- •Загальна характеристика культових споруд
- •2. Культові споруди Острожчини
- •2.1. Православні храми Острога та його околиць
- •Свято-Воскресенський храм м. Острог
- •Каплиця замкового комплексу с. Новомалин (XVII ст.)
- •Церква святого Іоана Богослова с. Новомалин
- •Покровська церква с. Країв
- •Успенська церква м. Острог
- •Соборна дзвіниця м. Острог
- •Кладовищенська каплиця м. Острог
- •Каплиця святого Миколая
- •Миколаївська церква с. Бродів
- •Церква Кузьми і Дем’яна с. Розваж
- •Михайлівська церква с. Милятин
- •Церква Петра і Павла с. Хорів
- •Вознесенська церква с. Могиляни
- •Церква Різдва Богородиці с. Стадники
- •Свято-Михайлівська церква с. Оженин
- •Межиріцький чоловічий монастир
- •Богоявленський собор м. Острог
- •Пречистенська церква м. Острог
- •2.2. Католицькі споруди Острожчини Капуцинський монастир
- •Успенський парафіяльний костел в Острозі
- •Римо-католицькі костели с. Оженин
- •Костел і монастир отців францисканців у Межирічі
- •2.3. Протестантські громади Острожчини
- •Протестантизм у с. Плоска
- •Християни віри євангельської м. Острог
- •Євангельські християни-баптисти Острога
- •Громада християн повного Євангелія «Церква Ісуса Христа»
- •Церква євангельських християн-баптистів с. Оженин
- •Церква християн віри Євангельської п’ятидесятників с. Оженин
- •3. Культові споруди інших віросповідань
- •3.1. Синагога в Острозі
- •3.2. Мусульмани на теренах Острожчини
Каплиця замкового комплексу с. Новомалин (XVII ст.)
Каплиця часів власників Новомалина Малинських. Побудована в неоготичному стилі, її цокольна частина – залишки оборонної вежі. Має форму квадрата, внутрішній об’єм круглий. Виходить обсягом за лінію оборонних стін. Кожен з чотирьох фасадів прорізаний одним вузьким стрілчастим вікном, а поставлені на зовнішніх кутах високі круглі башточки нагадують готичні пінаклі. Інтер’єр каплиці прикрашений різьбленням по мармуру, виконаної скульптором О. Сосновським (XIX ст.). Зараз напівзруйнована знаходиться в занедбаному стані.
(Додаток 2)
Церква святого Іоана Богослова с. Новомалин
Перша згадка про церкву відноситься до 1937 р. 21 березня цього року власник Новомалина Олександр Єло-Малинський підписав презенту на Новомалинську парафію священнику Василю Суражкевичу, поставивши про це перед відомом греко-католицького єпископа Луцького і Острозького, архімандрита Канівського Федора Рудницького [12].
1793-1795 рр. Волинські землі, в тому числі й Новомалин, в результаті поділів Польщі відійшли до Російської імперії. Уряд Катерини ІІ ініціював прехід місцевих греко-католиків до православної віри, чи «греко-российского исповидания». При цьому зберігалися ті ж східний обряд і слов'янська мова літургії, на своїх парафіях залишалися більшвсть сільських священників, які добровільно чи під тиском обставин повернулися до віри предків.
Центром, з якого здійснювалося безпосереднє керівництво процесом відродження православ'я на Волині був сусідній з Новомалином Острог.
Найімовірніше, перехід новомалинців у православ'я відбувся не пізніше 1796 р. (смерті Катерини ІІ).
Отож, з кінця XVIII ст. Новомалинська церква і парафія святого Іоана Богослова знаходилася в складі Волинсько-Житомирської православної єпархії.
На середину ХІХ ст. споруда Новомалинського храму прийшла в аварійний стан і в 1861 р. на кошти новомалинського поміщика Томша-Оскара Сосновського і парафіян була споруджена і освячена нова дерев’яна, на кам’яному фундаменті, з такою ж дзвіницею церква.
У вересні 1955 р. сільська дерев’яна церква, котра пережила революційні події та війни, згоріла.
Богослужіння проводилось у будинку священика. 27 листопада 1960 р. виконком Острозької районної Ради депутатів трудящих приймає рішення про передачу націоналізованого приміщення будинку священника Новомалинській восьмирічній школі [13, с. 220].
28 вересня 1991 р. Було освячено зведену на пожертви парафіян і доброчинців нову будівлю Новомалинського храму святого Іоана Богослова. Парафія в Новомалині належить до Рівненсько-Острозької єпархії УПЦ.
(Додаток 3)
Покровська церква с. Країв
Побудована церква в 1739 р. на кошти власниці села Софії Місіунової. Сам храм – тридільна триповерхова будівля, що складається в плані з бабинця і шестигранної апсиди. Незвичайно великі розміри контрфорсу, який підтримує апсиду, деяких дослідників наштовхують на думку про можливе влаштування в ньому сховку. Церква з самого початку будувалася як фортеця [14, с.88 ]. Підтвердженням цього є доволі суттєва товщина стін (1,5 м.) та розміщення бійниць на висоті 4,5 м.
(Додаток 4)
