Обробка рук хірурга
Руки хірурга найбільш часто і найчастіше контактують з раною. Тому їх
підготовці до операції приділяється велика увага. Хірург повинен стежити за станом шкіри рук, не допускати жодних подряпин, тріщин і мацерації, а також інших ушкоджень шкіри. За 10-15 хвилин до операції починають підготовку рук. Їх треба очистити механічно: коротко підрізають нігті, видаляють задирки, очищають піднігтьові простору. А потім 3-4 хвилини руки миють теплою водою з милом щітками або серветкой.Щіткі перед вживанням повинні бути простерилізовані кип'ятінням і зберігатися близько умивальника в широкій банку в антисептичному розчині (0,2% 0ном хинозола, 3%-ном карболової кислоти та ін) із закритою кришкою. Руки миють методично і послідовно: спочатку миють кисті і нижню частину долоні і тильні сторони кистей. Після миття руки витирають насухо стерильним рушником, починаючи з кисті і закінчуючи передпліччям.
Потім шкіру рук обробляють 3 хвилини, обтираючи стерильним марлевим кулькою, просоченою спиртом. Після обробки рук антисептичними засобами обов'язково потрібно змастити піднігтьові простору 5%-ним спиртовим розчином йоду.
Механічна обробка пом'якшує шкіру, видаляє злущений епітелій та мікроби,
а етиловий спирт та сулема діють на мікрофлору бактерицидне та
бактеріостатичне — як на поверхні шкіри, так і в її порах.
Та попри всі способи підготовки, руки не стають стерильними. Для
досягнення стерильності на руки надягають простерилізовані хірургічні
гумові рукавички. Оскільки в процесі оперування рукавички дуже часто ички. Оскільки в процесі оперування рукавички дуже часто
втрачають цілість (проколюються чи надриваються), іноді непомітно для
хірурга, і через ці дефекти на операційне поле потрапля; забруднений
мікробами вміст рукавичок, надяганню рукавичок передує ретельна
дезінфекція рук за якимось із способів. Треба зауважити, що хірург
насамперед має берегти свої руки від огрубіння та травматизації в
побуті, своєчасно підстригати нот, змащувати на ніч кремом тощо.
3.Операції
3.1. Операції на зубах
3.2.1. Знеболення зубів
3.2.1.1. Провідникова анестезія нижньощелепового нерва
Показання. Виконується з обох
б
оків.
Поряд із знеболюванням зубів
нижньої щелепи цю провідникову
анестезію застосовують для
розслаблення жувальних м’язів при
маніпуляціях у ротовій порожнині,
глотці та початковій частині стравоходу.
Для полегшення її виконання
попередньо проводять
премедикацію
нейролептиками.
Визначення точки ін’єкції
для анестезії нижньощелепного
нерва у великої рогатої худоби:
А–Б – орбітально-вушна лінія; В – точка ін’єкції
Техніка провідникової анестезії у великої рогатої худоби
(за Вороніним). У просвіт спрямовуючої голки вводять ін’єкційну. Точка уколу знаходиться на 1 см нижче від середини відстані між зовнішнім кутом ока та нижнім краєм вушної раковини (рис. 10). Проколюють шкіру і просовують спрямовуючу голку в глибину та дещо назад, орієнтуючись на основу протилежної вушної раковики, до переднього краю щелепної вирізки, де ін’єктують 5 мл розчину анестетика. Далі через щелепну вирізку просовують ін’єкційну голку у скроневу ямку до зіткнення її з кісткою. Тут ін’єктують ще 20-25 мл анестетика. Через 5-10 хв відбувається розслаблення жувальних м’язів та відвисання нижньої щелепи, які тривають 1,5-2 год. При цьому зникає чутливість зубів і язика, але рухливість останнього зберігається.
Техніка провідникової анестезії нижньощелепного нерва у собак (за Вороніним).
Попередньо щелепи зв’язують та застосовують нейролептики. Точка ін’єкції знаходиться на середині лінії, яку проводять від кутового відростка нижньої щелепи до виличної дуги, в напрямку до зовнішньої комісури повік. Голку просовують дещо аборально в напрямку основи протилежної вушної раковини. При зіткненні зі щелепною вирізкою ін’єктують 2-3 мл анестетика. Далі голкою через щелепну вирізку проникають у підскроневу ямку до зіткнення з кісткою, де ще ін’єктують 5-6 мл анестетика. Таким же чином діють з протилежного боку.
Техніка провідникової анестезії у коней (за Чубарем). Голку вколюють безпосередньо спереду найвипуклішої
точки щелепного суглоба і спрямовують
її на основу протилежної вушної раковини до моменту дотику з кісткою (щелепна вирізка). Витягують мандрен та ін’єктують 5-7 мл розчину анестетика, а далі голку просовують на глибину 5-7 см, де знову вводять 10-15 мл цього ж розчину.