- •1. Розрахунок попередження зіткнень за допомогою суднової рлс.
- •2. Призначення та основні функції сарп.
- •3. Розрахунок попередження зіткнень за допомогою зарп.
- •4. Інформація о маневрених характеристиках судна згідно резолюції імо а.601(15).
- •5. Таблиці маневрених елементів судна.
- •6. Вплив гвинта фіксованого кроку та керма на керованість судна.
- •7. Вплив гвинта регульованого кроку та керма на керованість судна.
- •8. Вплив різних факторів на керованість судна.
- •9. Склад якірного пристрою.
- •10. Правила технічної експлуатації та техніка безпеки при роботі з якірним пристроєм.
- •11. Вибір місця якірної стоянки. Маневрування при підході до якірної стоянки.
- •12. Підготовка якірного пристрою та віддача якоря.
- •13. Способи постановки судна на один якір в різних умовах.
- •14. Способи постановки судна на два якоря в різних умовах.
- •15. Постановка судна на шпринг, швартовні бочки та бріделі.
- •16. Забезпечення безпеки судна на якорі.
- •17. Маневрування судном при зніманні з якоря, процес вибирання якоря, доповіді з бака при цьому. Дії при положенні «якір не чистий».
- •18. Види та конструкція рульових приводів. Рульові передачі.
- •19. Підготовка судна до плавання у штормових умовах.
- •20. Плавання судна у штормову погоду: проти хвиль, за хвилями, повороти на хвилюванні.
- •21. Рекомендації до плавання судна в штормових умовах.
- •22. Резонансна хитавиця. Вибір оптимальних курсів і швидкостей під час шторму. Призначення та використання штормової діаграми Ремеза.
- •23. Штормування судна на попутному хвилюванні. Рекомендації щодо безпеці штормування.
- •24. Боротьба з обледенінням судна.
- •25. Організація боротьби з водою на суднах.
- •26. Організація боротьби з пожежею на суднах.
- •27. Дії при зіткненні судна з іншим судном або об’єктом.
- •28. Організація боротьби з аварійним розливом нафтопродуктів.
- •29. Дії перед посадкою судна на міль.
- •30. Дії після посадки судна на міль.
- •31. Дії командира колективного рятувального засобу після посадки його екіпажу до шлюпки (плоту).
- •32. Суднові тривоги. Суднові розклади. Каютні картки.
- •33. Контроль повздовжньої міцності корпусу судна.
- •34. Вимоги імо щодо умов визначення маневрених елементів судна.
- •35. Визначення швидкості судна на мірній лінії.
- •36. Способи визначення елементів циркуляції судна.
- •37. Вибір місця якірної стоянки, вимоги до неї.
- •38. Підготовка до швартування. Загальні рекомендації при швартуванні.
- •39. Швартування судна різними бортами до причалу при відсутності вітра та течії.
- •40. Швартування судна різними бортами до причалу при вітрі.
- •41. Швартування судна бортом до причалу на течії.
- •42. Особливості швартування двогвинтових суден.
- •43. Швартування судна кормою до причалу.
- •44. Відхід судна від причалу.
- •45. Швартування судна до причалу за допомогою буксирів.
- •46. Маневрування судном при швартуванні до борту судна, що рухається і відхід від нього.
- •47. Маневрування судна при швартуванні у морі до борту судна, що стоїть на якорі.
- •48. Маневрування судном при швартуванні до борту судна, що лежить в дрейфі і відхід від нього.
- •49. Підготовка судна до плавання в мілководді. Організація вахти.
- •50. Вплив мілководдя та каналу на маневрені можливості судна.
- •51. Гідродинамічні взаємодії суден при обгоні та розходженні.
- •52. Вплив рельєфу каналу на керованість судна.
- •53. Вплив течії на керованість судна в каналі.
- •54. Поворот судна в каналі.
- •55. Розворот судна в каналі або вузькості.
- •56. Плавання судна в умовах обмеженої видимості. Організація вахти.
- •57. Плавання судна в системах розділення руху (срр).
- •58. Плавання в зоні дії системи керування рухом суден (крс).
- •59. Вхід судна в порт.
- •60. Взаємодії з лоцманом. Лоцманська карточка.
- •61. Види морських буксировок. Буклет аварійної буксировки.
- •62. Підготовка судна і несамохідного об’єкту до буксировки.
- •63. Способи подачі буксирного тросу.
- •64. Способи кріплення буксирного троса.
- •65. Особливості керування судами при буксировці.
- •66. Типи буксирних ліній та вимоги до них.
- •67. Дії екіпажу судна, яке сіло на міль.
- •68. Дії екіпажу судна після посадки судна на міль.
- •69. Сили, які діють на судно на мілині.
- •70. Фактори, які впливають на вибір способу зняття судна з мілини.
Розрахунок попередження зіткнень за допомогою суднової РЛС.
Призначення та основні функції САРП.
Розрахунок попередження зіткнень за допомогою ЗАРП.
Інформація о маневрених характеристиках судна згідно резолюції ІМО А.601(15).
Таблиці маневрених елементів судна.
Вплив гвинта фіксованого кроку та керма на керованість судна.
Вплив гвинта регульованого кроку та керма на керованість судна.
Вплив різних факторів на керованість судна.
Склад якірного пристрою.
Правила технічної експлуатації та техніка безпеки при роботі з якірним пристроєм.
Вибір місця якірної стоянки. Маневрування при підході до якірної стоянки.
Підготовка якірного пристрою та віддача якоря.
Способи постановки судна на один якір в різних умовах.
Способи постановки судна на два якоря в різних умовах.
Постановка судна на шпринг, швартовні бочки та брідель.
Забезпечення безпеки судна на якорі.
Маневрування судном при зніманні з якоря, процес вибирання якоря, доповіді з бака при цьому. Дії при положенні «якір не чистий».
Види та конструкція рульових приводів. Рульові передачі.
Підготовка судна до плавання у штормових умовах.
Плавання судна у штормову погоду: проти хвиль, за хвилями, повороти на хвилюванні.
Рекомендації до плавання судна в штормових умовах.
Резонансна хитавиця. Вибір оптимальних курсів і швидкостей під час шторму. Призначення та використання штормової діаграми В.Ю. Ремеза.
Штормування судна на попутному хвилюванні. Рекомендації щодо безпеці штормування.
Боротьба з обледенінням судна.
Організація боротьби з водою на суднах.
Організація боротьби з пожежею на суднах.
Дії при зіткненні судна з іншим судном або об’єктом.
Організація боротьби з аварійним розливом нафтопродуктів.
Дії перед та після посадки судна на міль.
Дії після посадки судна на міль.
Дії командира колективного рятувального засобу після посадки його екіпажу до шлюпки (плоту).
Суднові тривоги. Суднові розклади. Каютні картки.
Контроль повздовжньої міцності корпусу судна.
Вимоги ІМО щодо умов визначення маневрених елементів судна.
Визначення швидкості судна на мірній лінії.
Способи визначення елементів циркуляції судна.
Вибір місця якірної стоянки, вимоги до неї.
Підготовка до швартування. Загальні рекомендації при швартуванні.
Швартування судна різними бортами до причалу при відсутності вітра та течії.
Швартування судна різними бортами до причалу при вітрі.
Швартування судна бортом до причалу на течії.
Особливості швартування двогвинтових суден.
Швартування судна кормою до причалу.
Відхід судна від причалу.
Швартування судна до причалу і відхід від нього за допомогою буксирів.
Маневрування судном при швартуванні до борту судна, що рухається і відхід від нього.
Маневрування судна при швартуванні у морі до борту судна, що стоїть на якорі.
Маневрування судном при швартуванні до борту судна, що лежить в дрейфі і відхід від нього.
Підготовка судна до плавання в мілководді. Організація вахти.
Вплив мілководдя та каналу на маневрені можливості судна.
Гідродинамічні взаємодії суден при обгоні та розходженні.
Вплив рельєфу каналу на керованість судна.
Вплив течії на керованість судна в каналі.
Поворот судна в каналі.
Розворот судна в каналі або вузькості.
Плавання судна в умовах обмеженої видимості. Організація вахти.
Плавання судна в системах розділення руху (СРР).
Плавання в зоні дії системи керування рухом суден (КРС).
Вхід судна в порт.
Взаємодії з лоцманом. Лоцманська карточка.
Види морських буксировок. Буклет аварійної буксировки.
Підготовка судна і несамохідного об’єкту до буксировки.
Способи подачі буксирного тросу.
Способи кріплення буксирного троса.
Особливості керування судами при буксировці.
Типи та вимоги до буксирних ліній.
Дії екіпажу судна, яке сіло на міль.
Дії екіпажу судна після посадки судна на міль.
Сили, які діють на судно на мілині.
Фактори, які впливають на вибір способу зняття судна з мілини.
Способи зняття судна з мілини своїми силами.
Способи зняття судна з мілини за допомогою рятувальника.
Розрахунок зняття судна з мілини.
Плавання судна в льодових умовах.
Система обгороджування навігаційних небезпек яка прийнята МАМС.
Дії вахтового помічника у випадку падіння людини за борт. Маневрування судном.
Швартовний пристрій. Елементи пристрою, вимоги до нього.
Вантажний пристрій. Елементи пристрою, вимоги до нього.
Види та конструкція рульових приводів. Рульові передачі.
Буксирний пристрій. Елементи пристрою, вимоги до нього.
Пристрій для кишенькового лову.
Пристрій для бортового тралення.
Пристрій для кормового тралення.
Пристрій для дрифтерного, гачкового та деяких інших видів лову.
Магнітні компаси. Типи. Принцип дії. Устрій.
Гірокомпаси. Принцип дії. Устрій.
Головні розміри судна. Коефіцієнти повноти. Гідростатичні криві.
Початкова поперечна остійність судна. Метацентрична формула остійності.
Повздовжня остійність. Метацентрична формула повздовжньої остійності.
Вплив на поперечну остійність рідких та сипучих вантажів.
Остійність судна на великих кутах кріну. Діаграма статичної остійності. Вимоги до неї.
Вагові та об’ємні характеристики суден. Визначення координат центру ваги судна.
Вплив рідких та сипучих вантажів на початкову остійність судна.
Види затоплювання відсіків. Методи розрахунку. Інформація щодо аварійної остійності судна.
Запас плавучості. Вантажна марка. Марки заглиблення.
Нормативні акти МКУБ.
ПДМНВ про організацію вахти на якорі.
ПДМНВ про організацію ходової вахти.
ПДМНВ про несення вахти у різних умовах.
Організація вахтової служби в особливих умовах плавання.
1. Розрахунок попередження зіткнень за допомогою суднової рлс.
Обработка радиолокационной информации включает определенную последовательность действий:
• наблюдение и обнаружение целей;
• глазомерную оценку опасности радиолокационной ситуации сближения и отбор целей для радиолокационной прокладки;
• радиолокационную прокладку — определение элементов движения цели и параметров ситуации сближения;
• расчет маневра расхождения;
• контроль за изменением радиолокационной ситуацией во время маневра до полного расхождения судов.
Наблюдение и обнаружение целей. Использование РЛС наиболее эффективно, если радиолокационное наблюдение ведется постоянно. В открытом море постоянное наблюдение следует вести на шкалах среднего масштаба 8—16 миль с периодическим просмотром обстановки на шкалах как более мелкого, так и более крупного масштабов. В стесненных водах постоянное наблюдение обычно ведется на шкалах крупного масштаба с периодическим обзором обстановки на мелкомасштабных шкалах.
Глазомерная оценка радиолокационной ситуации. Глазомерная оценка является обязательным этапом обработки радиолокационной информации и позволяет при большом количестве целей отобрать для прокладки опасные и потенциально опасные цели. Глазомерная оценка производится по следу послесвечения, который остается на экране РЛС за эхо-сигналом цели и представляет собой предыдущую траекторию относительного сближения судов. Мысленным продолжением следа послесвечения за эхо-сигналом цели получается линия относительного сближения (ЛОД), по которой определяют дистанцию кратчайшего сближения Дкр.
Глазомерную оценку опасности столкновения можно использовать только тогда, когда судоводитель понимает принцип построения треугольника скоростей, т.е. имеет достаточный навык работы на маневренном планшете.
При глазомерной оценке радиолокационной ситуации для выделения потенциально опасных целей, которые становятся опасными при маневре собственного судна и цели, чрезвычайно важно четко представлять направление разворота ЛОД, которое происходит в результате этих маневров.
Все возможные схемы перемещения эхо-сигналов охватывают следующие три начальные ситуации. 1. Эхо-сигнал перемещается параллельно курсовой черте нашего судна — это может быть встречное судно, обгоняемое судно, обгоняющее судно или неподвижная цель:
• при изменении скорости одного или обоих судов параллельность перемещения эхо-сигнала сохраняется;
• при изменении курса нашего судна ЛОД разворачивается в сторону, противоположную стороне разворота;
• разворот ЛОД (следа послесвечения), если наше судно не маневрировало, указывает на изменение курса цели в сторону разворота;
• эхо-сигнал неподвижной цели всегда перемещается параллельно линии курса нашего судна. 2. Эхо-сигнал перемещается не параллельно курсовой черте:
• через начало развертки — существует опасность столкновения;
• через курсовую линию нашего судна — цель пересекает наш курс;
• по линии, проходящей по корме нашего судна, — наше судно пересечет или уже пересекло курс цели:
• при изменении направления или скорости перемещения эхосигнала, если наше судно не маневрировало, глазомерно нельзя сделать однозначного вывода о виде маневра цели. Вид маневра можно установить только с помощью радиолокационной прокладки;
• разворот нашего судна в сторону эхо-сигнала цели приводит к развороту ЛОД от кормы к носу нашего судна;
• уменьшение скорости нашего судна приводит к развороту ЛОД от кормы к носу нашего судна;
• увеличение скорости нашего судна приводит к развороту ЛОД от носа к корме нашего судна;
• отворот нашего судна от эхо-сигнала не позволяет глазомерно оценить эффективность этого маневра (уменьшается относительная скорость сближения, увеличивается tкр и в результате может произойти резкое изменение направления ЛОД, определяемое только при радиолокационной прокладке). 3. Эхо-сигнал не перемещается — судно-сателлит:
• появление следа послесвечения параллельно курсовой черте — изменение скорости одного или обоих судов;
• изменение курсов одного или обоих судов вызывает появление следа послесвечения, не параллельного курсовой черте.
Радиолокационная прокладка. Относительная прокладка — выполняется на маневренном планшете путем построения векторного треугольника скоростей. С использованием относительной прокладки легко можно определить элементы движения цели и параметры ситуации сближения. Поэтому она является основным методом, используемым на практике.
Главное, что интересует судоводителя при обнаружении объекта на экране радиолокатора - насколько опасна наблюдаемая цель.
Степень опасности оценивается по двум критериям:
1. Дкр - дистанция кратчайшего сближения - минимальное расстояние, на которое цель может приблизиться к нашему судну, если никто не будет изменять элементы своего движения (курс и скорость);
2. tкр - интервал времени до точки кратчайшего сближения - интервал времени от момента получения последней точки цели, на основании которой строится линия относительного движения ЛОД, до момента приближения цели на кратчайшее расстояние к нашему судну.
Чем меньше Дкр, тем более опасной является приближающаяся цель. Но нельзя оценивать степень опасности только по дистанции кратчайшего сближения. Не менее важными факторами являются скорость сближения и запас времени, которым располагает судоводитель, чтобы предпринять маневр и разойтись на безопасном расстоянии. Так ситуация обгона, как правило, менее опасна чем расхождение на встречных (пересекающихся) курсах, даже если Дкр в первом случае меньше, чем во втором.