- •Тема 2.2 загальна оцінка фінансового стану підприємства
- •2.2.1 Аналіз складу і структури активів підприємства
- •Аналіз оборотних активів (обігових коштів) підприємства
- •Класифікація джерел фінансування
- •Аналіз джерел формування основного і оборотного капіталу
- •Порівняльний аналітичний баланс
- •Тема 2.3 аналіз фінансової стійкості
- •2.3.2 Система показників фінансової стійкості
- •2.3.3 Типи фінансової стійкості
- •Тема 2.4 аналіз платоспроможності та ліквідності
- •Тема 2.5 аналіз грошових потоків та анліз кредитоспроможності підприємства
- •2.5.1 Аналіз грошових потоків підприємства
- •2.5.2 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
- •Тема 2. Аналіз формування та ефективності використання капіталу. Оцінювання виробничо-фінансового важеля (левериджу фінансових результатів та рентабельності підприємства
- •Тема 2.7 Аналіз ділової активності та інвестиційної привабливості підприємства
- •Тема 2.8 Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства. Прогнозування банкрутства підприємства
Аналіз оборотних активів (обігових коштів) підприємства
Оборотні активи беруть одноразову участь у виробничому процесі, кардинально змінюючи при цьому свою натурально-речову форму. Водночас вартість оборотних активів повністю переноситься на новостворений продукт. Основним призначенням коштів вкладених в оборотні активи є забезпечення безперервності виробничого процесу.
Оборотні активи підприємства – це мобільні активи, які є грошовими коштами або можуть бути перетворені в них протягом року чи одного операційного циклу.
До оборотних активів відносять :
запаси (ряд. 1100 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
Ряд. 1100 = ряд 1101 + ряд. 1102 + ряд. 1103 + ряд. 1104;
виробничі запаси (ряд. 1101 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
незавершене виробництво (ряд. 1102 форма №1„ Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
готова продукція (ряд. 1103 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
товари (ряд. 1104 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
поточні біологічні активи (ряд. 1110 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
депозити перестрахування (ряд. 1115 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
векселі одержані (ряд. 1120 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги (ряд. 1125 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
дебіторська заборгованість за розрахунками :
за виданими авансами (ряд. 1130 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
з бюджетом (ряд. 1135 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
з нарахованих доходів (ряд. 1140 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
з внутрішніх розрахунків (ряд. 1145 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
інша поточна дебіторська заборгованість (ряд. 1155 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
поточні фінансові інвестиції (ряд. 1160 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 1165 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
витрати майбутніх періодів (ряд. 1170 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан”);
частка перестраховика у страхових резервах (ряд. 1180 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) ”);
інші оборотні активи (ряд. 1190 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”).
Необхідно оцінити структуру запасів за допомогою коефіцієнта накопичення за формулою
Кнак = (ВЗ + МШП + НВ) / (ГП + ТВ ), (2.1)
де ВЗ – виробничі запаси (ряд. 1101 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан));
МШП – малоцінні та швидкозношувані предмети;
НВ – незавершене виробництво (ряд. 1102 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан) );
ГП – готова продукція (ряд. 1103 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”);
ТВ – товари (ряд. 1104 форма №1 „Баланс (Звіт про фінансовий стан)”).
Завдання фінансового аналізу полягають у тому, щоб виявити розміри та динаміку невиправданої заборгованості, причини її виникнення чи зростання. Аналіз стану дебіторської заборгованості починають із загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому та розрізі окремих статей. Після цього переходять до аналізу якісного стану дебіторської заборгованості. Такий аналіз дає змогу виявити та охарактеризувати динаміку абсолютного і відносного розміру невиправданої дебіторської заборгованості.
Середній термін оборотності (інкасації) дебіторської заборгованості
ДБД (у днях) визначають за формулою :
ДБД(у днях) = 360 * ДБ / ЧД , (2.2)
де ДБ – середньорічна величина дебіторської заборгованості розраховується за наступним алгоритмом :
ДБ= ((ряд. 1125 + ряд. 1130+ ряд.1135+ряд 1140+ряд.1145ряд.1155)гр3 ф.№1 +
(ряд. 1125 + ряд. 1130+ ряд.1135+ряд 1140+ряд.1145ряд.1155)гр4 ф.№1)) / 2 (2.3)
ЧД – чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд.2000 ф.№2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).
Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами та прирівняними до них потребує дослідження комплексу таких показників:
наявність власних та прирівняних до них коштів;
забезпеченість власними оборотними коштами;
причини формування залишків або браку власних оборотних коштів у господарському обороті.
Наявність власних оборотних коштів можна визначити двома способами. Згідно першого, необхідно від загальної суми власного капіталу і довгострокових зобов’язань відняти необоротні активи :
ОКВ = ряд. 1495 + ряд. 1595 – ряд. 1095 (2.4)
Другий спосіб базується на визначенні сальдо між наявними оборотними активами та поточними зобов’язаннями підприємства:
ОКВ = (II р. Оборотні активи+III р. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття ) - (III р. Поточні зобов’язання +
IV р. Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття
ОКВ = (ряд.1195Ф№1+ряд.2000Ф№1)-(ряд.1695Ф№1+ряд.1700Ф№1) (2.5)
Методика розрахунку наявності власних оборотних коштів за першим способом показана у табл. 2.4
Таблиця 2.4. Розрахунок суми власних оборотних коштів
Показник |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
1.Власний капітал (підсумок розділу I пасиву балансу) |
Ряд. 1495 гр.3 |
Ряд. 1495 гр.4 |
2.Довгострокові зобов’язання і забезпечення (підсумок II розділу пасиву балансу) |
Ряд.1595 гр.3 |
Ряд.1595 гр.4 |
3. Необоротні активи (підсумок розділу I активу балансу) |
Ряд.1095 гр.3 |
Ряд.1095гр.4 |
4. Наявність власних оборотних коштів (ряд. 1 + ряд. 2 – ряд. 3) |
Ряд. 1495+ Ряд.1595 - Ряд.1095 |
|
Причинами збільшення величини оборотних коштів можуть бути:
а) зміна суми чистого прибутку (після сплати податків);
б) амортизаційні відрахування;
в) приріст власних оборотних засобів;
г) збільшення заборгованості за кредиторами й позиками;
д) збільшення зобов’язань з кредиторської заборгованості.
Причинами зменшення оборотних коштів:
а) витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства;
б) капітальні вкладення;
в) довгострокові фінансові вкладення;
г) зменшення кредиторської заборгованості.
Відносну оцінку забезпечення підприємства власними оборотними коштами (робочим капіталом) характеризує коефіцієнт маневреності (КМАН), який розраховують за формулою:
КМАН= (ОБ - КЗ)/ ОБ (2.6),
де ОБ – оборотні кошти на дату балансу;
КЗ- строкова кредиторська заборгованість.
КМАН = (ряд.1195 – ряд.1695)/ ряд.1195 (2.7)
Він показує, яка частка власних оборотних коштів перебуває у мобільній формі, що дає змогу вільніше маневрувати цими коштами.
Нормативне значення цього показника не менше 0,2, а його від’ємне значення вказує на незабезпеченість підприємства власними оборотними коштами.
Завершується аналіз оборотного капіталу аналізом оборотності оборотних коштів.
Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них, дає змогу підприємствам вивільняти частину оборотних коштів зменшує потребу у них, дає змогу підприємствам вивільнити частину оборотних коштів або для використання у господарській діяльності (абсолютне вивільнення), або ж для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення).
Унаслідок прискорення обороту вивільняються речові елементи оборотних коштів, відносно зменшується потреба в запасах сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва тощо, а отже, вивільняються й грошові ресурси, раніше вкладені у ці запаси.
Швидкість обороту коштів – це комплексний показник організаційно-технічного рівня виробничо-господарської діяльності. Збільшення числа оборотів досягається за рахунок скорочення періоду виробництва та періоду обертання. Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Ця інформація корисна для акціонерів, потенційних інвесторів, покупців, постачальників та ін.
За даними ф. №1 «Баланс(Звіт про фінансовий стан)», ф.№2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» визначаються і аналізуються такі показники оборотності оборотних коштів:
Оборотність у днях (ОДок) - час повного кругообігу оборотних коштів визначається за формулою:
ОДОК = 360 * ОБс/ ЧДП (2.8)
де ОБС – середній залишок оборотних коштів,
360 – кількість днів у періоді, що аналізується,
ЧДП - чистий дохід (виручка) від реалізації.
Середній залишок оборотних коштів у цілому (або будь-якого з їх видів) обчислюється за формулою середньої хронологічної. Для цього беруть підсумки залишків II розділу активу балансу і за формулою середньої хронологічної (або арифметичної) визначають середньорічний залишок.
ОДОК
(2.9)
Коефіцієнт оборотності (КОБ) - це кількість обертів, що їх роблять оборотні кошти за період, що аналізується.
Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів. Він визначається за формулою:
КОБ = ЧДП / ОБС (2.10)
де КОБ – коефіцієнт оборотності оборотних коштів,
ЧДП - чистий дохід (виручка) від реалізації,
ОБС - середній залишок оборотних коштів за період, що аналізується.
Коефіцієнт відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обігу, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку. Зростання оборотності активів оцінюється позитивно за умови прибуткової діяльності підприємства.
КОБ
(2.11)
Коефіцієнт оборотності засобів характеризує віддачу оборотних коштів.
Для глибокого дослідження використання усіх видів оборотних активів на підприємстві доцільно оцінити коефіцієнти оборотності та тривалість обороту виробничих запасів, дебіторської заборгованості та грошових коштів. При цьому слід враховувати, що коефіцієнти оборотності виробничих запасів розраховують на основі показника собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).
Тривалість одного обороту в днях (ТРОБ) – визначається за формулою:
ТРОБ = 360/КОБ ,
де ТРОБ - тривалість одного обороту в днях,
360 – кількість днів періоду, що аналізується (квартал – 90, рік – 360),
КОБ - коефіцієнт оборотності оборотних коштів.
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (КЗАВ).
КЗАВ = ОБС / ЧДП = 1/ КОБ , (2.12)
де КЗАВ - коефіцієнт завантаження коштів в обороті,
ОБС - середній залишок оборотних коштів, грн.,
ЧДП - чистий дохід (виручка) від реалізації, грн..
КЗАВ
(2.13)
Аналіз оборотності оборотних коштів підприємства проводиться за допомогою таблиці (табл. 2.5), що складається за даними форми №1 та форми №2 фінансової звітності.
Таблиця 2.4. Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
Показник |
Минулий період |
Звітний період |
Відхилення |
А |
С |
D |
E |
1. Дохід від реалізації , тис. грн. |
Ряд.2000гр.4 (Ф№2) |
Ряд.2000гр.3 (Ф№2) |
D – E |
2..Кількість днів періоду, що аналізує- ться |
360 |
360 |
0 |
3. Одноденний дохід, тис. грн.(1 / 2) |
Ряд.2000гр.4 (Ф№2)/360 |
Ряд.2000гр.3 (Ф№2)/360 |
D – E |
4. Середній залишок оборотних коштів, тис.грн. |
|
|
D – E |
5. Оборотність оборотних коштів, днів |
|
=//= |
D – E |
6. Коефіцієнт оборотності коштів, кількість оборотів |
|
=//= |
D – E |
