2.3 Приймання зберігання та підготовка товарів до продажу

Приймання товарів за кількістю і якістю на підприємствах усіх форм власності повинна здійснюватися у відповідності з діючими нормативними актами та супровідними документами постачальника (продавця), а також іншими необхідними документами.

Прийняті підприємством у встановленому порядку товари оприбутковуються в день надходження за їх фактичній наявності. У разі неможливості оприбуткування товару датою його фактичного надходження (виклик експерта, перевірка ціни, якості, кількості) в текстовій частині товарного звіту за підсумком приходу робиться запис про надходження товару із зазначенням постачальника (продавця), загальної вартості товару в роздрібних цінах, а також причин неможливості оприбуткування.

Не підлягають прийманню підприємством товари з простроченим терміном придатності, зберігання, реалізації, що не відповідають вимогам до якості, стандартам.

При зберіганні товарів на складах, розміщенні та викладці їх у торговельних залах, дрібнороздрібної мережі працівники підприємства зобов'язані суворо дотримуватися принципи товарного сусідства, санітарні правила, норм складування і вимог протипожежної безпеки.

Режим зберігання товарів (температура, вологість, освітлення, терміни зберігання) повинен відповідати стандартам і вимогам до якості, що містяться в нормативно-технічних документах.

Товар повинен бути відповідним чином підготовлений до продажу (звільнений від тари, одяг чистий і відпрасована, шматки тканини оправлено, велосипеди, мотоцикли, мопеди, інші вироби з металу зібрані і очищені від мастила, пляшки і консервні банки протерті, відповідні товари повинні бути зачищені, нарізані, попередньо розфасовані і т. д.).

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності продажу товарів у магазинах самообслуговування

Самообслуговування у торгівлі має значні переваги над іншими формами торгівлі, до яких можна віднести:

- скорочення суспільних затрат праці у результаті скорочення часу покупців на покупку товарів;

- покращення умов праці працівників торговельних залів і підвищення культури обслуговування, завдяки заміні продавців продавцями-консультантами;

- усунення невідповідності між постійно зростаючим асортиментом товарів і обмеженими можливостями його демонстрації і реклами через прилавок (при самообслуговуванні покупці мають більші можливості для ознайомлення з асортиментом, оглядом маловідомих товарів і новинок);

- збільшення пропускної спроможності магазину та обумовлене цим зниження кількості конфліктних ситуацій, створення спокійної обстановки у торговельному залі;

- зменшення затрат праці при продажу товарів, що дозволяє скоротити кількість працівників магазину навіть при збільшенні обсягу товарообороту;

- максимальне використання демонстраційної площі торговельного обладнання і площі для викладки товарних запасів;

- ріст ефективності використання основних фондів і пов'язане з ним підвищення рентабельності у результаті збільшення товарообороту на 1 кв.м торговельної площі;

- створення умов для нових взаємовідносин між покупцями і працівниками торговельного залу, взаємовідносин, що виховують чесність, почуття відповідальності за збереження товарно-матеріальних цінностей;

- підвищення якості та ефективності праці при зниженні фізичного навантаження у результаті використання більш передового вдосконаленого торговельно-технологічного обладнання і наукової організації праці;

- застосування нових видів упаковки зменшує до мінімуму або зовсім усуває природні втрати товарів. Крім того, практична, красива упаковка попередньо розфасованого товару є для покупців гарантією його високої якості та правильної ваги.

Також однією з умов підвищення ефективності роботи магазинів самообслуговування є раціональна організація матеріальної відповідальності.

КЗпП передбачена індивідуальна та колективна матеріальна відповідальність. Крім того, матеріальна відповідальність може бути повна або обмежена.

Повна матеріальна відповідальність можлива тільки у випадках, зазначених у ст. 134 КЗпП. Однією з умов такої відповідальності працівників магазину самообслуговування є укладений письмовий договір між працівником і підприємством про повну матеріальну відповідальність (далі - ПМВ) за встановленою формою. Під час укладення з таким працівником спеціального письмового договору слід керуватися ст. 135-1 КЗпП.