значення касаційного провадження.
- •21.Поняття, сутність, загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •22.Цивільні процесуальні строки: поняття, значення, види.
- •23.Поняття, мета та види судових витрат.
- •24.Сутність і значення апеляційного провадження.
- •25.Поняття та ознаки наказного провадження.
- •26.Умови і порядок ухвалення заочного рішення.
- •27.Цивільне судочинство (цивільний процес): поняття, завдання, види, стадії.
- •28.Принципи цивільного процесуального права, закріплені конституцією україни.
- •29.Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •30.Оскарження заочного рішення.
- •31.Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •32.Витрати, пов’язані із розглядом справи.
- •33.Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •34.Розподіл судових витрат.
- •35.Заміна неналежної сторони. Порядок заміни неналежного відповідача (залучення співвідповідачів).
- •36.Наслідки порушення правил підсудності. Підстави і порядок передачі справи з одного суду до іншого.
- •37.Поняття судових доказів та їх класифікація.
- •38.Належність і допустимість доказів. Оцінка доказів.
- •39.Порядок судового розгляду.
- •40.Пояснення сторін і третіх осіб та їхніх представників як засіб доказування.
30.Оскарження заочного рішення.
Згідно з ЦПК оскаржити заочне рішення можна в особливому порядку, спеціально встановленому для скасування заочного рішення, та в загальному порядку оскарження рішень суду.
Особливий порядок оскарження - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, передбачений лише для відповідача, який протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення має право подати заяву про його перегляд.
За ст. 121 ЦПК неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі якщо відповідач у встановлений строк виправив визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неповагою і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, та повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.
Заява про перегляд заочного рішення має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження. Розгляд заяви відбувається у судовому засіданні, в якому суд з'ясовує думки сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог, викладених у заяві (ч. 2 ст. 231 ЦПК). Розгляд такої заяви не передбачає дослідження доказів, їх оцінку та судових дебатів.
За наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень:
- залишити заяву без задоволення;
- скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Перше повноваження суд застосовує, якщо дійде висновку, що неявка відповідача у судове засідання викликана неповажними причинами, а докази, які він надав, недостатні для скасування рішення.
Відповідно, суд скасовує заочне рішення і призначає справу до розгляду в загальному порядку, якщо встановить наявність одночасно двох обставин: відповідач не з'явився у судове засідання і не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У разі неявки відповідача у нове судове засідання суд, за наявності інших, передбачених законом, умов може постановити повторне заочне рішення. Право відповідача на подання заяви про перегляд повторного заочного рішення втрачається.
Крім як в особливому порядку оскарження заочного рішення особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити його у загальному порядку, встановленому ЦПК. Отже, у разі незгоди позивача із заочним рішенням він має право оскаржити його до апеляційної та касаційної інстанцій. У такому самому порядку відповідач має право оскаржити заочне рішення, якщо його заяву про перегляд заочного рішення залишено судом без задоволення. Тоді строк на апеляційне оскарження рішення починає відліковуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 4 ст. 231 ЦПК).
У загальному порядку може бути оскаржено і повторне заочне рішення. Це право надано як позивачу, так і відповідачу (ч. 3. ст. 232 ЦПК).
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, передбаченого ст. 223 ЦПК, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, і має всі властивості, характерні для рішень суду: обов'язковість, преюдиційність, виключність і незмінність.