Миколаївська церква с. Бродів

Дерев’яна церква с. Бродів названа на честь святого Миколая Чудотворця, побудована в 1785 р. на гроші Станіслава Малаховського, великого коронного канцлера. При церкві в 1884 р. була відкрита церковно-парафіяльна школа в окремому громадському будинку, де навчалося 16 дітей. Храм прикрашає ікона святого Миколая (XVI ст.).

Шедевром народного ковальського мистецтва можна назвати хрест, який і зараз знаходиться на Миколаївській церкві. Хрест виконаний не в площині, як ми звикли, а в об’ємі, при цьому ремна хреста показують на всі сторони світу. Навколо хреста закріплено багато восьмипроменевих зірок, які символізують зоряне небо [21, с.200].

(Додаток 10).

Церква Кузьми і Дем’яна с. Розваж

Зведена в 1781 р. Перебудована чи відновлена на місці старого храму, в згадується в описах 1708 р. «Которой отведены земли , а на них священник» [7, с. 445].

Церква підноситься трьома присадкуватими банями, розміщеними вряд. Чотиригранний у плані об’єм,з якого виступають два меньших в обємі бабинці і вівтар увінчаний більш широкою банею з барочним ліхтариком та голівкою. Церква згоріла.

(Додаток 11)

Михайлівська церква с. Милятин

Церва побудована в 1785 р. Це типова волинська тризрубна споруда, що має квадратний у плані неф і п’ятистічну апсиду, увінчану барочними восьмигранними банями на восьмериках. Але з заходу до бабинця прибудована трьохярусна дзвіниця, незвична своїм завершенням: крім основного восьмигранного шатра зі сторони головного входу на рівні третього ярусу надбудовані дві декоративні башточки. І хоча тут вони лише доповнюють об’ємну композицію, стилістична аналогія з католицькими костелами легко проглядається (церква будувалася уніатами). Частково порушена гармонія її зовнішнього вигляду – розібрана третя баня над бабинцем, здійснена в ХІХ ст. після перебудови дзвіниці [22, с. 254].

(Додаток 12).

Церква Петра і Павла с. Хорів

Останній ординат Острога Я. Сангушко 1753 р. подарував с. Хорів разом з половиною Острога та іншими селами великому коронному канцлеру Яну Малаховському (1698-1762 рр.). Малаховський з особливою запопадливістю насаджував уніатство, з цією метою збудував у 1781 р. кам’яну церкву (в стилі рококо), на якій помістив хрест з Острозького Богоявленського собору. Під престолом. Під престолом церкви вмуровано надгробний камінь з могили князя Василя Красного Острозького (XVI ст.), на розі зовнішньої стіни розміщено напис на слов’янській, латинській і польській мовах про заснування церкви.

Бажання власника мати в своїй вотчині солідний храм пояснює репрезентативний характер цієї пізньобарочної споруди, що різко контрастує зі скромною сільською місциною. Головну роль в її зовнішньому вигляді відіграє досить висока дзвіниця, влаштована безпосередньо над в.тексом. Покрита дзвіниця чотирьохскатним шатром, що має в нижній частині профільований перехват [23, с.7].

(Додаток 13).

Вознесенська церква с. Могиляни

В кінці XVIII ст. (1794 р.) в Могилянах було збудовано церкву в ім’я Вознесіння Господнього. За статистичними даними 1890 р. церква мала 975 прихожан, парафіяльну школу. У Могилянській церкві зберігалась ікона «Покрова Богородиці» 1738 р., на якій зображені жителі села в характерних строях тогочасної доби. В наш час цю пам’ятку можна побачити в експозиції Острозького історико-культурного заповідника [22, с. 175].

(Додаток 14).