- •Тема 1. Управління процесом комерціалізації відносин інтелектуальної власності в організації та трансфером технологій
- •1.1. Сутність управління процесом комерціалізації відносин інтелектуальної власності в організації
- •1.2. Сутність трансферу технологій
- •1.3. Форми та основні етапи трансферу технологій
- •1.4. Управління трансфером технологій
- •Тема 2. Проведення технологічного аудиту та формування “портфеля” інтелектуальної власності
- •2.1. Сутність технологічного аудиту
- •2.2. Формування “портфеля” інтелектуальної власності
- •2.3. Ідентифікація об’єкту трансферу, забезпечення його правового захисту та визначення правовласників
- •2.4. Прогнозування розвитку технологій
- •Тема 3. Оцінка потенціалу науково-технічних розробок
- •3.1. Оцінка ринкового, комерційного потенціалу науково-технічних розробок
- •3.2. Підходи та методи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності
- •3.3. Специфіка розрахунку вартості патентного портфелю
- •Тема 4. Планування комерціалізації, отримання технології
- •4.1. Вибір механізму технологічного трансферу
- •4.2. Розробка стратегії реалізації, придбання технології
- •4.3. Роль консалтингу у пошуку покупця (продавця) технології
- •4.4. Оцінка вартості технології
- •4.5. Інтелектуальна та технологічна рента
- •Тема 5. Галузевий, національний і глобальний масштаб трансферу технологій
- •5.1. Галузевий масштаб трансферу технологій
- •5.2. Національний масштаб трансферу технологій
- •5.3. Глобальний масштаб трансферу технологій
- •Тема 6. Існуючі моделі та характерні проблеми трансферу технологій державних наукових організацій
- •6.1. Загальна модель трансферу технологій
- •6.2. Лінійна модель інновацій
- •6.3. Проблеми трансферу технологій державних наукових організацій
- •Тема 7. Експериментальні площадки трансферу технологій
- •7.1. Технополіси як нові інноваційні науково-технологічні структури
- •7.2. Технопарки як нові інноваційні науково-технологічні структури
- •7.3. Бізнес-інкубатори як нові інноваційні науково-технологічні структури
- •Тема 8. Форми та методи міжнародного трансферу технологій
- •8.1. Міжнародний трансфер технологій як фактор економічного розвитку
- •8.2. Форми та методи міжнародного трансферу технологій
- •8.3. Тенденції міжнародного трансферу технологій в Україні
- •8.4. Ліцензійна торгівля як форма міжнародного трансферу технологій
- •Тема. 9. Ліцензування як форма комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •9.1. Структура, зміст і специфіка складання ліцензійних договорів
- •9.2. Зміст передліцензійних договорів
- •9.3. Комерційна реалізація “ноу-хау”
- •9.4. Визначення ціни ліцензії
- •Тема 10. Пошук, оцінка, вибір та ведення переговорів з потенційними контрагентами інноваційних та інвестиційних угод
- •10.1. Пошук потенційних контрагентів інноваційних та інвестиційних угод
- •10.2. Оцінка, вибір та ведення переговорів з потенційними контрагентами інноваційних та інвестиційних угод
- •Тема 11. Інтелектуальна власність та її трансформація в інноваційний продукт
- •11.1. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт
- •11.2. Сервіс нового продукту
- •11.3. Управління інтелектуальною власністю в епоху Інтернет
Тема 3. Оцінка потенціалу науково-технічних розробок
3.1. Оцінка ринкового, комерційного потенціалу науково-технічних розробок
3.2. Підходи та методи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності
3.3. Специфіка розрахунку вартості патентного портфелю
3.1. Оцінка ринкового, комерційного потенціалу науково-технічних розробок
За останні роки товаровиробники набирають обертів і думають над тим, як розширити виробництво і при цьому знизити його витрати. Таких результатів можна досягти, впроваджуючи ефективні інвестиційні проекти в інновації, які:
а) допомагають знайти такі варіанти розміщення ресурсів, що дозволять знизити витрати виробництва;
б) дозволять розмістити інвестиційні ресурси з найбільшим ефектом для інвесторів, підприємств, громадян і держави в цілому.
Економічна наука допомагає знайти варіанти, що дозволять одержати найкращі з можливих результатів. Аналіз ефективності проектів дає можливість знайти такий розподіл витрату часі, а також прийняти рішення, що відносяться до напрямку поточних витрат у розрахунку на майбутні прибутки. Оцінка привабливості інвестиційного рішення дозволяє врахувати результати, що отримують різні власники, вплив різних факторів на витрати виробництва, можливість одержання позитивних результатів.
Економічний розвиток після другої світової війни стимулював пошук критеріїв і систематичних правил прийняття рішень при оцінці проектів. Швидке економічне зростання і технічний прогрес привели до значного розширення діапазону інвестиційних можливостей, доступних фірмам навіть з дуже обмеженим обсягом засобів. Стрімкий технологічний прогрес створив тенденцію до збільшення проміжку часу між прийняттям рішень і одержанням вигод від цих рішень. Він також зажадав збільшення обсягів необхідних капітальних інвестицій і значно підвищив швидкість старіння устаткування і продукції. У результаті критичного значення набула правильна оцінка інвестиційних проектів. Помилки в цій області виправити чи хоча компенсувати вкрай складно, оскільки велика частина капітальних інвестицій має вузькоспеціальне призначення і практично не має альтернативного застосування. Часто єдиною можливістю є припинення робіт і початок нового проекту.
У результаті технічний прогрес зробив промисловість більш капіталомісткою, а інвестиційні рішення стали серйозним чином визначати довгострокові напрями роботи підприємства. Перспективи роботи підприємства і його виробнича стратегія часто бувають жорстко обмежені рішеннями, прийнятими, наприклад, підчас будівництва підприємства.
Зростаюча складність сучасної промисловості змусила вище керівництво підприємств делегувати фахівцям функції по оцінці проектів. Для розв’язання такої задачі виникла нагальна потреба сформулювати комплекс чітких і всебічних правил прийняття інвестиційних рішень. їх зростаюча децентралізація ще більше підсилила цю потребу.
Теорія оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів прагне створити аналітичний інструмент, що дозволяє одержати відповіді на запитання:
- які конкретні інвестиційні проекти повинно прийняти підприємство;
- який загальний обсяг капітальних інвестицій повинно зробити підприємство;
- з яких джерел може фінансуватися інвестиційний портфель підприємства.
