3. Форма держави

4. Форма держави Україна

Форма держави України
Форма державного правління	Форма державного устрою	Форма політичного режиму
республіка	Унітарна	Демократичний
Змішана	Складна	представницько-демократична
Парламентсько-президентська	змішана

5. Типологія держав

Типологія держав
Цивілізаційний підхід	Формаційний підхід	Сучасний підхід
цивілізація	Суспільно-економічна формація	Суспільна формація
*традиційні(первинні) * сучасні (вторинні)	*рабовласницькі *буржуазні(капіталістичні) *соціалістичні	*не республіканські *республіканські *перехідні

1.Система права:

Структура: норми, інститути, галузі, підгалузі НОРМИ: первинний компонент, який визнає і охороняє держава, і з якого складаються інститути і галузі права. Не може існувати норма права, яка не входила б до певного інституту і галузі права.

ІНСТИТУТИ (поділ на галузеві та міжгалузеві) - це відокремлена група правових норм, які регулюють однорідні суспільні відносини конкретного виду. Інститут права є першим рівнем поєднання правових норм.

Характерно:

регулює певний вид суспільних відносин;

є складовою частиною однієї або декількох галузей права;

є логічно замкнутою, виокремленою сукупністю норм;

функціонує автономно, відносно самостійно в межах галузі права,

ГАЛУЗІ – цивільне,  кримінальне право, трудове право, адміністративне право

Ознаки галузі:

є найбільш великим за обсягом підрозділом (частиною) системи права.

має власний предмет регулювання.

визначається єдністю предмета і методу правового регулювання.

складається з інститутів права, побудованих у галузі права за предметом і методом правового регулювання.

відносно самостійна від інших об'єднань правових норм у системі права.

ПІДГАЛУЗІ: система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузі є у багатьох галузей права. Наприклад, цивільне право має підгалузі: право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право та ін. На відміну від правових інститутів підгалузь права не є обов'язковим компонентом кожної галузі.

Ознаки системи права: 1) є функціональною системою, бо її виникнення, існування і розвиток обумовлені усвідомленими загальнолюдськими потребами в урегульованості та впорядкованості суспільного життя.

2) є інституціональним втіленням. Це означає, що системно організовані юридичні норми містяться в джерелах права, які надають йому чіткої інституціональної побудови.

3) обумовленість реально існуючою системою суспільних відносин.

4) має стабільний і водночас динамічний характер,таким чином забезпечуючи суспільству збереження, стабілізацію його головних відносин.

5) структурна багатоманітність. Це означає, що система права складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних елементів, які логічно розташовують нормативний матеріал.

6) пов'язана як прямо, так і опосередковано з діяльністю держави, її органів.

2. Система законодавства-сукупність всіх підпорядкованих певним чинном форм права певної держави.

1. ієрархічна (вертикальна (субординаційна) розподіл за юр силою): КУ, ЗУ, підзаконні нпа, постанови кму, накази міністерств, акти місцевих органів викон.влади, та ін. ( невичерпний перелік)

2. галузевий (горизонтальна(розподіл нпа за галузевою ознакою(предметом правов регул.)):конституц, адмін,податк, банків, сімейне, цивільне, господ, труд,

аграрне, екологічне

співвідношення
Система права	Система законодавства
1.Характеризує внутрішню сторону об'єктивного права 2.Сукупність норм права 3.Структура системи права- це норми права об'єднані за галузями, підгалузями та інститутами 4.В основі розподіла права на галузі лежить предмет і метод правового регулювання 5.Має лише горизонтальну структуру 6.Первинний елемент-норма права. 7.Має об'єктивний характер, зумовлена різноманітними видами та особливостями суспільних відносин	1.Характеризує зовнішню сторону системи законодавства 2.Сукупність форм права певноі держави 3.Форми права певноі держави,об'єднані за галузями законодавства 4.Галузі законодавства виділяють за предметом правового регулювання і не мають єдиного методу. 5.Має горизонтальну та вертикальну структуру 6.Первинний елемент -нпа (юридична форма права), юридичне положення 7.Має суб'єктивний характер - залежить від волі правотворця

3

Джерела -  акти уповноважених суб'єктів права, що є формою вираження і закріплення правових норм і принципів, на основі яких виникають, змінюються чи припиняються правові відносини. Інакше, це зовнішні виявлення буття об'єктивно існуючих правових норм і принципів, які є мірою охоронюваного державою права.

форми - вихідні від держави або визнані нею зовнішні, офіційно-документальні способи вираження (організації, існування) змісту права, його норм і принципів, надання їм юридичного значення.

. Джерела та форми

Джерела вживається у розуміннях:

матеріальному,

ідеологічному, інституційному,

формальному (юридичному).

Правовий звичай Правовий прецедент Нормативно-правовий договір Нормат-прав акт Правова доктрина Релігійно-правовий текст Принципи права