- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання до захисту
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Часткове окиснення етанолу. Окиснення спирту в альдегід – якісна реакція на одноатомні спирти.
- •Повне окиснення етанолу.
- •Властивості гідроксильної групи
- •1.Взаємодія з розчином лугу.
- •2. Взаємодія з розчином хлориду феруму (ііі) – якісна реакція на фенол.
- •Властивості бензольного кільця.
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Взаємодія з бромною водою – заміщення в бензольному ядрі
- •Окиснення аніліну хромовою сумішшю
- •Окиснення аніліну розчином хлорного вапна
- •Ксантопротеїнова реакція
- •Біуретова реакція
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
Запитання до захисту
Чому пробірку з сумішшю треба закріплювати в лапці штатива похило у бік отвору?
Чому для добування аміаку беруть сухі речовини, а не їх розчини?
Чому аміак збирають у пробірку, перевернуту догори дном?
Про які властивості водного розчину аміаку свідчить його дія на індикатори?
Як це можна пояснити на підставі уявлень про електролітичну дисоціацію?
Лабораторна робота №3
Тема: Добування оксиду карбону (IV) і вивчення його властивостей. Розпізнавання карбонатів.
Мета: закріпити та узагальнити знання на основі дослідів про лабораторний метод добування оксиду карбону (IV) та основні його хімічні властивості; навчитися на практиці використовувати якісну реакцію на карбонати.
Обладнання та матеріали: розчини нітратної та хлоридною кислот (1: 2), гідроксидів кальцію та натрію, лакмусу, метилового оранжевого та фенолфталеїну, карбонату натрію, хлориду барію, нітрату аргентум. Тверді карбонати натрію, калію, кальцію та магнію; сульфат , хлорид та силікат натрію; вапняк, мармур або крейда, скіпки, тигельні щипці, , пальник, пробірки, газовідвідні трубки.
Теоретичні основи
Оксид карбону (IV) має склад CO2 , молекула його лінійна C = O = C
В лабораторних умовах вуглекислий газ добувають дією розбавленої (1:3) хлоридною кислоти на мармур, вапняк або крейду: CaCO3 + 2HCl = CaCl2 + H2O + CO2 ↑
В промисловості вуглекислий газ добувають як побічний продукт при прокалюванні вапняку: CaCO3 = CaО + CO2↑
Оксид карбону (IV) – газ без кольору та запаху, кислуватий на смак. 1л його важить 44/22,4 = 1,977г, він важче за повітря в 1,507 раз. Оксид карбону (IV) можна збирати у відкритому посуді і переливати як рідину з однієї посудини в іншу.
Молекули його неполярні, тому він має низькі температури кипіння та плавлення і невелику розчинність у воді. При атмосферному тиску вуглекислий газ кипить при -78ºС. Під тиском 60атм за звичайної температури оксид карбону (IV) переходить в рідину, яку зберігають в стальних балонах під таким же тиском.
Оксид карбону (IV) не горить і не підтримує горіння звичайних горючих речовин, тому його застосовують для гасіння пожеж.
Оксид карбону (IV)має загальні хімічні властивості кислотних оксидів: взаємодія з водою з утворенням слабкої карбонатної кислоти: CO2 + H2O ↔ H2CO3; взаємодія з лугами з утворенням карбонатів Ca(OH)2 + CO2 = CaCO3 + H2O; а при пропусканні надлишку вуглекислого газу з утворенням гідрокарбонатів: CaCO3 + CO2 + H2O = СаН(CO3)2.
Вуглекислий газ застосовують для газування води та напоїв, в рідкому вигляді – у вогнегасниках та пожежних машинах. Пресований твердий оксид карбону (IV) під назвою «сухий лід» використовується в якості охолоджувача. Переваги сухого льоду над звичайним полягають в тому, що він підтримує в оточуючому середовищі значно нижчу температуру і випаровується, не переходячи в рідкий стан.
Кількість вуглекислого газу складає 0,03% за об’ємом. Повітря, що видихається людиною, вміщує до 4% CO2, тому в приміщеннях, де знаходиться багато людей, кількість вуглекислого газу збільшується. Перебування на повітрі, в якому міститься 10% вуглекислого газу, швидко призводить до втрати свідомості та смерті.
