- •Тема 1. Кримінально-виконавча політика та кримінально-виконавче право України
- •План лекції (навчальні питання)
- •1. Кримінально-виконавча політика та її роль в боротьбі зі злочинністю
- •2. Суб’єкти формування та реалізації кримінально-виконавчої політики
- •3. Поняття, предмет та система кримінально-виконавчого права. Методи правового регулювання
- •4. Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими галузями права
- •5. Загальна характеристика принципів кримінально-виконавчого права
- •6. Поняття кримінально-виконавчого законодавства, його цілі та задачі, структура й зміст
- •7. Застосування кримінально-виконавчого законодавства, його дія у просторі і часі
- •8. Структура і види норм кримінально-виконавчого права
- •10. Основні елементи (склад) кримінально-виконавчих правовідносин
- •Тема 2. Правове регулювання і порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі
- •План лекції (навчальні питання)
- •1. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •2. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді громадських робіт
- •3. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді виправних робіт
- •4. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді штрафу та конфіскації майна
- •5. Правове регулювання і порядок виконання покарань, пов’язаних з проходженням військової служби
- •Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
- •6. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді арешту
- •Виконання покарання у виді арешту щодо засуджених військовослужбовців
- •7. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- •Тема 3. Класифікація, розподіл, направлення, прийняття, розміщення та облік засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань
- •План лекції (навчальні питання)
- •1. Загальна характеристика позбавлення волі як особливого інституту державного примусу
- •2. Поняття та критерії класифікації засуджених до позбавлення волі на певний строк, її значення для досягнення цілей покарання
- •3. Правові підстави та порядок розподілу засуджених по установам виконання покарань
- •4. Направлення, прийняття та розміщення засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань
- •5. Структурні дільниці установ виконання покарань
- •6. Види і форми обліку засуджених
- •Тема 4. Правові підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання та пост пенітенціарний супровід
- •План лекції (навчальні питання)
- •1. Правові підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання
- •2. Правові підстави та порядок звільнення засуджених за Законом України про амністію
- •3. Правові підстави та порядок звільнення засуджених за актом помилування
- •4. Правові підстави та порядок звільнення засуджених за хворобою
- •5. Правові підстави та порядок умовно-дострокового звільнення засуджених та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким
- •6. Порядок підготовки до звільнення засуджених до позбавлення волі
- •7. Правовове регулювання і порядок виконання адміністративного нагляду за особами, звільненими від відбування покарання
2. Поняття та критерії класифікації засуджених до позбавлення волі на певний строк, її значення для досягнення цілей покарання
Класифікація засуджених до позбавлення волі має важливе значення як при розподілі засуджених до позбавлення волі по установам виконаня покарань, який здійснюється в слідчому ізоляторі Регіональними комісіями ДПтС України з питань розподілу, направлення і перведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, та відповідними Апеляційними комісіями так і безпосередньо в установах виконання покарань при формуванні відділень соціально-психологічної служби, організації індивідуально-профілактичної роботи з різними категоріями засуджених, складанні індивідуально-виховних програм, визначенні форм і методів такої роботи.
До критеріїв класифікації засуджених до позбавлення волі можна віднести: вік, стать, тяжкість вчиненого злочину, строк призначеного покарання, форма вини, факт відбування в минулому покарання у вигляді позбавлення волі, визнання особи, яка має судимість за умисний злочин і вчинила новий умисний злочин, рецидивістом, громадянство.
Головним завданням класифікації засуджених виступає індивідуалізація і досягнення максимальної ефективності мети виконання покарання. Класифікація засуджених це розподіл їх на більш-менш однорідні групи у відповідності зі специфічними ознаками (критеріями) в залежності від характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, минулих судимостей, статі і віку з метою диференціації та індивідуалізації виконання покарання.
До класифікаційних критеріїв можна віднести: фізіологічні; юридичні; педагогічні; психологічні.
До фізіологічних критеріїв класифікації засуджених відносяться: стать; вік; стан здоров’я. В першу чергу вони враховуються судом при прийнятті рішення щодо призначення виду і розміру кримінального покарання, а далі при визначенні установи виконання покарання.
До юридичних критеріїв відноситься: тяжкість вчиненого злочину, особа засудженого і форма вини. За тяжкістю вчиненого злочину розрізняють чотири категорії засуджених: особи, які вчинили злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини (ст. 12 КК України). За особою засудженого – особи, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі вперше, особи, які раніше відбували покарання, у виді позбавлення волі, рецидивісти, особи, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії, особи засуджені на довічне позбавлення волі. За формою вини засуджені класифікуються на таких, які вчинили злочини умисно або з необережності. Юридична класифікація засуджених до позбавлення волі впливає на систему установ виконання покарання, призводить до змін у правовому становищі засуджених.
До педагогічних критеріїв класифікації засуджених відносять ступінь виправлення та ступінь соціальної занедбаності. За ступенем виправлення засуджені поділяються на тих, які стали на шлях виправлення, і на осіб, які довели своє виправлення. За ступенем соціальної занедбаності класифікація засуджених здійснюється на осіб, які порушують встановлений порядок відбування покарання, злісних порушників установленого порядку відбування покарання (ст. 133 КВК України) і на осіб, які виражають злісну непокору законним вимогам адміністрації виправної установи (ст. 391 КК України).
До психологічних критеріїв класифікації засуджених належать: тип особи (холерики, флегматики, сангвініки, меланхоліки) і психічне ставлення до злочину: визнання, чи невизнання вини у вчиненому злочині.
Значення класифікації засуджених полягає у тому, що вона обумовлює окреме тримання різних категорій засуджених залежно від ступеня небезпечності і ступеня соціальної занедбаності; забезпечує реалізацію принципу диференціації та індивідуалізації виконання покарання; дає можливість позбавити негативного впливу засуджених, які через своє злочинне минуле та негативні риси характеру можуть шкідливо впливати на засуджених вперше; раціонально застосовувати примусові заходи стимулювання право слухняної поведінки; створювати систему установ виконання покарання; забезпечує зміну умов відбування покарання залежно від ступеня виправлення та соціальної запущеності засуджених.