2. Схема співвідношення норм права з ін. Соц. Нормами

Норми права

Соціальні норми

•виникають разом із виникн. держави;  • встановл. чи санкціонуються державою;  • виражають волю керівної частини сусп.;  • утвор.внутріш. узгодж. цілісність, єдність;  • існують у суспіл.як одна система норм;  • формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов'язків;  • правила поведінки формально визначені за змістом;  • мають певні форми зовнішнього виразу;  • мають точно визначені межі дії;  • забезпечуються держ. примусом та іншими засобами.

•існують у будь-якому суспільстві;  • встановл.я чи санки. іншими суб'єктами;  • виражають волю різноманітних частин населення;  • можуть існувати й безсистемне, не будучи внутрішньо узгодж.;  • існують здебільшого у вигляді декількох відносно самостійних систем норматив. регулювання;  • виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо;  • зазвичай позбавлені формальної визначеності;  • можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих, формах;  • не завжди мають точно визначені межі дії;  • забезпечуються.звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громад. впливом та іншими позадержавними засобами

Білет24 1) Плюралізм виникнення держави та сучасні концепції державо розуміння

Причини багатоманіття концепцій: Обєктивні: -складність та багатогранність такого явища, - історична мінливість форм прояву Д. Субєктивні: - світоглядні переконання, - рівень доступу до інформації.

Сучасні теорії державо розуміння:

- теорія правової держави. Основною ідеєю є те, що основним обмежувачем Д та її інститутів є право. В правовій Д діє принцип верховенства права

- теорія еліт. Народні маси не здатні керувати Д. Управління Д здійснюється певною верствою населення – елітою

- технократична – елітою є найбільш освічена верства населення

- плюралістична демократія . стратта – сукупність соціальних обєднань людей. На цій основі складаються різні суспільі організації, які тиснуть на державу (управління Д)

- теорія загального благоденства (добробуту). Д є некласовим інститутом і забезпечує добробут всіх членів суспільства, однак в цьому випадку повинна бути сильна Д, активне втручання в життя суспільства

- класова – Д виступає знаряддям економічно-пануючого класу

- конвергенції – виникла в 50-60рр. зближення соціально-економічного та політичного розвитку різних державно-правових систем. З часом відмінності між різними правовими системами зникають і відбувається перехід до постіндустріального (інформаційного) суспільства

- анархічна – заперечення державності

- статична – диктатура Д.

2) Схема-таблиця "Юр. Відпов. Як різновид соц. Відпов."

Юридична відповідальність
Позитивна (перспективна)- сумлінне виконання усіх правових приписів	Ретроспективна (негативна)- відповідальність за протиправні вчинки в минулому
Поняття юр. в-сті
Через обов’язок особи	Через засіб державного примусу	Через категорію правовідносин
Закріплений в законі юр. обов’зок особи винної у скоєнні правоп. зазнати з боку держави несприятливих наслідків особистого, майнового, організац х-ру.	Це засіб держ.примусу, що застос. до особи, яка вчинила правоп. пов’язаний з перетерпінням особою втрат майн,особ,організ х-ру	Це правовідноси між державою та правопорушником, в я ких держава має право застосувати певні заходи держ.примусу, а правопорушник зобов’язаний нести відовідні несприятливі наслідки

Білет 25 1. Співвідношення юридичної відповідальності та державного-правового примусу.

Державно-правовий примус – це можливість держави зобов’язати суб’єкта незалежно від волі та бажання здійснювати визначені дії. Ознаками є те, що такий примус здійснюється державними органами і має майновий (правовий) хар-ер. Одним із різновидів державного примусу є попереджувальні заходи, що застосовуються для попередження можливих правопорушень, а також з метою забезпечення суспільної безпеки при стихійних лихах, великих промислових аваріях. Ще одним різновидом засобів держ примусу є засоби захисту, що застосовуються для відновлення нормального стану речей шляхом спонукання суб’єктів права до виконання покладених на них обов’язків.

Особа примушується до виконання обов’язку, що раніше повина була виконати. Юр-на відповідальність пов’язана з покладенням на правопорушника обов’язку, який не існував до цього.

Співвідношення юр відповідальності та інших заходів примусу: Спільне: -здійснюється держ органами; - мають правовий хар-ер; - застосовуються в межах закріпленого правового процесу; - спрямовані на охорону і відновлення порушених прав чи суспільних інтересів; - підставою для застосування є правопорушення. Відмінне: - Юр відповідальність передбачається санкцією правової норми, а засоби держ примусу передбачаються диспозицією норми права; - юр відп застосовується з метою перевиховання і покарання, а засоби держ примусу – відновлення порушених прав; - юр відп застосовується у випадку вчинення правопорушення, а засоби держ примусу і для попередження чи припинення право поруш; - юр відп пов’язана з новим додатковим обов’язком – нести відповідальність, а засоби держ примусу не передбачають додаткового обов’язку.