- •Будова анатомотопографічна……………………………………………………………………………………5
- •Обробка рук хірурга………………………………………………………………………………………………….36
- •Операції…………………………………………………………………………………………………………………….37
- •6.Використана література……………………………………………………………………………………..…54
- •Носогубне дзеркало .Губи рота.
- •1.2.Щоки
- •1.3.Ротова порожнина
- •1.4. Ясна. Тверде піднебіння
- •1.5. М’яке піднебіння
- •1.6. Зуби
- •1.7. Язик
- •Обробка рук хірурга
- •3.2.1.2. Провідникова анемтезія коміркового альвеолярного
- •3.2.1.3. Провідникова анестезія підборідного нерва
- •3.2.1.4 Вирівнювання зубів у коней
- •3.2.1.5 Резекція коронки зуба
- •3.2.1.6 Екстракція зубів
- •3.1. Операції на язиці
- •3.3.1.Усунення гіперкінезу язика
- •3.3.2. Знеболювання нервів язика
- •3.3.3.Оперативне усунення вади в корів-синусів
- •3.3.4. Ампутація й пластика язика
- •3.3.5. Ущелина піднебіння
- •4.Пухлини в ротовій порожнині
- •4.1. Пухлини піднебіння
- •4.2. Пухлини язика
- •4.3. Пухлини губ
- •4.4. Пухлини щелеп
- •5.Висновок
1.3.Ротова порожнина
Ротова порожнина - cávum óris - початковий відділ апарату травлення, будова органів якого залежить від характеру їжі, способу її добування, обробки та ковтання. Органи ротової порожнини (язик) є місцем розташування органа смаку (смакові цибулини) та беруть участь в утворенні звуків. Слинане лише зволожує і ослизнює харчову грудку, а й є джерелом кальцію для емалі зубів, нейтралізує антигени, виділяє речовину, що стимулює ріст нервів, тощо. Окремі острівці слинних залоз містяться в твердому і м’якому і піднебіннях.
Порожнина рота поділяється на присінок рота - vestíbulum óris - і власне порожнину - cávum óris próprium. Присінком ротової порожнини є простір між губами, щоками й зубами. В ротову порожнину веде вхід, або ротова щілина, - ríma óris, а вихід у глотку називається зівом - fáuces.
Порожнина рота обмежена кістковою основою (верхня й нижня щелепи, різцеві, піднебінні та крилоподібні кістки) і м’якими тканинами (шкіра, м’язи, оболонки). Склепінням порожнини рота є тверде й м’яке піднебіння, а дном - м’язи міжщелепового простору, язика та під’язикового апарату. Обабіч язика та під його верхівкою знаходиться щілиноподібний простір.
1.4. Ясна. Тверде піднебіння
Рис. 6. Тверде піднебіння: А – коня; Б – великої рогатої худоби; В – свині;
Г – собаки (за Попеско, 1962).
1. Піднебінний шов – raphe palatini; 2. Піднебінні валики – rugae palatinae; 3. Щічні сосочки – papilla buccales; 4. Різцевий сосочок – papilla incisiva;
5. М’яке піднебіння – palatum molle; 6. I1, I2, I3 (Різцеві зуби) – dentes incisivi;
7. C (Ікла) – dentes canini; 8. P1, P2, P3, P4 (Передкутні зуби) – dentes premolares; 9. M1, M2, M3 (Власне кутні зуби) – dentes molares; 10. Щока – bucca.
Тверде піднебіння - palátum dúrum - це слизова оболонка, що вкриває склепіння ротової порожнини. Слизова оболонка вистелена плоским багатошаровим епітелієм. По середній лінії твердого піднебіння проходить піднебінний шов - ráphe palátini . Обабіч шва розміщені піднебінні валики (зморшки) 4 - rúgae palatínae, різні за формою й кількістю. Каудально валики згладжуються і зникають. Позаду різців на піднебінному шві виділяється різцевий сосочок papílla incisíva. Збоку від сосочка відкривається парна різцева протока 2 - dúctus incisívus, через яку носова порожнина сполучається з ротовою. Каудально тверде піднебіння переходить у м’яке піднебіння, а спереду і по боках - в ясна. В товщі твердого піднебіння проходять артерії, нерви
і розміщене добре розвинуте венозне сплетення.
У великої рогатої худоби тверде піднебіння відносно широке (див. рис. 4, Б) з добре вираженим піднебінним швом. Обабіч шва розміщено близько 20 парних піднебінних валиків, вільні краї яких мають зазубринки і спря-мовані назад. Задні валики виступають слабко і нечітко виражені. Різцевий сосочок округло-трикутої форми. В задній частині піднебіння розміщені слизові піднебінні залози - gll. palatínae.
У коня різцевого сосочка і різцевої протоки немає. Піднебіння надзвичайно багате на венозні сплетення, розміщені в кілька рядів (звідси схильність до значних набряків). Піднебінні валики (18–24) продовжуються до початку м’якого піднебіння.
У свині тверде піднебіння (див. рис. 4, В) має добре виражений піднебінний шов 3, який розділяє піднебіння на дві половини, кожна з яких має 20–25 піднебінних валиків 4, більш високих у передній ділянці. Між першим і другим валиками розміщений невеликий різцевий сосочок 1.
У собаки тверде піднебіння (див. рис. 4, Г) каудально дуже розширюється від різцевих зубів і має до 10 дугоподібно вигнутих піднебінних валиків. Між основними валиками трапляються неповні валики. Спереду від перших валиків виділяється трикутної форми різцевий сосочок.
Нерви: n. palatínus májor.
Судини: a. palatína májor, a. sphenopalatína.
1.4. Ясна - gingívae - це утвори слизової оболонки, що вкривають зубні краї щелеп з їх губною, щічною та язиковою поверхнями. Позаду останнього кутнього зуба слизова оболонка ясен переходить з однієї щелепи на іншу, створюючи крило-нижньощелепну складку. У жуйних на місці відсутніх верхніх різців слизова оболонка має значну товщину і утворює зубну пластинку. Ясна малочутливі, але надзвичайно багаті на судини.Підслизової основи в яснах немає. Епітелій слизової оболонки ясен з віком змінює свою структуру як у тварин, так і в людини
