Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диплом.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
126.18 Кб
Скачать

2.3. Протестантські громади Острожчини

Протестантські напрями християнства в Україні є неоднорідними. Існу-ють різноманітні церкви і течії, вчення яких сформувалося на ґрунті західного протестантизму, що відколовся від Католицької церкви. До них належать баптисти, євангелісти, п’ятидесятники, меноніти, адвентисти, єговісти та ін.

В Острозі офіційно зареєстровані і діють такі релігійні організації: Релігійна громада християн віри євангельської, Релігійна громада Церкви «Спасіння» Євангельських християн-баптистів, Релігійна громада християн повного Євангелія «Церква Ісуса Христа» [39].

Протестантизм у с. Плоска

Протестантський рух на Острожчині активізується на початку ХХ ст.

Перші протестанти з’явилися у с. Плоска у 1910 р. Оскільки своєї окремої споруди для здійснення релігійних обрядів вони не мали, то почали відвідувати церкву євангельських християн-баптистів, засновану чеськими переселенцями у с. Миротин Здолбунівського району.

У 1921 р. у польських органах влади була зареєстрована церковна громада ЄХБ у с. Плоска, яка входила до Польського союзу баптистів. У 1927 р. зусиллями прихожан за їх власний кошт був побудований молитовний будинок. Звідси протестантський рух поширився в інші населені пункти Острожчини, зокрема Оженин, Хорів, Могиляни, Вельбівно, Острог.

В 1961 р. радянська влада націоналізувала молитовний будинок в селі Плоска, а пізніше зруйнувала його. До 1944 р. богослужіння проводилися в орендованих приміщеннях.

Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. розпочалось будівництво нового приміщення. Це будівництво завершилося у 1994 р. Велику допомогу місцевій громаді ЄХБ надала діаспора, адже починаючи з 1930-х рр. із села до США та Канади виїхало багато сімей членів цієї громади [40].

Християни віри євангельської м. Острог

Історія християн віри євангельської (далі ХВЄ) – починається з приїзду до Одеси 1921 р. місіонерів американської п’ятидесятницької асоціації «Асамблея Божа» Івана Воронаєва та Володимира Колтовича [41, с. 386].

У 1928 році хвиля п’ятидесятництва прийшла в старовинне місто Острог. В цей час в церкву повертаються принципи першоапостольської церкви. Важко було відстояти істини в Острозькій церкві, яка переживала тиск духовенства. Влада намагалася ліквідувати нові принципи, використовуючи допомогу польських солдат. Зафіксовані факти побиття окремих віруючих. У 1948 р. відбулася перша братська конференція ХВЄ на базі церкви.

У радянський період у місті заборонялися будь-які богослужіння. Лише в 1984 р. після великих зусиль і клопотань віруючих влада дала згоду на проведення богослужінь у будинку одного з прихожан.

У червні 1994 р. розпочалося будівництво молитовного будинку. Він будувався 2 роки під керівництвом Миколи Гуріна, який виконував обов’язки господарника церкви. Урочисте відкриття відбулося 13 жовтня 1996 р.

У 1997 р. церква обрала нового пресвітера Віктора Кучернюка. У приміщенні нового молитовного будинку постійно проводилися євангелізаційні служіння з участю молоді.

З 2001 року і донині пресвітером є Микола Гурін.

Сьогодні церква налічує більше 120 членів, окрім дітей та прихожан, що відвідують богослужіння.

Щотижня церква християн віри євангельської проводить богослужіння. Тут працює недільна школа, розвинуте молодіжне служіння, є християнська бібліотека, здійснюється євангелізаційна та місіонерська робота. Розвивається служіння хору та музичних гуртів. Так, у серпні 1994 р. в Острозі був організований музичний гурт «Вефіль».

Зараз у церкві нараховується близько 40-а молодих людей. У 2005 році організувався молодіжний хор під керівництвом Діани Гуріної.

У 2007 р. було організовано дитячий християнський табір, основною ціллю якого є євангелізація дітей [42].

Представник Церкви християн віри євангельської Леонід Якобчук 25 травня 2012 р. в НаУ ОА презентував книгу «З темряви до світла». У ній розкрито проблематику взаємин людини і Бога на прикладі біблійної притчі про блудного сина, описано духовне значення перших кроків навернення до Бога та церкви, а також йдеться про морально-ціннісні орієнтири та пріоритети християнської спільноти.

(Додаток 24)