3.4 Радіаційна безпека

Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки. Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох принципах:

• обмеження надходження радіонуклідів з їжею;

• гальмування всмоктування, накопичення і прискорення їх виведення;

• підвищення захисних сил організму.

Небезпека різних радіоактивних елементів для людини визначається спроможністю організму їх поглинати і накопичувати. Радіоактивні ізотопи надходять в середину організму з пилом, повітрям, їжею або водою і поводять себе по-різному: деякі ізотопи розподіляються рівномірно в організмі людини; деякі накопичуються в кістках; інші залишаються в м’язах; накопичуються в щитовидній залозі, у печінці, нирках, селезінці.

Захисні заходи, що дозволяють забезпечити умови радіаційної небезпеки при застосуванні закритих джерел, основані на знанні законів поширення іонізуючих випромінювань і характеру їхньої взаємодії з речовиною.

Основні принципи забезпечення радіаційної безпеки:

1.зменшення потужності джерел до мінімальних розмірів;

2.скорочення часу роботи з джерелом;

3. збільшення відстані від джерел до людини;

4.екранування джерел випромінювання матеріалами, що поглинають іонізуюче випромінювання.

Відкритими називаються такі джерела іонізуючого випромінювання, при використанні яких можливе потрапляння радіоактивних речовин у навколишнє середовище.

Основні принципи захисту:

• використання принципів захисту, що застосовується при роботі з джерелами випромінювання у закритому виді;

• герметизація виробничого устаткування з метою ізоляції процесів, що можуть стати джерелами надходження радіоактивних речовин у зовнішнє середовище;

• заходи планувального характеру;

• застосування санітарно-технічних засобів і устаткування, використання спеціальних захисних матеріалів;

• використання засобів індивідуального захисту і санітарної обробки.

3.5 Безпека в умовах надзвичайних ситуацій

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової і харчової промисловості, водопровідних і очисних спорудах, а також при транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві належить проводити згідно з ДНАОП 0.00-4.03-01 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Дія цього положення поширюється на підприємствах, установи і організації незалежно від форми власності, на осіб, які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно при умові добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також на осіб, які працюють на умовах трудового договору, проходять виробничу практику або залучаються до праці.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями та студентами навчальних закладів під час навчально – виховного, процесу, трудового і професійного навчання в навчальному закладі, визначається МОН України. Нещасні випадки, що не пов’язані з виконанням трудових обов’язків підлягають розслідуванню відповідно до «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру»