- •Тема 1. Управління процесом комерціалізації відносин інтелектуальної власності в організації та трансфером технологій
- •1.1. Сутність управління процесом комерціалізації відносин інтелектуальної власності в організації
- •1.2. Сутність трансферу технологій
- •1.3. Форми та основні етапи трансферу технологій
- •1.4. Управління трансфером технологій
- •Тема 2. Проведення технологічного аудиту та формування “портфеля” інтелектуальної власності
- •2.1. Сутність технологічного аудиту
- •2.2. Формування “портфеля” інтелектуальної власності
- •2.3. Ідентифікація об’єкту трансферу, забезпечення його правового захисту та визначення правовласників
- •2.4. Прогнозування розвитку технологій
- •Тема 3. Оцінка потенціалу науково-технічних розробок
- •3.1. Оцінка ринкового, комерційного потенціалу науково-технічних розробок
- •3.2. Підходи та методи оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності
- •3.3. Специфіка розрахунку вартості патентного портфелю
- •Тема 4. Планування комерціалізації, отримання технології
- •4.1. Вибір механізму технологічного трансферу
- •4.2. Розробка стратегії реалізації, придбання технології
- •4.3. Роль консалтингу у пошуку покупця (продавця) технології
- •4.4. Оцінка вартості технології
- •4.5. Інтелектуальна та технологічна рента
- •Тема 5. Галузевий, національний і глобальний масштаб трансферу технологій
- •5.1. Галузевий масштаб трансферу технологій
- •5.2. Національний масштаб трансферу технологій
- •5.3. Глобальний масштаб трансферу технологій
- •Тема 6. Існуючі моделі та характерні проблеми трансферу технологій державних наукових організацій
- •6.1. Загальна модель трансферу технологій
- •6.2. Лінійна модель інновацій
- •6.3. Проблеми трансферу технологій державних наукових організацій
- •Тема 7. Експериментальні площадки трансферу технологій
- •7.1. Технополіси як нові інноваційні науково-технологічні структури
- •7.2. Технопарки як нові інноваційні науково-технологічні структури
- •7.3. Бізнес-інкубатори як нові інноваційні науково-технологічні структури
- •Тема 8. Форми та методи міжнародного трансферу технологій
- •8.1. Міжнародний трансфер технологій як фактор економічного розвитку
- •8.2. Форми та методи міжнародного трансферу технологій
- •8.3. Тенденції міжнародного трансферу технологій в Україні
- •8.4. Ліцензійна торгівля як форма міжнародного трансферу технологій
- •Тема. 9. Ліцензування як форма комерціалізації прав інтелектуальної власності
- •9.1. Структура, зміст і специфіка складання ліцензійних договорів
- •9.2. Зміст передліцензійних договорів
- •9.3. Комерційна реалізація “ноу-хау”
- •9.4. Визначення ціни ліцензії
- •Тема 10. Пошук, оцінка, вибір та ведення переговорів з потенційними контрагентами інноваційних та інвестиційних угод
- •10.1. Пошук потенційних контрагентів інноваційних та інвестиційних угод
- •10.2. Оцінка, вибір та ведення переговорів з потенційними контрагентами інноваційних та інвестиційних угод
- •Тема 11. Інтелектуальна власність та її трансформація в інноваційний продукт
- •11.1. Трансформація інтелектуальної власності в інноваційний продукт
- •11.2. Сервіс нового продукту
- •11.3. Управління інтелектуальною власністю в епоху Інтернет
Тема 8. Форми та методи міжнародного трансферу технологій
8.1. Міжнародний трансфер технологій як фактор економічного розвитку.
8.2. Форми та методи міжнародного трансферу технологій.
8.3. Тенденції міжнародного трансферу технологій в Україні.
8.4. Ліцензійна торгівля як форма міжнародного трансферу технологій
8.1. Міжнародний трансфер технологій як фактор економічного розвитку
Глобальне міжнародне змагання відбувається, перш за все, у сфері створення та трансферу наукоємних технологій. Сьогодні прогресивною вважається тенденція не просто зростання експортногопотенціалу, а, перш за все, його “інтелектуалізація”, тобто збільшення частки наукоємних високотехнічних товарів у загальній структурі експорту. Поглиблення міжнародного розподілу праці веде до зростання ролі зовнішньоекономічних інноваційних ресурсів, пов'язаних з міжнародним трансфером технологій, який здатний до певної міри компенсувати нестачу коштів для фінансування науково-технологічного розвитку країни.
Зміни в конкурентоспроможності різних країн на світовому ринку складних в технічному відношенні товарів і інших промислових товарів відбуваються паралельно з аналогічними змінами у відносних позиціях країн в галузі розробки і впровадження нових технологій. Тобто існує прямий зв’язок між технологічним прогресом країни та її ринковою конкурентоспроможністю, що дає підставу говорити про технологічну конкурентоспроможність країни або її окремих галузей.
Об’єктивним свідоцтвом прямого зв’язку між розвитком передових технологій в країні та рівнем її заможності може бути показник частки експорту високотехнологічних товарів в експорті обробноїпромисловості. Загальновизнаною класифікацією високих технологій є класифікація, розроблена в США, яку використовують міжнародні організації для виконання статистичних порівнянь різних країн.
В США для ідентифікації нових технологій розроблена класифікація для експорту та імпорту продуктів, що втілюють нову чи лідируючу технологію. Ця класифікаційна система дозволяє дослідити торгівлю продуктами високих технологій у 10 головних технологічних ареалах, до яких належать багато лідируючих продуктів.
Виділено такі ареали міжнародного трансферу технологій:
Біотехнологія – медичне та промислове застосування передових генетичних досліджень, спрямованих на створення нових ліків, гормонів та інших лікувальних продуктів для використання у медицині та сільському господарстві.
Технології наук про життя людини – застосування наукових досягнень у медицині (інших ніж біологічних). Наприклад, досягнення медичних технологій у сферах відображення ядерного резонансу, ехокардіографії, найновіших хімічних технологій, пов’язаних з виробництвом ліків, які формують нові продукти, що дозволяють лікувати і попереджувати хвороби.
Опто-електроніка – розвиток електронних продуктів і компонентів, які проводять світло та реагують на нього, наприклад – оптичні сканери, оптичні компакт диски, сонячні батареї, фотоелементи, лазерні принтери.
Комп’ютери і телекомунікація – розвиток продуктів, що обробляють всезростаючий обсяг інформації за короткий проміжок часу, наприклад - факсимільні машини, апарати телефонної комутації, радари, супутники зв’язку, сервери, комп’ютери та відповідна апаратна периферія, а також програмні продукти.
Електроніка – розвиток електронних компонентів (без оптоелектронних компонентів), таких як інтегральні схеми, плати, рідкі кристали та інші подібні компоненти, що дозволяють значно удосконалити і розвинути основні функції, а також мініатюризувати вироби.
Комп’ютеризоване виробництво – розвиток технологій для автоматизації промислового ви робництва, наприклад - роботів, машин і апаратів з числовим програмним управлінням, автоматизованих засобів транспортування, що дозволяє значно підвищити гнучкість виробництва і зменшити включеність людини у технологічний процес.
Нові матеріали – удосконалення і створення матеріалів, таких як напівпроводники, оптичні фібер кабелі, відео диски тощо, які дозволяють удосконалити застосування інших передових технологій.
Аерокосмічні технології – виробництво більшості військових і цивільних вертольотів, літаків і космічних апаратів (без супутників зв’язку), реактивні авіаційні двигуни, літальні тренажери та автопілоти.
Озброєння – розвиток технологій військового застосування для виробництва звичайного озброєння, ракет, бомб, мін, торпед, ракетних стартових комплексів тощо.
Атомні технології – розвиток обладнання атомних електростанцій, зокрема атомні реактори і їх частини, обладнання для розщеплення ізотопів, виготовлення твелів тощо (обладнання для медичного застосування більше відносять до групи науки про життя людини).
