1.2. Сутність трансферу технологій

Трансфер технологій – це передача технології, що оформляється шляхом укладення двостороннього або багатостороннього договору між фізичними та юридичними особами, яким установлюються, змінюються або припиняються майнові права і обов’язки щодо технології (її складових). Передача технології може здійснюватися за кордон або на внутрішній ринок країни на комерційних засадах.

Закон “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, № 45, ст.434) визначає правові, економічні, організаційні та фінансові засади державного регулювання діяльності у сфері трансферу технологій і спрямований на забезпечення ефективного використання науково-технічного та інтелектуального потенціалу України, технологічності виробництва продукції, охорони майнових прав на вітчизняні технології на території держав, де планується або здійснюється їх використання, розширення міжнародного науково-технічного співробітництва у цій сфері.

У Законі України “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій” визначені засади державної політики у сфері комерціалізації результатів науково-дослідної діяльності, правових, організаційних та економічних основ державного регулювання діяльності у сфері експорту та імпорту технологій, залучення інвестицій у їх створення та впровадження.

На рівні законодавчого акта введена низка дефініцій, таких як:

- технологія – результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та реалізації і зберігання продукції, надання послуг;

- високі технології – технології, які розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїм технічним рівнем перевищують кращі вітчизняні та іноземні аналоги і спроможні забезпечити передові позиції на світовому ринку наукомісткої продукції;

- патентна чистота – властивість технологій (їх складових) бути вільно використаними в певній державі без загрози порушення чинних на її території охоронних документів (патентів) на об’єкти права інтелектуальної власності, які належать третім особам, визначена згідно з чинними охоронними документами на ці об’єкти та нормативно-правовими актами держави, де планується використання зазначених технологій та їх складових, а також відповідно до конкретного періоду часу, обумовленого строком дії охоронних документів на складові технологій на території такої держави.

Технологічні інновації відіграють велику роль в забезпеченні стійкого економічного зростання, перетворюючи діяльність нації й технології в найбільш високу продуктивність праці та інші показники економічного зростання. При цьому підвищується якість життя, створюються нові робочі місця та вирішуються інші економічні проблеми, які постають перед кожною державою.

Як на нашу думку, технологічні інновації – це складний процес, за допомогою якого нація в умовах міжнародної конкуренції перетворює творчість й інновації в сфері технологічних досліджень у світове економічне лідерство. Загальносвітова конкуренція в дільниці технологій та в майбутньому буде виявляти велику взаємозалежність фірм і націй. Нова динаміка інтернаціоналізації технологій відрізняється не тільки приско­ренням їх міжнародного поширення (трансферу), але й зменшенням часу, протягом якого можна скористатися відносними перевагами “першопрохідця”.