- •2. Етапи формування господарського обліку в систему знань
- •3. Види обліку, їх мета та характеристика
- •4. Функції бухгалтерського обліку в системі управління підприємством
- •5. Нормативно-правове забезпечення ведення бухгалтерського обліку в Україні
- •6. Принципи бухгалтерського обліку
- •7 Предмет б.О. І його об`єкти
- •8. Сутьність активів підприємства
- •9. Ознаки визнання активу
- •10.Види активів .Класифікація активів підприємства
- •11. Сутність та поняття про зобов’язання суб’єктів господарювання
- •12. Умови визнання зобов’язання. Види зобов’язань та їх класифікація
- •16. Взаємозв'язок між складом та розміщенням майна підприємства та джерелами його утворення.
- •17. Сутність методів бухгалтерського обліку
- •18. Документація як метод бухгалтерського обліку
- •20. Оцінка як метод бухгалтерського обліку. Облікові вимірники бухгалтерського обліку
- •21. Калькуляція як метод б.О. Рахунки як метоб б.О.
- •22 Подвійний запис, його сутність і значення
- •23.Загальна характеристика балансу.
- •24Сутність бухгалтерського балансу
- •25. Статті балансу
- •26. Типи змін у балансі під впливом господарських операцій
- •27. Будова рахунків бухгалтерського обліку
- •31. Характеристика активно-пасивних рахунків
- •32. Сутність подвійного запису
- •34. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку. Значення Плану рахунків.
- •35. Класифікація рахунків б.О.
- •36. Класифікація документів
- •37. Вимоги до складання первинних док.
- •38Класифікація бухгалтерських документів.
- •1.За призначенням
- •5. За способом використання
- •39. Перевірка та обробка первинних документів
- •40. Організація документообігу
- •41. Інвентаризація, її види та порядок проведення
- •44. Способи виправлення помилок в облікових регістрах.
- •45. Форми бухгалтерського обліку
- •46. Журнально-ордерна форма обліку
- •47. Меморіально-ордерна форма обліку
- •48. Спрощена форма обліку
- •49. Електронна(автоматизована) форма обліку
- •50. Фактори, що впливають на організацію бухгалтерського обліку на підприємстві
- •51.Форми організації обліку на під-ві.
- •52. Значення та сутність облікової політики.
- •54. Методика формування Наказу про облікову політику підприємства
- •55. Значення та сутність фінансової(бухгалтерської) фінансової звітності
- •57. Структура та вимоги до складання «Звіту про фінансові результати»
- •I. Фінансові результати
- •II. Елементи операційних витрат
- •58. Звіт про власний капітал
- •59 Звіт про рух грош коштів”.
- •60. Характеристика приміток до річної фінансової звітності
31. Характеристика активно-пасивних рахунків
Активні рахунки призначені для обліку господарських засобів за їх складом і розміщенням, вони відображають зміст активної частини бухгалтерського балансу. До активних рахунків належать рахунки: “Основні засоби”, “Нематеріальні активи”, “Виробничі запаси”, “Каса”, “Рахунки в банках” та інші. В активних рахунках надходження засобів виробництва, коштів а підприємство відображаються по дебету, а вибуття по кредиту. Сальдо на активних рахунках завжди буде по дебету. Пасивні рахунки слугують для обліку джерел господарських засобів і коштів за їх цільовим призначенням і відображають зміст пасивної частини балансу. В пасивних рахунках, навпаки, збільшення джерел коштів відображається по кредиту, а зменшення – по дебету. Сальдо на пасивних рахунках завжди буде по кредиту. До пасивних рахунків належать рахунки: “Статутний капітал”, “Резервний капітал”, “Розрахунки по оплаті праці”, “Додатковий капітал” та інші. Активно-пасивні рахунки – це рахунки, в яких сальдо може бути і по дебету, і по кредиту. Якщо на активно-пасивному рахунку сальдо буде по дебету, то його призначення як активного рахунка і відображати слід в активі балансу, якщо ж по кредиту, то його призначення як пасивного рахунка і відображати слід в пасиві балансу. До активно-пасивних рахунків належать рахунки рахунки: “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”, “Розрахунки за податками і платежами”, “Розрахунки зі страхування” та ін. Обороти по дебету і кредиту активних і пасивних рахунків – це сума господарських операцій за звітний період.
Обороти по дебету і кредиту активних і пасивних рахунків – це сума господарських операцій за звітний період.
Крім зазначених типів рахунків в бухгалтерському обліку застосовуються ще активно-пасивні рахунки.
Це рахунки, які на початок звітного періоду можуть бути активними, а через деякий час, внаслідок відображення господарських операцій, можуть мати сальдо по кредиту, тобто виглядати як пасивні рахунки. Інколи, взагалі, такі рахунки можуть мати розгорнуте сальдо, тобто, одночасно мають сальдо і по дебету і по кредиту. Через це, такі рахунки називаються ще «космополіти».
Якщо рахунок має розгорнуте сальдо, то при складанні балансу кінцеве сальдо з дебету переносять в актив і одночасно кінцеве сальдо з кредиту рахунка переноситься в пасив балансу.
До цих рахунків відносяться переважно рахунки для обліку розрахункових операцій. Розглянемо їх структуру:
Як видно з даної схеми, на таких рахунках відображається дебіторська і кредиторська заборгованість підприємства та зміни цієї заборгованості.
По дебету рахунка відображають залишок дебіторської заборгованості і її збільшення, а зменшення дебіторської заборгованості показують на протилежній стороні рахунка, тобто по кредиту.
По кредиту рахунку відображають залишок кредиторської заборгованості на початок і на кінець звітного періоду, а також збільшення кредиторської заборгованості. Зменшення кредиторської заборгованості показують по дебету рахунка.
Кінцеве сальдо по дебету активно-пасивного рахунка означає залишок дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду (тобто сума заборгованості нашому підприємству).
Кінцеве сальдо по кредиту рахунка означає суму кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду (тобто залишок заборгованості нашого підприємства перед постачальниками, підрядниками, бюджетом та ін.).
Отже, суми, які відображені по дебету, можуть означати збільшення дебіторської заборгованості чи зменшення кредиторської.
В той же час суми по кредиту показують або збільшення кредиторської заборгованості, або зменшення дебіторської.
У випадку наявності розгорнутого сальдо, визначити стан заборгованості на кінець звітного періоду без застосування допоміжних рахунків неможливо.
Тому для відображення дійсного становища розрахункових відносин до кожного зведеного (синтетичного) рахунка відкривають додаткові (аналітичні) рахунки.
