- •1.Поняття, предмет, метод, система, джерела цивільного процесуального права.
- •2, 4.Поняття і система принципів цивільного процесуального права.
- •3.Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів.
- •4.Поняття і система принципів цивільного процесуального права.
- •5.Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права.
- •6.Правовий статус іноземних осіб у цивільному судочинстві.
- •7.Принципи цивільного процесуального права, закріплені в законодавстві про цивільне судочинство.
- •8.Об'єкт та зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •9.Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
- •Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •10.Сторони у цивільному процесі: поняття, ознаки, види.
- •11.Процесуальне правонаступництво: поняття, підстави, види.
- •12.Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- •13.Поняття, ознаки та види третіх осіб.
- •14.Завдання, підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі.
- •15.Поняття і значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •16.Поняття, значення та види представництва в цивільному процесі.
- •17.Поняття та види підсудності.
- •18.Процесуальний порядок перегляду судових рішень верховним судом україни.
- •19.Мета, підстави і процесуальні форми участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб у цивільному процесі.
- •20.Сутність і значення касаційного провадження.
- •21.Поняття, сутність, загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •22.Цивільні процесуальні строки: поняття, значення, види.
- •23.Поняття, мета та види судових витрат.
- •24.Сутність і значення апеляційного провадження.
- •25.Поняття та ознаки наказного провадження.
- •26.Умови і порядок ухвалення заочного рішення.
- •27.Цивільне судочинство (цивільний процес): поняття, завдання, види, стадії.
- •28.Принципи цивільного процесуального права, закріплені конституцією україни.
- •29.Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •30.Оскарження заочного рішення.
- •31.Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •32.Витрати, пов’язані із розглядом справи.
- •33.Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •34.Розподіл судових витрат.
- •35.Заміна неналежної сторони. Порядок заміни неналежного відповідача (залучення співвідповідачів).
- •36.Наслідки порушення правил підсудності. Підстави і порядок передачі справи з одного суду до іншого.
- •37.Поняття судових доказів та їх класифікація.
- •38.Належність і допустимість доказів. Оцінка доказів.
- •39.Порядок судового розгляду.
- •40.Пояснення сторін і третіх осіб та їхніх представників як засіб доказування.
20.Сутність і значення касаційного провадження.
Касація- це спосіб оскарження судових рішень, які набрали чинності (законної сили), на підставах неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження є однією із конституційних гарантій охорони прав, свобод та законних інтересів осіб в цивільному процесі, адже завдяки йому учасники цивільного судочинства отримують можливість обстоювати свої права вже після набрання судовим рішенням законної сили, якщо є підстави сумніватися в законності останнього.
Процесуально-правовий інститут касаційного провадження у суді передбачає можливість оскарження рішень, ухвал, постановлених судом першої інстанції лише у зв'язку з порушенням матеріального чи процесуального закону та які були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішень й ухвал суду апеляційної інстанції. Основною функцією касаційного суду є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону.
Касаційна система перегляду виникла у Франції, а потім була сприйнята багатьма європейськими державами (в деяких країнах вона має назву "ревізійний порядок"). Така система є додатковою гарантією захисту суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави.
Завдання суду касаційної інстанції полягають в перевірці законності судових рішень, які набрали чинності, та виправленні судових помилок, допущених судами першої та апеляційної інстанцій.
З наведеного випливає, що в Україні діє двоступенева система оскарження судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що не набрали законної сили, можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, а судові рішення, що набрали законної сили, - в касаційному .
На сьогодні як результат проведення судової реформи та відповідно до ст. 323 ЦПК України касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відмінність апеляції від касації полягає в двох аспектах:
1) апеляція подається на рішення, що не набрали законної сили, а касація - на ті, що набрали законної сили;
2) апеляційна інстанція переглядає рішення з питань факту та права, а касаційна-лише з питань права.
Суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, й осіб, які не брали участі в справі, але стосовно яких суд вирішив питання щодо їх прав і обов'язків, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального та процесуального права, котрі вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави.
Як і будь-яка інша стадія, перегляд судових рішень, які набрали чинності, має свої специфічні ознаки, що відрізняють її від інших стадій процесу, в тому числі від провадження в суді апеляційної інстанції:
- касаційна скарга подається на судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення й ухвали апеляційного суду, які набрали законної сили;
- подання касаційної скарги обумовлено неправильним застосуванням судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права;
- суд касаційної інстанції, розглядаючи справу, вирішує тільки питання права, тобто юридичний бік справи;
- під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати та (або) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими;
- за результатом розгляду справи касаційний суд може направити справу на новий розгляд в суд першої чи апеляційної інстанції, а у певних випадках також вирішити її по суті;
- розгляд справи в суді касаційної інстанції здійснюється з додержанням загальних засад судочинства.
Перегляд судових рішень у касаційному порядку можливий лише за касаційною скаргою осіб, зазначених у ст. 324 ЦПК України.
Підставами для касаційного перегляду є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо це призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи (ст. 324 ЦПК).
Предметом розгляду в касаційному порядку є судові рішення, які набрали чинності за умови, що були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також рішення та ухвали апеляційного суду.
Право на оскарження судових рішень у касаційному порядку не залежить від ціни і підстави позову (заяви), від розміру суми, належної до стягнення відповідно до рішення місцевого чи апеляційного суду.
Прийняті судом касаційної інстанції рішення або ухвали оскарженню не піддягають.
