- •1.Поняття, предмет, метод, система, джерела цивільного процесуального права.
- •2, 4.Поняття і система принципів цивільного процесуального права.
- •3.Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів.
- •4.Поняття і система принципів цивільного процесуального права.
- •5.Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права.
- •6.Правовий статус іноземних осіб у цивільному судочинстві.
- •7.Принципи цивільного процесуального права, закріплені в законодавстві про цивільне судочинство.
- •8.Об'єкт та зміст цивільних процесуальних правовідносин.
- •9.Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
- •Розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •10.Сторони у цивільному процесі: поняття, ознаки, види.
- •11.Процесуальне правонаступництво: поняття, підстави, види.
- •12.Судовий контроль за виконанням судових рішень.
- •13.Поняття, ознаки та види третіх осіб.
- •14.Завдання, підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі.
- •15.Поняття і значення провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
- •16.Поняття, значення та види представництва в цивільному процесі.
- •17.Поняття та види підсудності.
- •18.Процесуальний порядок перегляду судових рішень верховним судом україни.
- •19.Мета, підстави і процесуальні форми участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб у цивільному процесі.
- •20.Сутність і значення касаційного провадження.
- •21.Поняття, сутність, загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
- •22.Цивільні процесуальні строки: поняття, значення, види.
- •23.Поняття, мета та види судових витрат.
- •24.Сутність і значення апеляційного провадження.
- •25.Поняття та ознаки наказного провадження.
- •26.Умови і порядок ухвалення заочного рішення.
- •27.Цивільне судочинство (цивільний процес): поняття, завдання, види, стадії.
- •28.Принципи цивільного процесуального права, закріплені конституцією україни.
- •29.Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •30.Оскарження заочного рішення.
- •31.Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
- •32.Витрати, пов’язані із розглядом справи.
- •33.Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.
- •34.Розподіл судових витрат.
- •35.Заміна неналежної сторони. Порядок заміни неналежного відповідача (залучення співвідповідачів).
- •36.Наслідки порушення правил підсудності. Підстави і порядок передачі справи з одного суду до іншого.
- •37.Поняття судових доказів та їх класифікація.
- •38.Належність і допустимість доказів. Оцінка доказів.
- •39.Порядок судового розгляду.
- •40.Пояснення сторін і третіх осіб та їхніх представників як засіб доказування.
17.Поняття та види підсудності.
Підсудність - це сукупність цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню по суті в даній конкретній ланці судової системи й у даному конкретному суді цієї ланки. Перелік цих справ визначається з одного боку, нормами права, які визначають повноваження конкретного суду, а з іншого - характером і властивостями кожної окремо взятої цивільної справи.
На відміну від юрисдикції, яка розмежовує компетенцію між державними органами і громадськими організаціями щодо вирішення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в сфері вирішення цивільних справ судами загальної юрисдикції. Тому підсудністю називається коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції даного суду.
Підсудність буває двох видів: функціональна та територіальна.
Функціональна підсудність - компетенція окремих гілок судової системи на реалізацію функцій, які вони виконують. За цією підсудністю функції суду першої інстанції виконують місцеві суди, а саме районні, районні у містах, міські та міськрайонні.
Судами апеляційної інстанції є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
В системі судів загальної юрисдикції діє вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ як суд касаційної інстанції з розгляду цивільних справ.
Судом, який переглядає справу, є Верховний Суд України. Судом, який переглядає справу за нововиявленими обставинами- суд, який ухвалив рішення, постановив ухвалу чи видав судовий наказ.
Судом, який здійснює контроль за виконанням судових рішень та вирішує питання у ході виконання рішення у цивільній справі, як правило, є суд, який видав виконавчий документ.
Судом, в якому оскаржується рішення третейського суду є суд за місцем розгляду справи третейським судом. Видача виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється судом за місцем проведення третейського розгляду.
Територіальна підсудність - компетенція із розгляду цивільних справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Видами територіальної підсудності є: загальна, альтернативна, виключна, за зв'язком справ та за вказівкою суду.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. За загальним правилом позови пред'являються в суді за місцем проживання фізичної особи, місцезнаходженням юридичної особи.
Місцезнаходження відповідача встановлюється позивачем (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК), а якщо воно йому невідоме, він може скористатися правилами альтернативної підсудності, передбаченими ч. 9 ст. 110 ЦПК.
Це загальне правило встановлене у зв'язку з тим, що сам факт пред'явлення позову до відповідача не свідчить про те, що на останньому лежить певний обов'язок перед позивачем, а також для недопущення зловживання правом на звернення до суду.
Альтернативна територіальна підсудність встановлена законом і зумовлена необхідністю чи доцільністю надання позивачу права вибору суду, який розглядатиме справу.
Зокрема, позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Виключна територіальна підсудність встановлюється у випадках, передбачених законом, і означає, що заява може бути подана тільки до певного суду. В цьому випадку застосування інших видів підсудності не допускається.
Зокрема: позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою визначає суд, який розглядатиме спір, виходячи із первісного спору, що є предметом судового розгляду. Приміром, позови до кількох відповідачів, які проживають або перебувають в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Підсудність за ухвалою суду- це новий вид територіальної підсудності, за якого територіальна юрисдикція суду визначається на підставі ухвали суду. Застосовується у випадках, чітко визначених законом, а саме:
- коли однією із сторін є суд або судця цього суду, вона визначається ухвалою вищого суду (ст. 108 ЦПК),
- коли спір виник між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також у разі вирішення справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем чи особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається ухвалою Верховного Суду України (ст. 111 ЦПК).
