1.Поняття, предмет, метод, система, джерела цивільного процесуального права.

Цивільне процесуальне право — це сукупність і система правових норм, предметом регулювання яких є суспільні відносини в сфері здійснення правосуддя в цивільних справах територіальними судами загальної юрисдикції. Такі відносини визначають процесуальний порядок провадження в цивільних справах, встановлений Цивільним процесуальним кодексом та іншими законами України. Цей порядок складається з провадження по розгляду і вирішенню справ у спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та інших правовідносин, справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, і справ окремого провадження, тобто з провадження в цивільних справах.

Предмет ЦПП (визначає) – це суспільні відносини які виникають при здійсненні правосуддя у цивільних справах.

Метод ЦПП – це сукупність правових прийомів регулювання суспільних відносин у процесі здійснення правосуддя у цивільних справах.

За змістом метод правового регулювання ЦПП є імперативно – диспозитивним.

Імперативність – визначає необхідність учасників цивільної справи підкорятися судовій владі, сумлінно виконувати покладені на них обов’язки так як до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу.

Диспозитивність - це навпаки дозволяє суб’єктам вільно використовувати надані їм права у межах встановлених законом.

Система ЦПП – це сукупність обумовлених предметом правового регулювання норм та інститутів розташованих у певній послідовності.

В основу побудови системи ЦПП покладено структуру ЦПКУ. Система ЦПП складається з двох частин:

-загальної частини

-особливої частини.

Загальна частина – містить норми та інститути які мають значення для всієї галузі ЦПП всіх видів проваджень та стадій ЦПП. Сюди входять норми які встановлюють компетенцію суді, судового розгляду справ, склад суду, підстави і порядок відводу суду або судді та інших спеціалістів, присвячені доказом і доказуванні.

Особлива частина – включає норми та інститути які врегульовують порядок розгляду і вирішення цивільних справ за видами провадження та стадіями цивільного права наказне провадження, окреме провадження, а також питання по перегляду судових рішень та здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Джерела цивільного процесуального права. Норми ЦПП закріпленні у різних нормативних актах цивільного права. Законодавство – це сукупність нормативних актів у яких містяться норми які регулюють порядок організацій та здійснення правосуддя в цивільних справах.

Першим джерелом ЦПП є Конституція України, в ній закріпленні норми, які гарантують право громадян на судовий захист, визначають правовий статус у цивільному судочинстві та передбачають принципи організації діяльності суду.

Найважливішим нормативно – правовим актом в системі ЦПП є ЦПКУ, який врегульовує порядок судочинства в цивільних справах.

До системи цивільно – процесуального законодавства входять також положення інших кодексів та законів: це Цивільний кодекс, Сімейний Кодекс, КзпП, житловий кодекс, земельний, Закон України «Про судоустрій України» про виконавче впровадження, про державну виконавчу службу, про міжнародне приватне право, про прокуратуру, судову експертизу та інші закони.

До системи ЦПП входять також укази президента України, постанови В.Р.України, інструкції міністерств і відомств .(«Про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України затверджена наказом державної судової адміністрації України від 21.07.05» ) вона встановлює єдиний порядок фіксування судового процесу технічними засобами .

Окреме місце в системі ЦП законодавства посідають міжнародні договори. Вони мають приорітетність перед нормативними актами України так як у разі невідповідності закону України міжнародному договору який ратифікований Україною суд при вирішенні справи застосовує міжнародний договір .

Постанова пленуму Верховного суду України вони не носять характер нормативного акту , але вони містять роз’яснення які мають важливе значення для судової практики є обов’язковими для суддів та інших органів і посадових осіб.